Радогощ (Ретра) (інші назви — Radegost, Riedigost, Redigast, Radigast, Rethra) — столиця ратарів і релігійний центр культу Радогоста-Сварожича. Зруйнований дощенту після підкорення велетів Священною Римською імперією.
Достеменно ніхто не знає, де саме було це місто. Найвірогіднішим є ототожнення Радогоща з руїнами, що були знайдені під час археологічних розкопок у місцевості Радонім (Gross Raden) у Мекленбурзі, де знайшли залишки традиційних слов'янських («поганських») святилищ.
Радогощ відомий з праць німецьких хроністів: у ХІ столітті — Тітмара з Мерзебурга й Адам з Бремена, у ХІІ столітті — монаха Гермольда з Бозау (Slawenchronik — Хроніка слов'ян продовження роботи Адама Бременського).
Найдетальніший опис міста, зокрема святині, містить хроніка Тітмара:
Хроніка 957 — імператор Оттон I Великий рушив у похід на ратарів, 965 — перша письмова згадка про місцевість, 1002 — Тітмар у своїй праці описує Радогощ, де ратари воздавали почесті Сварожичу, 1018 — повстання бодричів під проводом віщунів із Радогощу, 1066 — повстання лютичів; єпископ мекленбурзький Ян (Йоганн) потрапив у засідку і йому відтяли голову, зима 1067–1068 — єпископ Бурхард з Хальберштадту відправляє військо проти велетів, здобуває і руйнує землі ратарів (в тім числі і Радогощ) і відвозить до Саксонії ідола Сварожича на своєму возі, 1125 — здобуття міста військами Лотара ІІІ.
Джерела Андреас Готтлиб Маш. // Ретры", Пер. с немецкого А. А. Бычкова. — г. Москва: ИЦ «СЛАВА!» — 2006 г. — 352 с., ил., карты Гельмольд, I, 2 ; Гельмольд цитирует Адама Бременского (Адам II, 21) Титмар из Мерзебурга VI, 23-25