Ху́цпа (, від хуцпе — зухвалість, сходить до арам. — несправедливість) — властивість характеру, яка більш-менш точно визначається словами «зухвалість» або «нахабство» — як у негативному, так і в позитивному сенсі.
Визначення Поняття «хуцпа» в сучасному івриті означає «нахабство». Однак ті, що говорять їдишем та англійською мовою, не вкладають однозначно негативного змісту у позначену цим поняттям рису. Вони радше розуміють його як зухвалість, відважність, нахабство, безсоромність, які виходять за межі того, що менш успішні люди вважають за можливе, тим самим відрізняючи успішну людину від неуспішної і дозволяючи долати перешкоди, що здаються непереборними, наприклад, очевидну неправоту.
З їдиш слово «хуцпа» давно увійшло у всі європейські мови: , , , , , так само у японську: .
Хуцпа також визначається як «особливо цинічна, підла, зухвала брехня»Микола Рябчук, Кремль досконало опанував мистецтво хуцпи. «Газета по-українськи». 18 серпня 2008. Посилання, «верх цинізму й нахабства, що паралізує опонента».
У гумористичній книзі Лео Росте висловлюється думка, що будь-які переклади слова «хуцпа» на інші мови неминуче неповні, тому що не відображають всіх відтінків його значення. Суддя Алекс Козинський та Юджин Волок приводять пояснення вживання цього слова в англійській мові на прикладі анекдоту: хлопець, винний у вбивстві своїх батьків, просить у судді поблажливості на тій підставі, що він сирота.
О. Забужко вважає, що хуцпа від початку була головним більшовицьким прийомом у політичній боротьбі, для прикладу вона наводить слова Леніна: «Справжнє враження можна справити лише наднахабністю». Також вона вживає слово «хуцпіст» і стверджує, що цей термін досі не ввійшов у наш лексикон, хоча на її думку українському політологічному дискурсу його бракує.
Див. також Гопник
Виноски
Посилання Вимова Хуцпа