Костел Пресвятої Діви Марії та монастир ордену отців кармелітів — бароковий монастирський комплекс у Городищі на Волині. Розташований на високому березі над ставом.

Історія

Монастир кармелітів взутих фундований у Городищі 1662 року шляхтичем Яном Погрошевським. 1670 року братія вже прибули до Городища. На власність кармелітам передавалися села Городище, Пашуки і Решнівка. Обитель також отримала значний капітал від матері Яна Погрошевського й Софії Погрошевської, Аполонії з Городиських Погрошевської. Монастир слугував резиденцією провінціала Руської провінції орденуAntoni Małecki. Klasztory i zakony w Polsce w obrębie wieków średnich // Przewodnik naukowy i literacki. Dodatek do «Gazety Lwowskiej». 1875 R.3 nr 9. — S. 799. O cudownych obrazach w Polsce Przenajświętszej Matki Bożej wiadomości historyczne, bibliograficzne i ikonograficzne przez X. Wacława z Sulgostowa. — Kraków: 1902. — S. 204. .

Власне бароковий комплекс монастиря закладений 1746 року на фундацію князів Станіслава та Юзефа Любомирських.У літературі поряд з Любомирськими згадується також шляхтич Яків Погрошевський. Ймовірно, помилково від першої фундації. У гербовнику Каспера Нєсєцького віднотований лиш Ян Погрошевський, житель Городища станом на 1648 рік.

12 травня 1782 року монастир освячений луцьким вікарієм Яном Хризостомом Качковським.

У старі часи монастир оточував фруктовий сад. Кармеліти володіли двома селами, Городищем і Пашуками.

Розписи костелу і коридорів монастиря виконав місцевий чернець Антоній.Жолтовський П. М. Художнє життя на Україні в XVI—XVIII ст. — К.: 1983. — C. 113.

У костелі знаходився чудотворний образ Городищенської Матері Божої Шкаплерної — один з найбільш відомих у Речі ПосполитійFolia historica Cracoviensia. — Т. 25. — Kraków: 1994. — S. 34. .

1832 року костел та монастир були зачинені російською владою за участь населення Заславщини в національно-визвольному повстанні. Костел пристосували під православну церкву, а монастирські корпуси заселили російські монашки з Полонного.

Архів монастиря був перенесений до Вільна.

Рококовий орган роботи Матвія Зєлінського з 1766 року, 1841 року придбаний Євстахієм Потоцьким і встановлений у костелі святої Дороти в СлавутіJózef Skrabski. Fundacje artystyczne Sanguszków ze Sławuty // Sztuka kresów wschodnich. — Kraków: 2006. — T. 6. — S. 168. .

Поховання

1799 року в підземеллях монастиря поховано отця Марека Яндоловича, духівника Барської конфедерації. Після скасування монастиря, вхід до підземелля росіяни замурували, щоб обмежити доступ прочан до мощей Марека ЯндоловичаFeliks Koneczny. Święci w dziejach narodu polskiego. - Warszawa: 1985. - S. 203. .

1822 року в монастирі було поховано Станіслава Євстахія Закжевського - дідича Старої Синяви на Поділлі.

Іконографія Кармелітський монастир в Городищі малював у червні 1843 року Юзеф Ігнацій КрашевськийJózef Ignacy Kraszewski. Wspomnienia Odessy, Jedyssanu i Budżaku: dziennik przejaźdzki w roku 1843, od 22 czerwca do 11 września. - Wilno: 1845. - S. 41.

Також з-перед кінця XIX сторіччя вигляд монастиря уміщений до альбому Наполеона Орди «Album widoków historycznych Polski».

Примітки

Посилання

Tadeusz Jerzy Stecki. Wołyń pod względem statystycznym, historycznym i archeologicznym, Т. 1, Lwów 1864 Podanie o śmierci księdza Marka Karmelity // Przegląd Poznański; pismo sześciotygodniowe. 1856. T. 22 Ewa Korpysz. Polskie kościoły na terenie północno-zachodniej Ukrainy. Stan zachowania Tomasz Ciesielski. Stan techniczny i wykorzystanie zabudowań po klasztorach skasowanych w guberni wołyńskiej w latach 1832–1853 w świetle raportu wołyńskiego gubernatora cywilnego z 1861 roku Світлини монастиря Збігнєва Гаусера