Фаде́їчев Владисла́в Па́влович (, Харків — 23 квітня 1987, Київ) — український радянський архітектор, член Спілки архітекторів СРСР з 1935 року.
Біографія У 1926–1930 роках навчався на архітектурному факультеті Харківського художнього інституту. У 1932—1941 роках працював у проектних установах у Москві, у 1942—1945 роках — в Свердловську, на посадах архітектора, головного архітектора проекту, керівника архітектурної майстерні.
З 1945 по 1957 рік працював у київський проектних установах (Головбудпроект, Укрдіпрошахт, УкрНДІпроект) на посадах головного архітектора проекту, керівника архітектурної майстерні, переважно з Борисом Дзбановським та ін. З 1957 року — викладач, доцент кафедри проектування в Київському інженерно-будівельному інституті.
З січня 1977 року на пенсії. Помер 23 квітня 1987 року в Києві.
Творчість Житлові будинки в Свердловську, Нижньому Тагілі, Красноярську. Клуб інженерно-технічних працівників у Лисичанську. Драматичний театр у Макіївці. Будинок техніки у Луганську. Будівля проектного інституту «Укрдіпрошахт» у Києві (вул. Богдана Хмельницького, 4, нині тут розташоване ДП «Вугілля України»). Будинок працівників науки в Києві (Микільсько-Ботанічна вулиця, 14/7). Співавтор проекту забудови Нововолинська та ін.
Зображення
Примітки
Література
Фадеичев Владислав Павлович [Изоматериал]: лич. лист чл. СА УССР. — К. : [б. и.], 1935—1987. — 10 л. // Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України: ф. 640, оп. 4, спр. 359.