Дмитро́ Ві́кторович Лихові́й (2 квітня 1974, Узин) — військовий речник, український журналіст, громадський діяч, поет, військовослужбовець, учасник війни з Росією. Головний редактор інтернет-видання «Новинарня». Майже 20 років працював заступником головного редактора газети «Україна молода» (1996—2015).
Життєпис
Вищу освіту здобув у Київському національному університеті, Інститут журналістики (1991—1996).
Кар'єра
Журналістська кар'єра 1991—2015 — журналіст газети «Україна молода».Дмитро Лиховій: «Газета „Україна молода“ зараз змушена жити без Ющенка, і з цим пов'язані всі її проблеми» — ВідеоТека, 17 серпня 2015З «України молодої» звільнилися Дмитро Лиховій та Леся Шовкун — Телекритика, 05.08.2015 З 1993 — оглядач, з 1994 — завідувач відділу політики «України молодої». З січня 1996 до серпня 2015 року — заступник головного редактора «України молодої».
У 2001—2002 рр. — головний редактор інтернет-видання «ЗМІна», у 2003 р. — головний редактор журналу «Молода Україна».
З січня 2016 року — головний редактор інтернет-видання «Новинарня»Команда журналіста Дмитра Лиховія запустила інтернет-видання «Новинарня» — Media Sapiens, 19 січня 2016.
Військова служба У березні 2014 р. як офіцер запасу був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив заступником командира по роботі з особовим складом зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 1-ї окремої танкової бригади (смт Гончарівське, Чернігівська область).
Під час служби отримав чергове військове звання — старший лейтенант.
Демобілізований у березні 2015 р.
У листопаді 2023 року знову мобілізувався до ЗСУ. Із грудня 2023 року — капітан, речник Генерального штабу ЗСУ. Із лютого 2024 року — начальник відділу зв'язків з громадськістю — речник ОСУВ «Таврія» (очолював також Об'єднаний пресцентр Сил оборони Таврійського напрямку).
16 березня 2024 року залишив посаду начальника відділу зв'язків з громадськістю.
17 липня 2024 року вдруге став речником ОУВ «Таврія»Лиховій знову став речником оперативно-стратегічного угруповування військ «Таврія», Главком, 17.07.2024.
Громадська діяльність У 1991—1994 рр. — активіст Союзу українського студентства (СУС), учасник акцій громадянського спротиву, редактор агенцій «СУС-інформ» та СІА; 1992—1993 — прессекретар СУСу.
Із 2014 р. активно займається волонтерською діяльністю на допомогу ЗСУ, зокрема підтримував підрозділи 1 отбр.
Творчість
У 1990-х роках писав вірші (під псевдом Ярко Бантина), автор «самвидавчих» збірок постмодерністської поезії «Нецке з твоїх кісток», «Радіо Київ», «Панна моя печаль» тощо.
Багато віршів Дмитра Лиховія друкувалися в періодичній пресі; деякі стали текстами пісень.
Родина Одружений із журналісткою Лесею Шовкун — донькою українського перекладача, письменника, літературного редактора Віктора Шовкуна. Має доньку Богдану від першого шлюбу.
Відзнаки 2005 Указом президента України Віктора Ющенка відзначений званням «заслужений журналіст України», однак публічно відмовився від звання.
Різне
Хобі — кросворди, футбол, подорожі.
Примітки
Посилання Команда журналіста Дмитра Лиховія запустила інтернет-видання «Новинарня» Стаття Дмитра Лиховія «Революція в дупах» із журналу «Молода Україна» № 1, липень 2003 р. Стаття Дмитра Лиховія «Чому я не хочу бути заслуженим» на сайті «Українська правда» 26 серпня 2005 р. Указ Президента УкраїниИ № 1193/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України» від 23 серпня 2005 р. Інформація на сайті «Українська правда» про прес-конференцію О. Скрипки, Д. Лиховія, В. Кіпіані та С. Фоменка 1 вересня 2005 р. щодо указу президента про нагородження Вірш Ярка Бантини «Диптих любови» на сайті poetry.uazone.net фото: редактори агенції «СУС-інформ» Дмитро Лиховій і Володимир Гвоздь, 1993 р.