Марраке́ш (, murrākush; , mṛṛakc) — адміністративний центр північно-західного регіону Марракеш-Сафі, четверте за величиною місто у Королівстві Марокко.Словарь географических названий зарубежных стран / Отв ред. А. М. Комков. Ред. коллегия: Г. .Г Арутюнова, Е. В. Горовая, Л. Г. Иванов и др. — М. : Недра, 1986. — 459 с. (с. 219) У місті проживає 928 850 осіб. Одне з чотирьох імперських міст Марокко. Чисельність міського населення регіону становить 1 938 016 осіб, (2014)Попереднє повідомлення про перші результати Загального перепису населення та житла 2014 року hcp.ma .

Місто лежить біля підніжжя Атлаських гір. Як і багато міст Північної Африки і Близького Сходу, Марракеш має стару укріплену частину міста — квартал Медина, і сучасну частину — Гулеш. Марракеш — третє за важливістю місто Марокко після Касабланки й Рабату.

Назва Можливе походження його назви від амазіг (берберського) слова mur (n) akush, що означає «Земля Богів». Корінь mur використовується наразі в берберській мові головним чином в жіночій формі tamurt. Такий самий корінь mur, як й у Мавританії (Mauritania), однак це твердження ще не здобуло офіційного визнання.

Ще кілька десятиліть тому Марокко було відоме як Королівство Марракеш у арабів, персів й європейців. Європейська назва Morocco, Marruecos, Maroc, Marokko безпосередньо походить від берберського слова Murakush. Французька назва — Marrakech, англійська — Marrakech або Marrakesh, німецька — Marrakesch і турецька — Marakeş.

Історія

Місто було засноване у 1062 році Юсуфом ібн Ташфіном, першим правителем династії Ель-Мурабітін. Впродовж століть воно служило столицею спочатку Альморавідів, а з 1147 року — Альмохадів, що прийшли їм на зміну. Золота доба Марракешу припадає на правління Якуб аль-Мансур (1184-99), який збудував мечеті Кутубія і Ель-Мансур. 70-метровий мінарет мечеті Кутубія досі є символом Марракешу.

У 1269, Марракеш перейшов під владу Марінідів, які перенесли столицю до Феса. У XVI столітті Саадити повернули йому столичні функції. 1524 року Марракеш захопив Мухаммад аш-Шейх.

У місті збереглися руїни палацу Ель-Баді та комплекс гробниць Саадитів. У 1912 Марракешем оволоділи сахарські повстанці на чолі з аль-Хібом, але місто було незабаром відвойоване французами і до 1956 воно входило до складу французького протекторату Марокко. Фактичне управління містом перебувало в руках феодальної родини аль-Глауї, один з представників якого, (Тамі аль-Глауї), ініціював у 1953 повалення султана Мухаммеда V.

Марракеш зазнав значних руйнувань внаслідок руйнівного землетрусу ввечері 8 вересня 2023 р.

Цікавинки

Квартал Марракешу — Медина, внесений в 1985 році до списку пам'ятників Світової спадщини, його називають «червоним містом» через рудуватий відтінок глинобитних будівель і укріплень. У серці Медини — майдан Джем аль-Фна. Тут можна побачити акробатів, казкарів, продавців води, танцюристів, музикантів. За старим містом простягається великий пальмовий гай. Марракеш славиться своїми садами та парками. Серед них слід відзначити оливковий гай Менара і обнесені загорожею сади Агдал площею 405 га.

Транспорт Повітряні перевезення обслуговуються через аеропорт Марракеш-Менара Автомагістраль Касабланка-Марракеш з'єднує Марракеш з Касабланкою. Оператор залізничних перевезень — ONCF забезпечує залізничне сполучення з Танжером, Касабланкою, Рабатом і Фесом, .

Клімат Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом напівпустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 28.3 °C (83 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 12.2 °С (54 °F).Клімат Марракеша

Фото галерея

Примітки

Література Африка: Энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (с. 163—164)

Посилання

photographs of Marrakech by Antony Marsh Відео Тур в Марракеші