Ропухові (Bufonidae) — родина земноводних ряду безхвості. Родина об'єднує 35 родів, що містять близько 470 видів. За іншими даними родина нараховує близько 300 видів, які об'єднують у 21 рідСемейство Настоящие жабы (Bufonidae) або 365 видів та 32 родиСемейство Жабы Bufonidae. У фауні України два роди (ропуха й зелена ропуха).
Поширення Ропухи живуть на всіх материках та континентах, за винятком приполярних регіонів та Антарктиди. Деякі види, наприклад ропуха-ага (Bufo marinus), інтродукована з Америки в Австралію та Гвінею. Поява тут нового виду мала негативні наслідки для місцевої фауни, оскільки ці амфібії, характеризуючись дуже великими розмірами, великою плодючістю та високою токсичністю, витісняють аборигенні види.
Опис Ребра відсутні, хребці передньоувігнуті. Череп значною мірою стає кістковим, до цього процесу можуть долучатися покривні ділянки шкіри. Тварини цієї родини характеризуються наявністю унікального біддерового органа — рудиментарного яєчника, який розвивається на передньому краї личинкових сім'яників і може зберігатися в багатьох дорослих амфібій, що розглядається як педоморфна риса. Для багатьох видів характерні розташовані позаду очей випнуті округло-видовжені залози — паротиди. Паротиди, так само як і локалізовані на спинному боці та на зовнішній частині кінцівок шкіряні залози, можуть рясно продукувати токсичні виділення.
Розміри тіла коливаються від приблизно 20 (Oreophrynella) до 250 мм (Bufo blombergi). Чимало представників — наземні тварини, однак існують і напівводяні (наприклад, Ansonia) та деревні (Pedostribes; обидва роди з південно-східної частини Азії). Більшості видів властиве зовнішнє запліднення, однак деяким — внутрішнє (Nectophrynoides, Mertensophryne micranotis). Способи розмноження різні — від відкладання ікри у воду та наступного виходу з неї вільноплаваючої личинки, до яйцеживородіння та прямого наземного розвитку. Так, поряд з більшістю амфібій цієї родини, що нерестяться в стоячих чи проточних водоймах, філіппінські ропухи роду Pelophryne відкладають ікру в пазухи листя на висоті декількох метрів. У личинок деяких видів, що живуть у швидкоплинних струмках (Ansonia, Atelopus), розвиваються черевні присоски, за допомогою яких вони прикріпляються до підводних предметів.
Список родів Adenomus Cope, 1861 Altiphrynoides Dubois, 1987 Amazophrynella Fouquet, Recoder, Teixeira, Cassimiro, Amaro, Camacho, Damasceno, Carnaval, Moritz & Rodrigues, 2012 Anaxyrus Tschudi, 1845 Ansonia Stoliczka, 1870 Atelopus Duméril & Bibron, 1841 Barbarophryne Beukema et all, 2013 Blythophryne Chandramouli, Vasudevan, Harikrishnan, Dutta, Janani, Sharma, Das & Aggarwal, 2016 Bufo Garsault, 1764 Bufoides Pillai & Yazdani, 1973 Bufotes Rafinesque, 1814 Capensibufo Grandison, 1980 Churamiti Channing & Stanley, 2002 Dendrophryniscus Jiménez de la Espada, 1870 Didynamipus Andersson, 1903 Duttaphrynus Frost, Grant, Faivovich, Bain, Haas, Haddad, de Sá, Channing, Wilkinson, Donnellan, Raxworthy, Campbell, Blotto, Moler, Drewes, Nussbaum, Lynch, Green & Wheeler, 2006 Epidalea Cope, 1864 Frostius Cannatella, 1986 Ghatophryne Biju, Van Bocxlaer, Giri, Loader & Bossuyt, 2009 Incilius Cope, 1863 Ingerophrynus Frost, Grant, Faivovich, Bain, Haas, Haddad, de Sá, Channing, Wilkinson, Donnellan, Raxworthy, Campbell, Blotto, Moler, Drewes, Nussbaum, Lynch, Green & Wheeler, 2006 Laurentophryne Tihen, 1960 Leptophryne Fitzinger, 1843 Melanophryniscus Gallardo, 1961 Mertensophryne Tihen, 1960 Metaphryniscus Señaris, Ayarzagüena & Gorzula, 1994 Nannophryne Günther, 1870 Nectophryne Buchholz & Peters, 1875 Nectophrynoides Noble, 1926 Nimbaphrynoides Dubois, 1987 Oreophrynella Boulenger, 1895 Osornophryne Ruiz-Carranza & Hernández-Camacho, 1976 Parapelophryne Fei, Ye & Jiang, 2003 Pedostibes Günther, 1876 Pelophryne Barbour, 1938 Peltophryne Fitzinger, 1843 Phrynoidis Fitzinger, 1842 Poyntonophrynus Frost et all, 2006 Pseudobufo Tschudi, 1838 Rentapia Chan, Grismer, Zachariah, Brown & Abraham, 2016 Rhaebo Cope, 1862 Rhinella Fitzinger, 1826 Sabahphrynus Matsui, Yambun & Sudin, 2007 Schismaderma Smith, 1849 Sclerophrys Tschudi, 1838 Strauchbufo Fei, Ye & Jiang, 2012 Truebella Graybeal & Cannatella, 1995 Vandijkophrynus Frost, Grant, Faivovich, Bain, Haas, Haddad, de Sá, Channing, Wilkinson, Donnellan, Raxworthy, Campbell, Blotto, Moler, Drewes, Nussbaum, Lynch, Green & Wheeler, 2006 Werneria Poche, 1903 Wolterstorffina Mertens, 1939 Xanthophryne Biju, Van Bocxlaer, Giri, Loader & Bossuyt, 2009 Incertae sedis : Bufo hadramautinus Cherchi, 1963 Bufo scorteccii Balletto & Cherchi, 1970
Охорона Багато ропух гине в період міграцій від автотранспорту. У Швейцарії та Німеччині на шляхах пересування амфібій біля доріг роблять «ловчі парканчики» і риють ямки для пластикових відер. Амфібій, які потрапили у відра, переносять через дорогу і випускають. При ремонті і будівництві доріг влаштовують «жаб'ячі тунелі», тобто під дорогою прокладають труби діаметром 30-40 см. Рекомендують розселення амфібій в лісах, парках, садах та лісових смугах, для цього необхідно здійснити такі біотехнічні заходи: створення невеликих водойм і сховищ від спеки (наприклад, невеликі купи каміння тощо).
Джерела Писанець Є. Земноводні України (посібник для визначення амфібій України та суміжних країн). — Київ: Видавництво Раєвського, 2007. — 192 с. Pough et al., 2004
Примітки