Квінт Фа́бій Пі́ктор (; 254 до н. е. — 201 до н. е.) — перший з відомих давньоримських істориків, що входить до когорти старших римських анналістів. Відомий завдяки своїй фундаментальній праці «Аннали», яка розповідає про історію Стародавнього Риму від легендарних часів і до сучасності автора. Сам твір не зберігся і до нас дійшли лише його окремі фрагменти, але, свого часу, праця справила дуже сильний вплив на пізніших давньоримських істориків, які багато відомостей брали з твору Фабія.

Сам Квінт належав до стану патриціїв, був сенатором і військовиком, брав участь у Другій Пунічній війні, можливо, обіймав посаду претора. Відомо, що він був послом (легатом) римського сенату до Дельфійського Оракула.

Походження Квінт Фабій Піктор походив з патриціанського роду Фабіїв, сім'ї аристократів, що входила до римського нобілітету. Когномен Pictor (укр. означає «художник») він успадкував від свого діда Гая Фабія Піктора, який бл. 304 до н. е. розмальовував храм богині Салюс, що був розташований на Квіринальському пагорбі у Римі. Його батько, Гай Фабій Піктор, був консулом у 269 до н. е.

Біографія Квінт Фабій Піктор народився бл. 270 р. до н. е.Frier, Bruce W. (1999). Libri Annales Pontificum Maximorum: The Origins of the Annalistic Tradition. University of Michigan Press. p.201Beck, Hans (2010). «The Early Roman Tradition». In Marincola, John (ed.). A Companion to Greek and Roman Historiography. John Wiley & Sons. pp.59-60 Фабій брав участь у римських походах проти галлів у Цизальпійській Галлії протягом 230-х років.Швидше за все, він служив претором деякий час до 218 року.Frier, Bruce W. (1999). Libri Annales Pontificum Maximorum: The Origins of the Annalistic Tradition. University of Michigan Press. p.235Фабій приєднався до Сенату перед початком Другої Пунічної війни в 218 році. Можливо, він також воював у битві при Тразименському озері у 217 році. У 216 році до н. е., під час Другої Пунічної війни, він був призначений вирушити до Дельфійського оракула. Фабій Піктор, безперечно, отримав цю роль за пропозицією свого двоюрідного брата Фабія Максима. Схоже, що Фабія також відправили туди, щоб дізнатися громадську думку Греції щодо союзу між Ганнібалом і Філіпом V Македонським.Momigliano, Arnaldo (1990). «Fabius Pictor and the Origins of National History». In Momigliano, Arnaldo (ed.). The Classical Foundations of Modern Historiography. University of California Press. p. 88. Його подальше життя залишається невідомим, і неясно, чи прожив Фабій достатньо довго, щоб стати свідком закінчення Другої Пунічної війни (218—201 рр. до н. е.). Квінт Фабій Піктор, який був претором на Сардинії в 189 р. і помер у 167 р. до н. е., ймовірно, був його однойменним сином.

Творчість Фабій написав історію Риму в період між 215 і 200 роками до нашої ери.Його робота, безумовно, була опублікована до 192 р. до н. е., під час або невдовзі після Другої Пунічної війни. «Аннали» Фабія були написані грецькою мовою, яка на той час була єдиною мовою, придатною для охоплення великої освіченої громадськості в Італії, Греції та інших країнах Середземномор'я.Badian, Ernst (1966). «The Early Historians». In Dorey, T.A. (ed.). Latin Historians. Routledge. p. 4 Таким чином, латинські аннали, приписані Фабію, є, швидше за все, пізнішим перекладом його історії або, можливо, чернеткою його роботи латиною, пізніше відредагованої посмертно.Momigliano, Arnaldo (1990). «Fabius Pictor and the Origins of National History». In Momigliano, Arnaldo (ed.). The Classical Foundations of Modern Historiography. University of California Press. p. 92.Briscoe, John (2016). «Fabius Pictor, Quintus». Oxford Research Encyclopedia of Classics. Робота Фабія, яку стародавні автори по-різному називають Annales Graeci або Romaika praxeisFrier, Bruce W. (1999). Libri Annales Pontificum Maximorum: The Origins of the Annalistic Tradition. University of Michigan Press. p.246.Siemoneit, Gabriel (2020). Curtius Rufus in Straßburg: Imitation und Quellenbenutzung in den Supplementen Johannes Freinsheims. Walter de Gruyter. p. 174., складалася з трьох великих розділів: один про ktisis (історію створення), який включав перші роки Республіки; друга частина про «старожитності після заснування», тобто період від Децемвірату (бл. 450) до Піррової війни (280—275); і третій — про новітню історію від початку Першої Пунічної війни і далі. Розповідь Фабія про ранній Рим змішала історичні елементи з міфологією. Його історія почалася з «приходу Геракла в Італію» і прибуття легендарного троянського біженця Енея в Лаціо. Він датував заснування Риму «першим роком восьмої Олімпіади», тобто 747 р. до н. е. Робота Фабія закінчилася його власними спогадами про Другу Пунічну війну.

Спадщина Фабій перебував під впливом грецьких історіографічних методів, особливо сицилійського грецького історика ТімеяMomigliano, Arnaldo (1990). «Fabius Pictor and the Origins of National History». In Momigliano, Arnaldo (ed.). The Classical Foundations of Modern Historiography. University of California Press. pp. 91, 100—101.. Інші грецькі автори, такі як Антіох Сіракузький і Діокл, вже писали про міфічне походження Риму, і Фабій також зазнав їхнього впливуBeck, Hans (2012). «Fabius Pictor, Quintus». The Encyclopedia of Ancient History. Wiley-Blackwell.Momigliano, Arnaldo (1990). «Fabius Pictor and the Origins of National History». In Momigliano, Arnaldo (ed.). The Classical Foundations of Modern Historiography. University of California Press. pp. 101—102... Наприклад, його розповідь про легендарне повалення Амулія Ромулом і Ремом взята у Діокла.

Його історія, написана грецькою мовою і зараз переважно втрачена, окрім деяких збережених фрагментів, мала великий вплив на античних письменників і, безсумнівно, брала участь у впровадженні грецьких історіографічних методів у римський світ. Однак ця робота була дуже прихильною до Риму, звинувачуючи у Другій Пунічній війні (218—201 рр. до н. е.) Карфаген та ідеалізувавши Римську республіку як добре впорядковану державу, віддану своїм союзникам. Зокрема, зображення Фабієм облоги Сагунта як причини Другої Пунічної війни незабаром стало домінівним поглядом серед античних істориків.

Фабій використовувався як джерело Полібієм, Тітом Лівієм, Гелієм, КвадригаріємFrier, Bruce W. (1999). Libri Annales Pontificum Maximorum: The Origins of the Annalistic Tradition. University of Michigan Press. p.260., ПлутархомПлутарх. (2013). Сравнительные жизнеописания (В. Алексеєв, Пер.). Фолио. і Діонісієм Галікарнаським.

Родина Квінт Фабій Піктор, претор 189 року до н. е.

Примітки

Джерела Michael von Albrecht: Geschichte der römischen Literatur. Bd. 1, München 2003.

Посилання Фабий Пиктор, Квинт. Анналы (Фрагменти твору). Сайт «СимпоZий Συμπόσιον».

Довідники Фабий, Квинт Ф. Пиктор //

Книжки