Стародубський район () — район Брянської області Російської Федерації. Адміністративний центр — Стародуб.
Історія
Історично Стародубщина входила до складу Чернігово-Сіверської землі. Наприкінці XII століття ця земля була підпорядкована Чернігову, вже маючи свій геральдичний знак із зображенням кряжистого дуба.
Пізніше тут було Стародубське удільне князівство, яке в 1522 році було ліквідоване. З 1663 на цих землях була територія Стародубського козацького полку, а Новгород-Сіверський був лише сотенним містом Стародубського полку. З другої половини XVII століття місто Стародуб стало одним з найбільших ринків для українських товарів, у місті відбувалися два щорічні ярмарки.
У 1917-1918 Стародуб належав до Української Народної Республіки (за законом 2—4 березня 1918 мав стати центром землі — Сіверщини) та Української Держави гетьмана Павла Скоропадського.
1919 року Стародубський повіт було від'єднано від України до Росії і 1926 року включено до складу Брянської губернії.
Адміністративний поділ
Район поділяється на 11 адміністративно-територіальних одиниць - сільські поселення, утворені внаслідок адміністративної реформи 2005 року:
Воронокське сільське поселення; Гарцевське сільське поселення; Десятуховське сільське поселення; Занківське сільське поселення; Запольськохалієвіцьке сільське поселення; Кам'янське сільське поселення; Маленське сільське поселення; Мишковське сільське поселення; Мохоновське сільське поселення; Понуровське сільське поселення; Яцковицьке сільське поселення.
Джерела Наша забута земля