Миха́йло Олекса́ндрович Са́вченко-Бі́льський (1874, Шаповалівка Борзнянського повіту Чернігівської губернії)— педагог, агроном, Генеральний секретар хліборобства уряду Української Центральної Ради, голова Борзненської повітової народної ради (1918), гласний Чернігівської губернської народної ради (1918).

Життєпис

Родина Народився в сім'ї Олександра Олексійовича Савченка-Більського (1843–1932), який походив із старшої гілки старовинного козацького роду Савченків-Більських Милорадович Г. А. Родословная книга черниговского дворянства. — СПб, 1901.– С. 79. . Батько був чиновником, мав чин колезького реєстратора і володів маєтком у Шаповалівці Борзнянського повіту. Матір звали Марія Андріївна, в сім’ї було ще четверо дітей: Григорій, Євфімія, Олександр, Анна.

Брат: Савченко-Більський Григорій Олександрович – (1872, Шаповалівка) , закінчив медичний факультет Варшавського університету, проходив обов'язкову військову службу на посаді молодшого лікаря в Якутському 42-му піхотному полку (Кременець Волинської губернії). З 1902 р. служив земським лікарем у Шаповалівці, потім в Івангороді, пізніше займав посаду головного лікаря земської лікарні в Парафіївці, мав чин колезького радника. Енциклопедія Ічнянщини. 10 тисяч статей, довідок, документів, ілюстрацій, довідник. В. Ф. Шевченко. – К.: Гнозіс, 2014. – С. 834. Высочайший приказ от 17 ноября 1902 года. – О чинах гражданских. Календарь Черниговской губернии на 1904 год, с. 62. Календарь Черниговской губернии на 1910 год, с. 72. Календарь Черниговской губернии на 1916 год, с. 91..

Брат: Савченко-Більський Олександр Олександрович — ( 4 серпня 1879, ШаповалівкаДАЧО, Чернігів. Ф. 679, оп. 10, спр. 23, с. 80. – Покровская церковь, с. Шаповаловка Борзенского уезда. О родившихся. ) — ветеринарний лікар, закінчив Харківський ветеринарний інститут, працював у Харкові, в 1938 р. був репресований і розстріляний Юрій Коллард. Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентська Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП) // Срібна сурма, Торонто, 1972. Кушакова В.В. Сільськогосподарська секція Харківського наукового товариства. Открытый список. Савченко-Бельский Александр Александрович..

Родичі Михайла по жіночій лінії походили з священицького роду, під їх впливом він отримав духовну освіту: в 1891 р. закінчив Чернігівське духовне училище Черниговские епархиальные известия, № 14, с. 514, а в 1898 р. – Чернігівську духовну семінарію Черниговские епархиальные известия, № 13, с. 296..

Від духовної кар’єри відмовився, вступивши до Ново-Олександрійського інституту сільського господарства і лісівництва (Пулави, Люблінська губернія). У лютому 1902 р. був виключений із інституту «за участь у студентських безпорядках» Глазунов Геннадій Опанасович Михайло Савченко-Більський – міністр землеробства Української Центральної Ради (1917 р.).. Пізніше поновився в інституті, по закінченню отримав диплом вченого агронома Розсоха Л. О. Миргородська повінь: Миргородщина в Українській революції 1917 – 1921 років. – Миргород: ТОВ Видавництво «Миргород», 2019. – С. 145..

Трудова діяльність Після повернення в Україну викладав у реальному училищі м. Проскурів Подільської губернії, звідки був звільнений через конфлікт з директором .

В 1906–1907 рр. викладав природознавство в чоловічій гімназії м. Златополя Київської губернії Календарь Киевской губернии на 1907 год, с. 173. .

З 1 червня 1909 р. по 9 липня 1910 р. займав посаду вченого агронома Миргородського повітового земства в Миргородській і Сорочинській дільницях

Пізніше (1910–1911 рр.) проживав у Житомирі, потім служив на Чернігівщині в Борзнянському повіті на посаді повітового агронома Осташко Т.С. Савченко-Більський Михайло Олександрович. – Інститут історії України, також займав виборну посаду агронома губернського земстваКалендарь Черниговской губернии на 1916 год, с. 53. .

Політична та урядова діяльність Політикою почав займатися ще під час навчання в інституті. Мав репутацію неблагонадійної особи, його підозрювали в проведенні «протиурядової пропаганди серед населення» (1906 р.). З цієї причини в період проживання в Златополі губернатор не підтримав його призначення на посаду в земську управу.

В Миргороді брав активну участь у розвитку кооперативного руху. Проживаючи в Житомирі, став членом «Просвіти», належав до Української соціал-демократичної робітничої партії. . Пізніше став членом Української партії соціалістів-революціонерів .

Після відставки першого уряду Центральної ради пристав на пропозицію зайняти посаду Генерального секретаря хліборобства у другому уряді В. Винниченка. На посаді перебував з 3 вересня по 20 листопада 1917 рокуГенеральний секретаріат..

Генеральний секретаріат по земельних справах Української Центральної Ради під його керівництвом підготував і 24-26 жовтня 1917 р. провів Перший Всеукраїнський агрономічно-економічний з’їзд, який визначив шляхи майбутнього розвитку сільськогосподарської науки та аграрної освіти.

Після прийняття Третього Універсалу Центральної Ради подав у відставку з посади, не погоджуючись з оголошеною урядом відмовою від приватної власності на землю .

В жовтні 1918 р. став директором середньої загальнокооперативної школи в Києві. Про подальшу діяльність інформації немає. За свідченнями родичів помер у 1960 р.

Друковані праці

Зазначення

Посилання

Джерела та література Осташко Т. С. Савченко-Більський Михайло Олександрович //

Міністерство аграрної політики

Див. також Златопільська чоловіча гімназія