Петропавлівська фортеця () — фортеця-зірка у Санкт-Петербурзі на Заячому острові, заснована 1703 року. Саме побудова фортеці вважається початком заснування міста. Має 6 бастіонів. Офіційна назва за часів Російської імперії — Санкт-Петербурзька, а в 1914—1917 роках — Петроградська фортеця. Зараз є частиною Музею історії Санкт-Петербурга.
Історія Закладена 16 травня 1703 року. Історія перших двох століть існування фортеці описана в праці невідомого автора «Летопись Петропавловской крепости с 1703 по 1879 гг.». Вона хронологічно подає найважливіші події в історії фортеці: будівництво, ремонтні роботи, деталі поховання членів царської сім'ї, дні ілюмінацій на честь тих чи інших святкувань, дати побудов будівель усередині фортеці, рідше згадують відомих в'язнів і роки їхнього утримання чи страти.
На території фортеці височіє Петропавлівський собор — усипальниця російських царів від Петра I до Олександра III.
Відомі в'язні Від самого початку фортеця виконувала функцію в'язниці.
Микола Костомаров Пантелеймон Куліш Микола Альбертіні Микола Миклухо-Маклай Павло Полуботок Лев Троцький Микола Чернишевський Бернадський Євстахій Юхимович Максим Горький Федір Достоєвський
Відомі командири Ніщенков Олександр Ніканорович — командир 1-ї роти Санкт-Петербурзької кріпосної артилерії.
Галерея
Див. також Список мурованих фортець Росії
Джерела та література
Яковлева Т. Г. Петропавловська фортеця // Історія Петропавлівської фортеці Петропавлівська фортеця