Татосов Володимир Михайлович (; , Москва, СРСР — 24 грудня 2021, Санкт-Петербург, Росія) — радянський і російський актор театру, кіно та дубляжу. Заслужений артист РРФСР (1975). Народний артист РРФСР (1991). Лауреат Всесоюзного і Всеросійського конкурсів артистів естради.

Біографічні відомості Народився 10 травня 1926 р. Дитинство провів в Баку; в Свердловську навчався у льотній школі. Закінчив студію при Свердловському театрі драми (1946).

З 1963 року грав у Ленінградському БДТ імені Горького.

З 1954 р. знімається у кіно. З 1971 року — актор кіностудії «Ленфільм». Зіграв близько вісімдесяти різнохарактерних ролей в кіно, телеспектаклях і серіалах.

Грав в українських стрічках: «Родина Коцюбинських» (1970, 2 с), «Весілля» (1973), «Посилка для Світлани» (1974), «Чарівне коло» (1976, т/ф, 2 с), «Вигідний контракт» (1979), «Таємниця корабельного годинника» (1983, Семен), «Світла постать» (1989), «Каталажка» (1990), «По кому в'язниця плаче...» (1991), «І чорт з нами» (1991), «Секретний ешелон» (1993), «Імперія піратів» (1994, Україна—Росія), «Птах щастя» (2006.

Багато працював на озвучуванні й дубляжі кінофільмів.

З 1993 року — актор Петербурзького академічного театру комедії імені М.П. Акімова.

Грав в спектаклях Санкт-Петербурзьких театрів «Балтійський дім», «Притулок комедіанта» і «Російська антреприза» ім. Андрія Миронова.

Багато виступав на естраді, лауреат Всесоюзних і Всеросійських конкурсів артистів естради; один рік працював разом з Аркадієм Райкіним.

Член Всесвітнього клубу петербуржців з 2003 року.

Автор автобіографічної книги (2005).

Вибрана фільмографія

Ролі в кіно

«Велика родина» (1954, фотокореспондент; реж. Й. Хейфиц) «Кочубей» (1958, Крайний) «У дні Жовтня» (1958, есер Гоц, заступник голови ЦВК Рад) «Хлопці з Канонерського» (1960, фотограф) «Дванадцять супутників» (1961, Жора) «Блакитний вогник-1963» (1963, брав участь в частині «Місто спить» з Анатолієм Минцем) «Шлях на арену» (1963, Хачян, помічник режисера) «Римські розповіді» (1965, фільм-спектакль; шахрай) «Обіцянка щастя» (1965, епізод) «Перший відвідувач» (1965, комісар; реж. Л. Квініхідзе) «Залп „Аврори“» (1965, Яків Свердлов) «Сьогодні – новий атракціон» (1966, «приборкувач» коня) «Тетянин день» (1967, Яків Свердлов) «Крах» (1968, Еванс) «Гуморески Валентина Катаєва» (1968, фільм-спектакль; морські мешканці) «Шосте липня» (1968, Яків Свердлов) «Інтервенція» (1968, Імерцакі, картковий шулер; реж. Г. Полока) «Крах інженера Гаріна» (1968, Тиклінський; реж. Л. Квініхідзе) «Час щасливих знахідок» (1969, Харлампій Диогенович, вчитель математики) «Смерть Вазір-Мухтара» (1969, Карл Васильович Нессельроде, міністр закордонних справ) «Салют, Маріє!» (1970, Ігнасіо Мурьєс) «Місія в Кабулі» (1970, секретар посольства Афганістану, (немає в титрах) «Потяг у завтрашній день» (1970, Яків Свердлов) «Посланці вічності» (1970, Яків Свердлов) «Серце Росії» (1971, Яків Свердлов) «Родина Коцюбинських» (1970, 2 с, Яків Свердлов; реж. Т. Левчук, кіностудія ім. О. Довженка) «Чорні сухарі» (1971, Яків Свердлов) «Бій після перемоги» (1972, Помічник генерала Смайлс) «Гросмейстер» (1972, Сергій Олександрович, організатор сеансу одночасної гри на курорті) «Зламана підкова» (1973, „адмірал“, контрабандист) «Останній подвиг Камо» (1973, співробітник ВНК, що зустрічав Софію на вокзалі) «Солом'яний капелюшок» (1974, Фелікс, слуга Фадінара; реж. Л. Квініхідзе) «Ксенія, кохана дружина Федора» (1974, Кондратьєв; реж. В. Мельников) «Посилка для Світлани» (1974, Сергій Михайлович Кулагін; реж. В. Козачков, Одеська кіностудія) «Кохання з першого погляду» (1975, Ашот, сусід; реж. Р. Есадзе) «Довіра» (1975, Яків Свердлов) «Чарівне коло» (1976, т/ф, 2 с, Самарін, режисер цирку; реж. В. Козачков, Одеська кіностудія) «Останній рік Беркута» (1977, Жарков) «Зачарований принц» (1978, фільм-спектакль; одноокий злодій) «Пізня зустріч» (1978, Василь Михайлович Бєляков, художник) «Вигідний контракт» (1979, постачальник одеського заводу «Маяк» Терентьєв; реж. В. Савельєв, кіностудія ім. О. Довженка) «Перервана серенада» (1979, Тагієв) «Карл Маркс. Молоді роки» (1980, Едуард Бернштейн) «Таємничий старий» (1980, Шестьоркін Ігор Олегович, офіціант) «Крах операції „Терор“» (1980, Сідней Рейлі) «Таємниця корабельного годинника» (1983, Семен; кіностудія ім. О. Довженка) «Я тебе ніколи не забуду» (1983, доктор Акопян) «Виграш самотнього комерсанта» (1984, Каетано) «Стежка в небо» (1984, короткометражний; Хосров) «Без сім'ї» (1984, лахмітник; реж. В. Бортко) «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Двадцяте століття починається» (1986, барон фон Херлінг; реж. І. Масленников) «Ягуар» (1986, полковник, начальник училища) «Історії кота Філофея» (1986—1987, фільм-спектакль; Кіт Філофей) «Гобсек» (1987, Гобсек) «Ваш спеціальний кореспондент» (1987, Бадя Самоїле) «Сороковий день» (1988, Яків Давидович, друг загиблого, (в титрах Тотос) «Історія однієї більярдної команди» (1988, дон Чезаре, господар бару) «Світла постать» (1989, касир-бухгалтер; реж. О. Павловський, Одеська кіностудія) «Каталажка» (1990, дід Кацуба; Одеська кіностудія) «І чорт з нами» (1991, винахідник; реж. О. Павловський, Одеська кіностудія) «По кому в'язниця плаче...» (1991, Пудов; Одеська кіностудія) «Злочин лорда Артура» (1991, декан Чічестер) «Розшукове бюро „Фелікс“» (1993, епізод, немає в титрах) «Секретний ешелон» (1993, літній грузин; реж. Я. Лупій) «Імперія піратів» (1994, Жерар, французький капітан; Україна—Росія) «Шрам. Замах на Піночета» (1996, дон Хоакін) «Легенда про Тіля» (1997, фільм-спектакль) «Історія про Ричарда, Мілорда і прекрасну Жар-птицю» (1997, покупець «Агдама») «Агент національної безпеки-1» (1998, т/с, Асланов, глава роду (в серії «Спадкоємець») «Спогади про Шерлока Холмса» (2000, барон фон Херлінг; реж. І. Масленников) «Бандитський Петербург. Фільм 3. Крах Антибіотика» (2001, т/с, Мойсей Лазаревич Гутман, бухгалтер і ділова людина) «Погана звичка» (2002, Валеріан Макарович, кур'єр, який доставив квитки) «Убивча сила 5» (Аномальна зона, фільм 3) (2003, т/c, дід Тарілка) «Вулиці розбитих ліхтарів 5» (Герой дня, 8 серія) (2003, т/c, Ігор Петрович) «Вулиці розбитих ліхтарів 6» (Дуплет, 5 серія) (2004, т/c, Павло Борисов („Дуплет“) «Справжня історія поручика Ржевського» (2005, Модест Порфирович) «Мрія» (2006, Джангахір) «Птах щастя» (2006, старий; реж. Тетяна Канаєва) «Соло» (2018, короткометражний, Нечаєв) та ін.

Озвучування, дубляж «Вогні Баку» (1950, Сталін — роль М. Геловані) «Легенда про озеро Парвана» (1970, мультфільм) «Дикий капітан» (1971, роль Юрі Ярвета) «Соляріс» (1972, Снаут — роль Юрі Ярвета) «Троє на снігу» (1973, ФРН) «Велике життя» (1939, Іван Семенович Курський (у версії 1973 року) — роль Петра Алейникова) «Він починає сердитися» (1974, Франція) «Історія мертвої людини» (1974, Чехословаччина) «Червона скрипка» (1974, ролі Р. Александрова і Юрі Ярвета) «Напад на таємну поліцію» (1975, Спіцаус — роль Вайроніса Яканса) «Небесні ластівки» (1976, директор театру-вар'єте) «Літо» (1976, батько Тоотса — роль Юрі Ярвета) «Звільнення Праги» (1976, Чехословаччина) «Ворожіння на ромашці» (1977, Оскар — роль Юрі Ярвета) «Гонорар за зраду» (1978, Італія) «Потрійне сальто» (1980, Румунія) «Ангар 18» (1980, США) «Дорогою страждань і гніву» (1982, Румунія) «Жовта Роза» (1982, Румунія) «Без паніки, майор Кардош!» (1982) «Нові пригоди Жовтої Троянди» (1983, Румунія) «Ва-банк 2» (1985, Дуньчик, Данець — роль Вітольда Пиркоша) «Протистояння» (1985, Месроп Санамян, співробітник карного розшуку в Адлері) «Як стати зіркою» (1986, папуга Вака) «Пророки в своїй вітчизні» (1990, документальний, читає текст) «Попри все» (1992, Тимур Жванія — роль Нодара Мгалоблішвілі) та ін.

Примітки

Література Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.418.

Посилання https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/4247/bio/ https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/4247/works/