«Сло́во про зако́н і благода́ть» — перша пам'ятка давньоруського (давньоукраїнського) ораторського мистецтва«Слово о Законі і благодаті» митрополита київського Іларіона середини XI ст. у списку XV ст. // Німчук В. В. Історія української мови. Хрестоматія Х-ХІІІ ст. / НАН України, Інститут української мови. — Житомир: Полісся, 2015. — С. 33—39. — (Зібрання пам'яток української мови найдавнішого періоду (Х — ХІІІ ст.). — ISBN 978-966-655-802-5.. Найдавніша пам'ятка оригінальної літератури Київської Русі, богословський трактат ХІ століття. Написаний в 1037–1050 роках, правдоподібно київським священником (пізніше митрополитом) Іларіоном. У пам'ятці зафіксовані типові риси української мовиЄрмоленко С. Я.Історія української літературної мови // — С. 232—235..
Стверджує самостійність Руської держави і церкви, заперечує повноваження Візантії щодо Києва. «Слово» підкреслює протилежність «закону» (давньої юдейської релігії) і «благодаті» (нової — християнської). «Закон» — це холод, морок і рабство, а «благодать» — тепло, осяяність і свобода. Так, колись і «земля наша» була порожня і висохла, аж доки «від краю до краю» не напоїло її євангельське джерело. Хрещення Києва — наслідок божеського піклування про Русь, це вияв, що Русь не є гірша від інших (Візантії) країн.
Автор «Слова» не тільки представник політичних прямувань тогочасної Русі, але й талановитий письменник-промовець, що надав твору стрункої композиції, пишноти стилістичного оформлення та ритмічності вислову. «Слово» було призначене для «вибраних» слухачів. Це не перешкодило популярності «Слова», що його часто переписували і використовували, наприклад, у хвалі Володимиру Васильковичу, у Волинському літописі. Ним користався у другій половині XIII ст. сербський письменник, чернець Доментіян, пишучи про Симеона, Саву Сербських і Микиту Сергійовича.
Повна назва Про Закон, Мойсеєм даний,
і про Благодать та Істину, в Ісусі Христі втілених,
і як закон відійшов,
і як Благодать та Істина всю землю наповнили,
і віра на всі народи розпростерлася,
і до нашого народу руського;
і похвала кагану нашому Володимиру, за якого ми охрещені були,
і молитва до Бога від усієї землі нашої.
Господи благослови, Отче!
Структура Твір ділиться на 4 частини:
у 1-й світова історія показана як історія Спасіння, яка рухається від обмеженості юдейського Закону до християнської Благодаті — визволительки всього людства;
у 2-й частині стверджується, що й нещодавно охрещений руський народ нарешті долучився до Благодаті Божої;
3-тя частина прославляє «кагана нашого» Володимира Святославича — володаря, котрий хрестив країну і за цей подвиг заслуговує церковного вшанування, яке гарантує йому вічну пам'ять;
4-та частина — це молитва про Благодать Божу та зміцнення у вірі. Деякі дослідники вважають, що назва «Слово про Закон і Благодать» стосується лише перших двох (або перших трьох) частин, а решта — це окремі твори, які згодом були об'єднаніСлово про закон і благодать // .
Центральну частину «Слова» становить похвала князю Володимирові і його предкам, бо не у невідомій країні панують вони, але у Руській, знаній і чутній у всіх чотирьох кінцях світу. Сам Володимир, з потойбічного світу, піклується своєю землею, щоб її оминули «війни і полон, голод і усяка скорбота». На думку дослідника руської писемності Сергія Висоцького: «Головна ідея твору — довести, що християнство на Русі було прийнято завдяки мудрості та розуму Володимира Святославича, а не під впливом та тиском іззовні».
Твір закінчується Молитвою та Визнанням віри.
Текст твору
Іларіон Київський. — Слово про закон і благодать (оригінал старослов.)
Іларіон Київський. — Слово про закон і благодать (переклад В. Крекотня) Іларіон Київський. — Слово про закон і благодать (переклад В. Яременка)
Видання Молдован А. М. «Слово о законе и благодати» Илариона. К., 1984 Акентьев К. К. «Слово о законе и благодати» Илариона Киевского: Древнейшая версия по списку ГИМ Син. 591. // Byzantinorossica, т. 3. СПб., 2005.
Примітки
Джерела Слово про закон і благодать // Слово про закон і благодать //
Горский А. Памятники духовной литературы. М. 1844. Мюллер Л. Киевский митрополит Иларион: Жизнь и творчество // Мюллер Л. Понять Россию: Историко-культурные исследования. М., 2000. Подскальски Г. Христианство и богословская литература в Киевской Руси (988—1237 гг.). СПб., 1996 Розов Н. Н. Иларион // Словарь книжников и книжности Древней Руси, вып. 1. Л., 1987 Розов Н. Синодальный список сочинений Илариона // Slavia, ч. 2. Прага 1963. Темчин С. «Слово о законе и благодати» киевского митрополита Илариона и раннехристианская полемика // Ruthenica, т. 7. К., 2008
Посилання Слово о законѣ и благодати, митроп. Иларіона // Хрестоматія по українській літературі. Ч. 1. Народна словесність і Стара література (ХІ–XVIII століття) / Зложили: проф. М. Сумцов і М. Плевако при участі проф. Д. Багалія. — Харків: Видавництво «Союз», 1918. — С. 68—69. — 152 с.