Керносівський ідол — кам'яна статуя епохи мідної доби, III тисячоліття до Р. Х. Знайдений в 1973 році у селі Керносівка Новомосковського району Дніпропетровської області.

Зберігається у Дніпропетровському національному історичному музеї імені Д. І. Яворницького.

Розміри: 120x36х24 сантиметрів Вага: 238,5 кг Матеріал: пісковик.

Історія знахідки Унікальну скелю знайшли 1973 року в Керносівці вже у відвалі під час риття силосної траншеї. До музею про знахідку повідомили вже тоді, коли силосна яма була зарита на зберігання силосу. Після довгих суперечок Керносівський ідол був датований кінцем третього — початком другого тисячоліття до нашої ери (епоха енеоліту), і вчені остаточно визначились, що ця статуя призначалася для культових потреб. Колись ідол височів на одному з курганів понад річкою Оріль. Залишення ідола на території тодішньої УРСР — хотіли залишити в Ермітажі — добилася Ватченко Горпина Федосіївна.

Опис малюнків

Особа Нижня частина пісковикової брили мала загострену форму й закопувалася в землю на третину висоти, а верхня зображує кремезного бороданя, лисого, з видовженим обличчям, невеликими глибоко посадженими очима, носом, виступаючим підборіддям, яке низько опущене на груди; зображені вуса з опущеними вниз кінцями. По боках голови виступають невеликі вуха з поглибленням у центрі. Обличчя видовжене з виступаючим підборіддям. В цілому вираз обличчя спокійний, дещо суворий.

Побутовому сприйняттю образу заважає зумисна оголеність фігури; відсутність одягу, крім паска та взуття, дозволяє скульптурі підкреслити статевий орган спереду й хвіст іззаду, створити на площині спини з хребта та ребер символічне дерево, яке ніби виростає з хвоста.

Правий бік ідола серйозно деформовано бульдозером. Він являє собою прямокутну, достатньо об'ємну плиту, з невеликим виступом зверху — головою.

Малюнки Всі чотири сторони вкриті численними малюнками, зображеннями зробленими в техніці невисокого рельєфу. Багато знаків знаходиться на спині ідола. Стержень зверху донизу і ялинка — це ніби хребет і ребра ідола, а разом з тим — символічне дерево життя. Над ребрами майже правильні коло та квадрат — це лопатки і одночасно символи сонця і місяця. Ці зображення свідчать про ритуальне, священне призначення стели.

Зображення зброї: лук із стрілою, булава; Знаряддя: сокири, мотика, ложка для розливу металу, ливарна форма. Тварини — бик, двоє коней, черепахи. Інші: у центрі стели — людина з хвостом переслідує дві тварини, на бічній грані — фалічна сцена — чоловік (з хвостом) і жінка в момент коїтусу. Орнаментальні малюнки: ряди трикутників, зигзагоподібні лінії.

Аналіз малюнків

За найбільш поширеною гіпотезою зображує божество індоєвропейського пантеонуJ. P. Mallory. The anthropomorphic stelae of the Ukraine: the early iconography of the Indo-Europeans. Institute for the Study of Man, 1994. Pages 54-55.Клейн Л. С. Стародавні міграції та походження індоєвропейських народів. СПб., 2007, сс. 101—103.. Частина зображень на ньому перегукується з сюжетами міфів індійського літературного пам'ятника «Рігведа».

Датування та аналіз Після численних дискусій об'єкт було датовано серединою 3-го тисячоліття до н. е. і пов'язано з пізньою Ямною культуроюJP Mallory, Антропоморфні стели України: рання іконографія індоєвропейців, Інститут вивчення людини, 1994, 54f.Zlochevskaya, A. V. «Культура України у фокусі інтересів чеського славіста.» Stephanos 5 (2015): 285—290.. Згідно з найпоширенішою гіпотезою, він зображує верховне божество індоєвропейського пантеону. Одне з тлумачень зображень на тілі фігури полягає в тому, що вони можуть представляти татуювання.

Див. також Федорівський ідол

Примітки

Джерела та література В. І. Клочко. Керносівський ідол // В. І. Клочко. Керносівський ідол // Крылова Л. П. Каменные бабы. Каталог. Днепропетровск «Промінь». 1976. стр 17-23

Посилання Зала № 1 Дніпропетровського історичного музею Арійський Адам знаходиться у Січеславі Важко бути Богом в Україні Чурилова Л. Н. «Хранители вечности» («Каменные бабы») Колекція кам'яної пластики