Жанна Трохимівна Прохоренко ( , Полтава, Українська РСР — , Москва, Росія) — радянська російська акторка театру та кіно українського походження. Заслужена артистка РРФСР (1969). Народна артистка РРФСР (1988).
Життєпис Народилась у Полтаві 1940 р. 1941 року на фронті загинув її батько, Трохим Прохоренко. Після війни родина переїхала до Ленінграда, де вона закінчила школу.
Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (1964, майстерня С. А. Герасимова, Т. Ф. Макарової).
Дебютувала в кіно 1959 р. роллю Шури у фільмі «Балада про солдата». Зіграла ролі в понад 50 кінокартинах і телефільмах; зокрема, у стрічках: «А якщо це кохання?» (1961), «Одруження Бальзамінова» (1964), «Калина червона» (1974), «Приезжая» (1977) та ін.
Знялась в українських кінокартинах: «Прощай» (1966, Люба), «Один шанс із тисячі» (1968, Ніна), «Дві версії одного зіткнення» (1984), «Фіктивний шлюб» (1992), а також у радянсько-італійській «Вони йшли на Схід» (1964).
Була акторкою Державного Театру-студії кіноактора.
Одна з найбільш популярних і улюблених кіноакторок в СРСР.
Померла після важкої і тривалої хвороби, похована на Хованському кладовищі в Москві Прохоренко Жанна Трохимівна (m-necropol.narod.ru) .
Родина Чоловік: Євген Васильєв (1927—2007) — радянський кінорежисер, оператор, сценарист. Дочка: Катерина Васильєва (нар. 1961) — радянська і російська акторка театру і кіно (відома за фільмами «Вам і не снилося…» (1980, Альона), «Гостя з майбутнього» (1984, Алла Сергіївна, вчителька англійської мови) тощо). Внучка: Мар'яна Співак (нар. 1985) — російська акторка театру і кіно (головна роль в конкурсному фільмі 70-го Каннського фестивалю «Нелюбов» (2017, Женя) тощо).
Вибрана фільмографія
Примітки
Література Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.338; Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.617.
Посилання http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/ros/3508/works/