Українська нація — термін на означення спільноти етнічних українців як в Україні та і поза її межами. У політичному сенсі іноді вживається на означення всього населення України, зокрема її національні меншини.
Етнічна українська нація Українська етнонація — український етнос новітньої доби, що складає основне населення України та проживає в інших державах (див. Українці).
У сучасних суспільних науках питання про те, за яких умов етнічна спільнота, етнос трансформується (і чи взагалі трансформується) в етнічну націю, залишається дискусійним; відповідна оцінка залежить від дуже різних теоретико-методологічних настанов дослідників. У контексті сучасних досліджень нації та націоналізму можна говорити про певну традицію називати «етнонаціями» етноси модерної та новітньої доби, що претендують на створення або вже мають власну суверенну державність. Частина етнонації в межах її власної національної держави разом зі співгромадянами іншого етнічного походження (етнічними меншинами) утворюють націю політичну. У такому контексті український етнос перетворився на етнічну націю в процесі «національного відродження» 19 ст. та процесів державотворення 20 ст. Після 1991 етнічна нація в межах України є складовою політичної української нації.
Етнічна нація. є основним елементом етнонаціональної структури українського суспільства, яке складається з: етнічної української нації; етнічних меншин та етнічних груп з невизначеним статусом («корінні народи»: як-то кримчаки, гагаузи тощо, без іноетнічних мігрантів); представників окремих етносів.
До складу етнічної української нації входять такі осн. компоненти: біологічно-антропологічний (див. Антропологічний склад), традиційний етнічний масив, окреслений етнічними кордонами (див. Етнічні українські землі), етнічні групи (діаспора), що проживають за межами основного етнічного масиву, субетнічні групи, що складаються як з етнорегіональних, так і етнографічних угруповань. Оскільки в Україні національність громадян визначається добровільно, актуальні зміни чисельності етнічної української нації залежать не лише від демографічних і міграційних процесів, але й від змін ідентичності національної населення.
У Конституції України 1996 відповідниками етнічної української нації є поняття «українська нація» та «українці»; щодо громадян України інших національностей вживаються поняття «інші корінні народи та національні меншини» (ст. 11).
Політична (громадянська) нація Політична (громадянська) нація — сукупність громадян України, незалежно від етнічного походження, мовної чи конфесійної приналежності. У Конституції України 1996 правовим відповідником політичної нації є «Український народ» («громадяни України всіх національностей» — преамбула). Утворення політичної української нації є результатом здобуття державного суверенітету та незалежності України, проголошених Декларацією про державний суверенітет України 16 липня 1990, Актом проголошення незалежності України 24 серпня 1991 та закріплених Всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991
Національні меншини
За даними перепису населення України 2001 р. найбільша етнічна меншина в Україні — росіяни. Їхня кількість у 2001 році становила 8334,1 тисяч осіб (17,3 %).
Див. також
Українці в Україні
Примітки
Джерела та література К. Ю. Галушко. Нація українська // Шпоть О. С. Про витоки української нації. — Львів-Київ.: Благодійний фонд «Україна-Русь»; ПП «Коронатор», 2012. — 170 с. Горелов М., Моця О., Рафальський О. Українська етнічна нація / Гол. ред. І. С. Чабан. — К.: Еко-продакшн, 2012. — 192 с. ISBN 978-966-1622-04-2. Ярослав Грицак. Нарис історії України. Формування модерної нації XIX—XX століття. — [3-тє вид.]. — Київ: Yakaboo Publishing, 2019. — 656 с. ил. — ISBN 978-617-7544-12-7.
Посилання
Брехуненко В. Міф 15. Українці — «неісторична» нація, яка не здатна створити повноцінну державу // Війна за свідомість: російські міфи про Україну та її минуле / Віктор Брехуненко; [наук. ред. Т. Пархоменко]; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. — Київ, 2017. — С. 55—60. — ISBN 978-966-02-8249-0 Становлення «модерної» української нації (за І. Лисяком-Рудницьким) // Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. Корецького; Редкол.: Ю. І. Римаренко (відп. ред.), Г. Г. Германенко, А. М. Михайлян. — : Довіра: Генеза, 1996. — C. 139—140. — 942 с. — ISBN 966-507-016-9, — ISBN 966-504-001-4.