Григоріа́нський календа́р — календар, запроваджений 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII і нині ухвалений у світі як міжнародний стандарт.
Григоріанський календар було розроблено в Священній Римській Імперії на заміну юліанського — окрім високосних років кожного четвертого року, він має поправки кожного 100-го та кожного 400-го років для точнішої передачі тривалості року — періоду оберту Землі навколо Сонця.
Статус стандарту григоріанського календаря затверджено ISO 8601.
Після появи і визнання григоріанського календаря Отцями Риму себто Папою Григорієм і його соратниками календар став сприйматись як «папський» і тому північноєвропейські та східноєвропейські держави, які були протестантськими й православними відмовились його визнавати. Водночас після Берестейської унії він поступово поширився на Правобережній Україні та був там поширений до Полоцького собору 1839 року. Водночас він зберігався і вживався багатьма людьми, особливо пов’язаними з Європою у таких великих і мультикультурних містах як Київ, Львів чи Полтава, а також на тих західноукраїнських землях, які входили до складу держав, де обов'язковим було використання григоріанського календаря (Польща, Австрія).
У більшій частині Сучасної України (тій, що належала на той час Російській імперії і де були утворені УНР, УСРР і УРСР) до відліку за григоріанським календарем офіційно перейшли у 1918 році, і його дати в перехідний період називали за новим стилем.
Особливості літочислення Календар ділить час на календарні роки тривалістю 365 або 366 днів. Роки тривалістю 365 днів називають звичайними, а роки тривалістю 366 днів — високосними. Високосним є кожен рік, який ділиться без залишку на 4, окрім тих, які діляться без залишку на 100, але і ті, що діляться без залишку на 100, є високосними, якщо вони діляться без залишку на 400. Таким чином, час поділено на цикли тривалістю 400 років. Середня тривалість року в григоріанському календарі становить 365,2425 дня або 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд.
Звідси випливає розподіл високосних років:
рік, номер якого є кратним 400, — високосний; решту років, номер яких є кратним 100, — невисокосні; інші роки, номер яких є кратним 4, — високосні.
Отже, 1600 і 2000 роки були високосними, а 1700, 1800 і 1900 роки високосними не були. Також не буде високосним і 2100 рік.
Якщо вважати кількість діб в році незмінною, то похибка в одну добу накопичиться за час близько 3 тисяч років. (Для порівняння: в юліанському — приблизно за 128 років.) Однак така оцінка не враховує факту, що обертання Землі уповільнюється і з часом кількість діб у тропічному році зменшиться, навіть якщо тривалість року в секундах залишатиметься майже незмінноюCassidy S. Error in statement of tropical year. Красильников Ю. Солнце, Луна, древние праздники и новомодные теории. Городецкий М. Л. К вопросу о точности григорианского календаря и лунного цикла // Историко-астрономические исследования, Вып. XXXV. — М.: Физматлит, 2010, C. 289—293..
Кожен рік поділяється на 12 місяців із різною кількістю днів. Місяць лютий триває 28 днів у звичайні роки, і 29 днів — у високосні. Початком календарного року вважають дату 1 січня.
Місяць Кількість днів Січень 31 Лютий 28 або 29 Березень 31 Квітень 30 Травень 31 Червень 30 Липень 31 Серпень 31 Вересень 30 Жовтень 31 Листопад 30 Грудень 31
Історія
Реформа календаря мала за мету ліквідувати зсув весняного рівнодення: від запровадження юліанського календаря до XVI століття виникла різниця в 10 днів порівняно з фактичним настанням рівнодення. Оскільки дата весняного рівнодення є важливою для визначення дати Великодня, це створювало проблеми. Згідно з нововведенням папи, одразу ж після 4 жовтня 1582 року настало 15 жовтня. Цього дня в більшості держав Італії, Французькому королівстві, Іспанії, Португальському королівстві та Речі Посполитій (зокрема, й на території України) запроваджено григоріанський календар — десять днів вилучили з календаря.
У зв'язку з переходом з юліанського на григоріанський календар у Нідерландах зразу після 1582 року настало 1 січня 1583 року, тобто населення залишилось без свята Різдва, яке традиційно відзначають 25 грудня435 років тому ввели григоріанський календар , Gazeta.ua, 15 жовтня 2017 року.
1583 року Григорій XIII надіслав Константинопольському Патріарху Єремії II листа, в якому пропонував прийняти новий календар і на його підставі нову пасхалію. У відповідь патріарх Єремія зібрав великий помісний Константинопольський собор у 1583 році, 20 листопада, на який запросив патріарха Олександрійського Сильвестра та патріарха Єрусалимського Софронія IV, на цьому соборі грецькі ієрархи підписали документ «Сингіліон» (Σιγγίλιον) в якому не тільки знову засудили та анафемствували католицькі догмати та звичаї: Філіокве; причастя мирян тільки Тілом Христовим і не причастя мирян Кров'ю Христовою; служіння літургії на опрісноках; вчення про те, що Христос судитиме лише душі у другому приході без тіла; вчення про чистилище; верховенство папи Римського та індульгенцію; але й анафемствували всіх тих, хто прийме Григоріанську пасхалію та григоріанський календар. Байцар Андрій. Константинопольський собор 1583 р. засудив Григоріанську пасхалію та Григоріанський календар. https://baitsar.blogspot.com/2023/01/1583.html Україна
На території сучасної України григоріанський календар де-юре запроваджено одразу ж після його ухвалення єпископом римським Григорієм XIII (оскільки 1582 року українські землі входили до складу Речі Посполитої, що була католицькою державою). Проте в той час ситуація між польською католицькою та українською православною церквою була дуже напруженою; спроби змусити православних прийняти григоріанський календар лише ускладнили ситуацію. Відтак українські християни дотримувалися юліанського календаря аж до 2023 року, коли після російського вторгнення 2022 рокуAfter calendar change, many in Ukraine are looking forward to a new Christmas Religion News, David I. Klein, June 16, 2023 українські християнські конфесії розпочали переходи на григоріанський і новоюліанський календарі.
В Українській Народній Республіці Закон Малої ради «Про заведення на Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час» було ухвалено 1918 року в Коростені. Григоріанський календар офіційно почав діяти з 16 лютого 1918 року, цей день стали вважати 1 березня 1918 року.Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К., 1995. — С. 261.
Дати переходу на григоріанський календар у різних країнах
Країна Останній день юліанського календаря Перший день григоріанського календаря Італія 04.10.1582 15.10.1582 Іспанія 04.10.1582 15.10.1582 Португальське королівство 04.10.1582 15.10.1582 Річ Посполита (Польща, Україна, Литва, Білорусь) 04.10.1582 15.10.1582 Французьке королівство 09.12.1582 20.12.1582 Люксембург 21.12.1582 01.01.1583 Нідерланди 21.12.1582 01.01.1583 Баварське герцогство 05.10.1583 16.10.1583 Австрійська монархія 06.01.1584 17.01.1584 Швейцарія 11.01.1584 22.01.1584 Угорське королівство 21.10.1587 01.11.1587 Прусське герцогство 22.08.1610 02.09.1610 Герцогство Курляндії і Семигалії 19.12.1617 01.01.1618 Німеччина (протестантська) 18.02.1700 01.03.1700 Данія-Норвегія 18.02.1700 01.03.1700 Королівство Великої Британії 02.09.1752 14.09.1752 Швеція 17.02.1753 01.03.1753 Фінляндія 17.02.1753 01.03.1753 Японська імперія
01.01.1873 Китай
20.11.1911 Болгарське царство 31.03.1916 14.04.1916 Османська імперія 15.02.1917 01.03.1917 Російська Радянська Республіка 31.01.1918 14.02.1918 Українська Народна Республіка 15.02.1918 01.03.1918 Королівство Сербів, Хорватів і Словенців 18.01.1919 01.02.1919 Румунське королівство 18.01.1919 01.02.1919 Грецьке королівство 09.03.1924 23.03.1924 Єгипетське королівство 17.09.1928 01.10.1928
Зауваження
З цього списку випливає, що в деяких країнах, наприклад, у Російській імперії, 1900 року був день 29 лютого, тоді як у більшості країн його не було.
На деяких територіях, що свого часу переходили на григоріанський календар, згодом відновлювався юліанський лік часу внаслідок приєднання до інших держав.
У XVI столітті перейшла на григоріанський календар тільки католицька частина Швейцарії, протестантські кантони перейшли 1753 року, а останній, Граубюнден, — 1811 року. Іноді перехід на григоріанський календар супроводжувався серйозними заворушеннями. Наприклад, коли польський король Стефан Баторій запровадив новий календар у Ризі (1584 року), місцеві купці підняли заколот, оголосивши, що вилучення з календаря 10 днів зриває терміни поставок і призводить до значних збитків. Бунтівники розгромили ризьку церкву й убили кількох муніципальних службовців. Подолати «календарні заворушення» й повісити ватажків удалося лише влітку 1589 року.
У зв'язку з неодночасним переходом країн на григоріанський календар можуть виникати помилки сприйняття дат: наприклад, відомо, що Мігель де Сервантес і Вільям Шекспір померли 23 квітня 1616 року. Насправді ці події відбулися з різницею в 10 днів, оскільки в католицькій Іспанії новий стиль діяв від запровадження його Папою, а Королівство Великої Британії перейшло на новий календар лише 1752 року.
Незвичайним був перехід на григоріанський календар на Алясці, оскільки там він поєднувався з перенесенням лінії зміни дати. Тому після п'ятниці 6 жовтня 1867 за старим стилем ішла ще одна п'ятниця 18 жовтня 1867 за новим.
Деякі країни розтягували перехід на кілька років, щоб уникнути стрибка. Наприклад, у Швеції вирішили скасовувати високосні дні лютого з 1700 по 1740 роки. 1700 року скасували перший високосний день. Потім почалася війна й про перехід забули. Таким чином, Швеція жила за своїм особливим календарем. 1711 року Карл XII визнав це непрактичним і вирішив повернутися до старого стилю, додавши в лютому 2 дні. Тому в Швеції було 30 лютого 1712 року. Лише 1753 року новий стиль усе-таки запровадили: після 17 лютого настало відразу 1 березня.
Правила запам'ятовування кількості днів у місяці
Існує просте правило запам'ятовування кількості днів у місяці — «правило кісточок»: якщо виставити перед собою складені разом кулаки так, щоб бачити тильні сторони долонь, то по «кісточках» (суглобах пальців) на краю долоні і проміжків між ними можна визначити, є який-небудь місяць «довгим» (31 день) або «коротким» (30 днів, крім лютого). Для цього потрібно почати рахувати місяці з січня, відраховуючи кісточки і проміжки. Січню буде відповідати перша кісточка (довгий місяць — 31 день), лютому — проміжок між першою і другою кісточками (короткий місяць), березню — кісточка, і т. д. Два наступних поспіль довгих місяці — липень і серпень — потрапляють саме на сусідні кісточки різних рук (проміжок між кулаками не враховується).
Згідно з іншим правилом запам'ятовування, по 30 днів мають 4 місяці: квітень, червень, вересень і листопад. Якщо їх записати римськими цифрами, вийде: IV, VI, IX, XI.
Релігійні свята в західних і східних християн