Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях — один із найкращих зразків церковної архітектури Лівобережної України стилю українського бароко початку XVIII століття. Розташована в селі Великі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область. Пам'ятка архітектури національного значення, охоронний № 594.

З історії храму Час спорудження першої, дерев'яної, на честь Преображення Господнього церкви в сотенному містечку Сорочинці невідомий. Імовірно, що це була одна з найдавніших церков містечка. Була вона в межах містечкових фортечних укріплень і, ймовірно, була збудована в другій половині XVII століття за участі Миргородського полковника Павла Апостола.

Документально свідчить про існування церкви в I-й чверті XVIII століття компут Миргородського полку 1723 року, що згадує настоятеля храму отця Максима Варлаамовича, пресвітера Свято-Спаського, школу і шпиталь при церкві та церковний шинок. Дерев'яна церква існувала до 1734, коли була розібрана у зв'язку із закінченням будівництва та освяченням нової мурованої церкви.

Спорудження мурованого храму розпочалося 1723 і було викликане бажанням гетьмана Данила Апостола облаштувати свою Сорочинську резиденцію, яка виконувала роль неофіційної столиці гетьманської України. За деякими свідченнями будував храм відомий архітектор Степан Ковнір. Каменярі були з Полтави і Опішні. Допоміжні роботи виконували місцеві козаки. 1732 року будівельні роботи завершилися. У церемонії освячення брав участь фундатор — гетьман Лівобережної України Данило Апостол з 10-ти тисячним почтом козаківПолтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква. — Полтава: «Полтавський літератор», 2009. — C. 109-111..

Збудована в стилі українського бароко церква спочатку була дев'ятидільною, хрещатою в плані спорудою. Первісно церква мала дев'ять бань. Після пожежі 1811 року, коли церкву вразила блискавка, чотири менші бані були зняті і нині церква має лише п'ять бань.

У 1867 поряд із храмом збудували дерев'яну дзвіницю. У 1895 церква мала три вівтарі: головний на честь Преображення Господнього, другий — Святої Трійці, третій — Покрови Пресвятої Богородиці.

22 березня (3 квітня) 1809 в Спасо-Преображенській церкві був охрещений Микола Гоголь. Хрещеним батьком був полковник М. М. Трохимовський, син лікаря М. Я. Трохимовського, що приймав пологи в матері Гоголя.

Церква відома як усипальня родини Апостолів. 5 лютого 1734 київським митрополитом Рафаїлом (Заборовським) у склепі було поховано гетьмана Данила Апостола. Там же були прах гетьманової дружини Уляни, його сина — Миргородського полковника Павла Апостола, дочок, фельдмаршала П. Лассі

1937 року дерев'яна дзвіниця була розібрана, а церква закрита.

Богослужіння було відновлено в грудні 1941 року, під час німецької окупації. 1960 року влада знову зняла з реєстрації релігійну громаду.

Поруч із церквою в листопаді 1961, на місці розстрілу жителів с. Великі Сорочинці німецькими окупантами, насипана символічна могила і встановлено дерев'яний хрест. На металевій табличці напис: «Вічним в пам'яті народній жертвам кривавого злочину (в листопаді 1941 р.) від земляків — сорочинців».

1963 року храм був включений до списку пам'яток архітектури УРСР, а 1964 року почались рятувальні та реставраційні роботи. Роботи велися до 1988 року.

Архітектура Церква відзначається багатством декоративного оформлення фасадів у стилі українського бароко. Центральна дільниця храму увінчана багатозаломною банею на 12-гранному світловому барабані. В інтер'єрі панує унікальний дерев'яний 5-ярусний різьблений іконостас, утворений трьома іконостасами. На стіні бабинця — герб гетьмана Данила Апостола.

Іконостас Преображенська церква відома своїм іконостасом,

Сучасність У 1992 р. храм знову був повернений релігійній громаді.

1996 року нащадки Гетьмана Данила Апостола, що проживають нині у Франції, подарували 7 мідних дзвонів. Того ж року було збудовано 15-метрову дзвіницю.

Розклад богослужінь Суботній день: 15:00 — вечірня

Недільний день: 09:00 — ранкова літургія

Великі свята в будні та вихідні дні: 09:00 — ранкова літургія 15:00 — вечірня

Див. також Список мурованих храмів у стилі українського бароко

Примітки

Джерела Вортман Д. Я. Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях // Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009. Інна Дорофієнко, Людмила Міляєва, Ольга Рутковська. Сорочинський іконостас / Альбом / Мова тексту: українська, англійська.— К.: Родовід, 2010.— 168 стор. ISBN 978-966-7845-64-3

Посилання Наталя Дмитренко. Сорочинський SOS  // Україна молода, 4.11.2010 Дорофієнко Інна, Рутковська Ольга. Сорочинський іконостас — видатний твір образотворчого мистецтва 1730-х років. З досвіду реставрації Сорочинського іконостаса. (The Sorochynskyi Iconostasis: A Dist inguished Work of Ukrainian Pictorial Art from the 1730s) // Сорочинський іконостас. Альбом / Інна Дорофієнко, Людмила Міляєва, Ольга Рутковська. — К.: Родовід, 2010. — С. 27-41.