Бря́нська о́бласть () — регіон Російської Федерації, розташований у Центральному федеральному окрузі на південний захід від Москви, на кордоні з Україною та Білоруссю.
Обласний центр — місто Брянськ Площа: 34 857 км². Населення області становить 1 132 795 осіб (2025)
Географія
Розташування Область межує на півночі зі Смоленською областю, на заході — з Гомельською й Могильовською областю Білорусі, на сході — з Калузькою й Орловською областю й на півдні — з Курською областю Росії, Чернігівською й Сумською областями України. Крайні точки: північна 54° п. ш., південна 52°10' п. ш., західна 31°10' с. д., східна 35° 20' с. д.
Брянська область лежить у західній частині Східноєвропейської рівнини, займаючи середню частину басейну річки Десна й лісистий вододіл між нею й Окою.
Клімат Клімат помірно континентальний. Середня температура січня −7 … −9°С, середня температура липня +18° … +20°С.
Лісові ресурси Значна частина області (біля чверті загальної площі) вкрита лісами. Ліси різних типів: хвойні, змішані, а також лісостеп.
Корисні копалини Родовища пісків, глин, крейди, мергелю та ін. будматеріалів, а також фосфоритів.
Екологічні проблеми У результаті аварії на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 частина території Брянської області була забруднена довгоживучими радіонуклідами (головним чином Климовський, Клинцівський, Красногорський, Суразький і Новозибковський райони). 1999 року на території з рівнем забруднення вище 5 Ки/км² проживало 226 тис. осіб, що становить приблизно 16 % населення області.
Історія
Дванадцять південних районів області становили територію Стародубського полку козацької держави та адміністративно-територіальну одиницю верхнього рівня Української Народної Республіки Сіверщина отже входять до української етнічної території.
Брянська область була виділена в окрему територіальну одиницю указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 липня 1944 року. У 1937—1944 років її територія входила до складу Орловської області; у 1929—1937 рр. — до складу Західної області РРФСР. До 1929 року існувала Брянська губернія, а протягом XII—XV століть — Брянське князівство.
В ході російського вторгнення в Україну, в області відбувались бої на державному кордоні. У 2023 році було здійснено напад на села Сушани та Любечани. Населення
Загальні характеристики
Чисельність населення: 1 132 795 осіб (2025) Густота населення: 32,5 осіб/км² (2025) Питома вага міського населення: 71,47 % (2022) Природний рух населення, на 1000 осіб: −9,0 (2020) Народжуваність, на 1000 осіб: 8,0 (2020) Смертність, на 1000 осіб: 17,0 (2020) Середнє число дітей на одну жінку — 1,108 (2025) Середня очікувана тривалість життя, років: 68,67 (чоловіки — 63,57; жінки — 73,88) (2021) Співвідношення жінок на 1000 чоловіків: 1188 (2017)
Етнічний склад населення Етнос19591989200220102021Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Росіяни1 505 08097,11 410 96096,01 328 44896,51 210 13696,71 012 54295,9Українці18 3401,227 1221,820 2141,513 7691,15 1880,5Вірмени2020,08250,13 6180,34 5920,43 5000,3Цигани1 3690,12 9250,23 5720,33 8390,32 8930,3Білоруси7 3970,511 2990,87 7330,65 5100,42 1060,2Інші17 4791,116 9841,213 5051,013 5461,129 9462,8Не вказали етнос78–14–1 851–26 825–112 986–
Адміністративно-територіальний поділ
Територіальна організація місцевого самоврядування
Нині на території Брянської області є 289 муніципальних утворень, у тому числі 6 міських округів, 27 муніципальних районів, 31 міське поселення та 225 сільських поселень.
Міські округи Місто Брянськ Місто Клинці Місто Новозибків Місто Сєльцо Місто Стародуб Місто Фокіно
Муніципальні райони Брасовський район Брянський район Вигоницький район Гордієвський район Дубровський район Дятьковський район Жирятинський район Жуковський район Злинковський район Карачевський район Клєтнянський район Климовський район Клинцівський район Комарицький район Красногорський район Мглинський район Навлінський район Новозибківський район Погарський район Почепський район Рогнединський район Севський район Стародубський район Суземський район Суразький район Трубчевський район Унецький район
Населені пункти +Населені пункти Брянської області з чисельністю населення понад 10 тисяч осіб (2025) Брянськ 372 123 Навля 15 380 Клинці 61 153 Сєльцо 15 207 Новозибків 37 852 Почеп 14 283 Дятьково 23 872 Трубчевськ 13 117 Унеча 23 491 Климово 13 054 Стародуб 17 305 Фокіно 11 943 Жуковка 17 134 Клєтня 11 497 Карачев 16 593 Сураж 10 909
Влада
Голови
Брянський обласний комітет ВКП(б)—КПРС Матвеєв Олександр Павлович (1944—1946); Єгоров Олександр Миколайович (1946—1950); Бондаренко Олексій Дмитрович (1950—1954), Пєтухов Олександр Улянович (1954—1960); Крахмальов Михайло Костянтинович (1960—1977, сільський у 1963—1964); Коновалов Іван Михайлович (промисловий у 1963—1964); Попов Сергій Васильович (1977—1978); Сизенко Євген Іванович (1978—1984); Войстроченко Анатолій Хомич (1984—1991). Економіка
Транспорт Брянськ — найбільший залізничний вузол в регіоні. Вузли меншого значення — Унеча й Навля. Розвинене приміське сполучення. Найінтенсивніше воно на ділянках Жуковка — Брянськ, Жуковка — Рославль I, Брянськ — Сухиничі, Брянськ — Новозибків. Більшість малих гілок закрито, діють тільки Жуковка — Клєтня й Новозибків — Климово. Більша частина поїздів далекого прямування проходить через станції Навлю / Брянськ (залізницею Москва — Київ). Залізниці в основному електрифіковані, використовується переважно мережа змінного струму. У Брянську розташований великий митний термінал. Через область проходить траса федерального значення M3. Поруч з Брянськом її перетинає автошлях А141 Смоленськ — Орел.
Освіта
Культура
Знамениті уродженці Афанасьєв Віктор Михайлович — космонавт Камозин Павло Михайлович — двічі Герой Радянського Союзу, льотчик-винищувач часів німецько-радянської війни Медведєв Дмитро Миколайович — Герой Радянського Союзу, партизан, чекіст Пересвіт Олександр — герой Куликовської битви Тютчев Федір Іванович, поет Толстой Олексій Костянтинович — поет
Примітки
Джерела
Адміністрація Брянської області Брянська обласна дума
Посилання БРЯ́НСЬКА О́БЛАСТЬ // ЕСУ