Андрій Гольшанський — старший син зрущеного литовського князя, намісника київського Івана Ольгимонтовича від Агрипини Святославни, смоленської князівни.
Життєпис Першу згадку о нім історики вбачають у повідомленні німецького хронікаря про те, що якийсь «ducem Andream» супроводжував взимку 1389–90 року Івана Гольшанського на пертрактаціях із тевтонським магістром. Коли ж це дійсно так, то народитися Андрій мусів близько 1370. Посполу з отцем та братом Семеном він згодом засвідчив віленсько-радомську унію (18 січня 1401).
У , зладжених на підставі донесень прусських вивідників останньої чверті XIV століття, нобіля під 1385 р. зазначено як посідача дворів Ів'є (Ywie, ouch Andrusken hoff) та Гольшани (Goltschan, Andrusken hoff) подля 91-го маршруту хрестоносців, однак згідно із 97-м — описаним в путівнику, імовірно, дещо пізніше — Гольшани вказані власністю діда ОльгимонтаScriptores rerum Prussicarum: die Geschichtsquellen der Preussischen Vorzeit bis zum Untergange der Ordensherrschaft. Bd. 2. Leipzig, 1863. S. 704, 707.
Хроніка Биховця XVI ст. називає Андрія Івановича князем в'язинським (від імені розташованого біля Гольшан села, бувшого центром його володіньПолное собрание русских летописей. — Т. 17: Западнорусские летописи. — СПб., 1907 — с. 521), тоді як польський хроніст Я. Длугош — намісником київським. звістка потверджується внесенням А. Гольшанського в перелік «князей наших великых» синодика Києво-Печерської лаври. Роками ж порядкування оного у колишнім престольнім граді литовський історик Лауринас Шедвідіс () схильний лічити 1411-18.
Родина З Олександрою Дмитрівною Друцькою прижив троє доньок: Василіса — жінка кн. Івана Володимировича; Софія — четверта дружина польського короля Владислава ІІ Ягайла, засновника династії Ягеллонів. Матір Владислава III ( 1424) та Казимира IV ( 1427). Прикметно, що та ж Хроніка Биховця виводить її походження «z pokolenia ruskoho», себто православного. Пізніші анналісти однойстайно називають її русинкою, таковою себе вважала і вона сама. Марія — дружина молдовського господаря Іллі І.
По його передчасній кончині діти трапили на виховання к вую, — Семену Друцькому.
Див. також
Ямонт Толунтович Олександр Гольшанський
Завваги
Примітки