Іта́лія — давньоримська провінція на Апеннінському півострові.
За часів республіки Італія включала в себе землі від Рубікону до Калабрії і не вважалася провінцією, але лише територією з центром у Римі, що надавало їй особливий статус: наприклад, воєначальники не мали права вводити на її територію війська і Цезар, віддавши наказ перейти Рубікон, поклав початок громадянської війни.
Спочатку слово Італія позначало не весь півострів. Згідно зі Страбоном (Географія, т.1) Італія — це ділянка від Мессінської протоки до лінії, що з'єднують затоки Салерно і Таранто. Згодом Італія розширилася на весь півострів і навіть на істрійське місто Пула, яке стало входити до її складу. Закінчилося формування провінції тоді, коли Юлій Цезар дав римське громадянство жителям Цізальпійської Галлії, розширивши територію Італії до Альп. Район I Latium et Campania Район II Apulia et Calabria Район III Lucania et Brutii Район IV Samnium Район V Picenum Район VI Umbria et Ager Gallicus Район VII Etruria Район VIII Aemilia Район IX Liguria Район X Venetia et Histria Район XI Transpadana Посилання Географія римської провінції Італія