Лев Борисович Олевський (15 травня 1913, Київ — 1 січня 1991, там само) — український перекладач, актор. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня, медалями.
Народився 15 травня 1913 року у Києві в родині службовця.
Учасник Великої Вітчизняної війни.
Навчався в Київській консерваторії. Закінчив Київський педінститут (1951).
Викладав іспанську мову в Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка.
Разом з Миколою Івановим вважається одними з перших перекладачів творів іспанською мовою на українську. Л. Б. Олевський започаткував українську школу іспаністики й латиноамериканістики у КиєвіСучасна іспанська поезія через антологічний підхід.
Фільмографія : «Максимко», жебрак з гітарою : ««Богатир» йде в Марто», капітан яхти : «Тінь біля пірсу», полковник Рейслі/зрадник Рвалов : «Правда», представник Антанти : «Блакитна стріла», кореспондент : «Олекса Довбуш», пан : «Іванна» (Леже, автор тексту і музики пісні про Париж), : «Роман і Франческа», Джакомо : «Ця мить», фашистський офіцер : «Овід» (епізод) та інші.
Був членом Спілки письменників України.
Примітки
Література Письменники радянської України. 1917—1987: Біобібліографічний довідник/ Упор. В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К.: Радянський письменник, 1988. — С. 444.
Посилання http://kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/28325/works/