Гердт Зино́вій Юхи́мович (справжнє ім'я — Храпино́вич Залма́н Ефраї́мовичЗиновий Гердт: Краткая биография // Киноэксперт.ru, , Себеж, Вітебська губернія, Російська імперія — 18 листопада 1996, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно, народний артист СРСР (1990).

Життєпис

Ранні роки та початок акторської кар'єри Зіновій Гердт (у колі друзів та близьких, а також у театральному фольклорі відомий під зменшувальним ім'ям Зяма) народився 8 (21) вересня 1916 року у повітовому місті Себежі Вітебської губернії (нині — Псковська область, Росія) під ім'ям Залман Афроімович Храпинович. Був молодшою ​​(четвертою) дитиною в сім'ї Афроїма Яковича Храпіновича та його дружини Рахілі Ісааківни (до шлюбу Секун). Батько до революції був прикажчиком, потім комівояжером у комерційних компаніях, після революції — працівником місцевої райспоживспілки.

Навчався у єврейській школі у Себежі, у тринадцятирічному віці опублікував у дитячій газеті на їдиш вірші про колективізацію. У 1932 році переїхав до брата до Москви. Цього ж року вступив до фабрично-заводського училища Московського електрозаводу ім. В. Куйбишева. В училищі познайомився та потоваришував з Ісаєм Кузнєцовим, у майбутньому — письменником та сценаристом, разом із ним почав грати у театрі робітничої молоді (ТРАМ) електриків, організованому Валентином Плучеком. 1934 року, закінчивши ФЗУ, прийшов працювати на Метробуд електромонтажником, продовжуючи грати у театрі. У 1935 році був переведений до професійного складу театру. У 1936—1937 роках грав у Театрі ляльок при Московському Палаці піонерів.

У 1939 році перейшов до організованої Олексієм Арбузовим та Валентином Плучеком Московську державну театральну студію («Арбузовська студія»), де пропрацював до 1941 року. Окрім нього, у студії брали участь Павло Коган, Всеволод Багрицький, Олександр Галич. На честь загиблого у 1942 році Всеволода Багрицького Гердт назвав свого сина, який народився 1945-гоГейзер М. 2012., гл.3.

Виконав роль Альтмана у виставі «Місто на зорі» Олексія Арбузова. Спочатку виступав під своїм справжнім прізвищем Храпинович, згодом — під артистичним псевдонімом Гердт (що стало його офіційним прізвищем на початку 1960-хНаградной лист : У наградному листі 1947 року зазначений як «Залман Афроимович Храпинович» (у представі на орден Червоної Зірки); ім'я та по батькові Зіновій Юхимович з'явилися ще пізніше). За спогадами Ісая Кузнєцова, псевдонім було запропоновано Олексієм Арбузовим на ім'я популярної 1920-ті роки балерини Єлизавети Павлівни Гердт.

Напередодні Німецько-радянської війни одружився з акторкою студії Марією Новіковою та пішов добровольцем на фронт. Був командиром саперної роти у званні старшого лейтенанта. У лютому 1943 року під Бєлгородом був важко поранений. Після одинадцяти операцій, найважливіші з яких виконувала провідний хірург Боткінської лікарні Ксенія Вінцентіні (дружина знаменитого конструктора Сергія Корольова), Гердту зберегли пошкоджену ногу, яка з того часу була на 8 сантиметрів коротшою за здорову і змушувала артиста сильно кульгати. Нагороджений орденом Червоної Зірки (1947)Храпинович Залман Афроимович 1916 г. р. // Сайт «Подвиг народа».

У 1945—1982 роках Гердт працював у трупі Центрального театру ляльок під керівництвом С. В. Образцова. У кінематограф Зіновій Гердт увійшов як актор дубляжу, довгий час залишаючись за кадром. З 1983 року — актор театру ім. М. Н. Єрмолової. На телебаченні Зиновій Гердт з 1962 по 1966 рік, з перервами на гастролі і зйомки, вів передачу «Кінопанорама». Через складності з графіком артист пішов з телепередачі, його наступником став Олексій Каплер. У 90-х роках Гердт був ведучим авторської програми «Чай-клуб» на каналі ТВ-6 Москва. 29 грудня 1994 був в гостях у Влада Лістьєва в останньому випуску програми «Час Пік» 1994 року.

Помер 18 листопада 1996 року в Москві. Похований на Кунцевському кладовищі.

У Києві на Прорізній вулиці 2001 року відкрито пам'ятник Паніковському (персонаж роману «Золоте теля»), прообразом пам'ятника послужив Зиновій Гердт, що виконав роль Паніковського в екранізації роману.

Фільмографія

 — Людина з планети Земля — епізод  — Юрка — бесштанная команда (короткометражний)  — Сім няньок — Шамський, батько Майї  — Вулиця Ньютона, будинок 1 — сусід з флюсом  — Рік як життя — Борнштедт 1965 — Місто майстрів — художник  — Авдотья Павлівна — Самуїл Якович Горбіс, селекціонер 1966 — Липневий дощ — епізод  — Фокусник — Віктор Михайлович Кукушкін, ілюзіоніст  — Золоте теля — Михайло Самуелевич Паніковський 1968 — О тринадцятій годині ночі — Баба-Яга  — Парад-алле — коментатор  — Вас викликає Таймир — людина в картатому пальті 1970 — Міський романс — ветеран-фронтовик, «старий хворий економіст»  — Даурія — генерал Семенов, білий генерал, голова трибуналу 1971 — Їхали в трамваї Ільф і Петров — капітан Мазуччо, дресирувальник 1971 — Жива вода — епізод 1971 — Життя і смерть дворянина Чертопханова — Мошель Лейба 1971 — Тінь — міністр фінансів  — Карнавал — Скукін, голова журі 1972 — Легка вода — епізод 1972 — Масштабні хлопці — Олександр Михайлович, перукар 1972 — Незвичайний концерт (фільм-спектакль) — Конферансьє, ляльковод 1972 — Пічки-лавочки — друг професора Степанова 1972 — Приборкання вогню — Артур Матвійович Карташов  — Божественна комедія (фільм-спектакль) — Адам 1973 — Сумна історія зі щасливим кінцем (короткометражний) — читання тексту 1973 — Райські яблучка — диригент  — Автомобіль, скрипка і собака Клякса — Ударні / дідусь Давида / тато Давида 1974 — Солом'яний капелюшок — месьє Тардіво, рахівник в магазині мадам Бокардон 1974 — Дивні дорослі — Олег Оскарович Кукс  — Ключ без права передачі — Олег Григорович, учитель фізики 1976 — Розіграш — Карл Сигизмундович Йоліков, вчитель хімії  — Ходіння по муках — Леон Чорний, анархіст 1977 — Горіх Кракатук — майстер-годинникар  — Життя Бетховена — Ніколаус Цмескаль, композитор, віолончеліст 1978 — Кузен Понс (фільм-спектакль) — кузен Понс  — Дружина пішла — сусід 1979 — Місце зустрічі змінити не можна — Михайло Михайлович Бомзе 1979 — Особливо небезпечні... — Шварц, ювелір 1979 — Соловей — радник Тонкс 1979 — Троє в човні, не рахуючи собаки — могильник  — Адам одружується з Євою — суддя 1980 — Скарбничка — оповідач 1980 — Про бідного гусара замовте слово — Лев Борисович Перцовський, продавець папуг  — 50 років театру ляльок Сергія Образцова (фільм-спектакль) 1981 — Зустріч у високих снігів — Натан  — Шкура віслюка — поет Оревуар 1982 — Продавець птахів (фільм-спектакль) — оповідач 1982 — Казки… казки… казки старого Арбату — Христофор Блохін 1982 — Я вас дочекаюся — Аркадій Лазаревич Далмацький, дідусь, учитель  — Військово-польовий роман — адміністратор кінотеатру 1983 — Мері Поппінс, до побачення — адмірал Генрі Бум 1983 — Пацани — судовий засідатель  — Без сім'ї — Еспіноссу 1984 — Герой її роману — Прудянський 1984 — І ось прийшов Бумбо... — Франц Іванович, директор пересувного цирку-шапіто 1984 — Одеські розповіді Ісаака Бабеля (фільм-спектакль) 1984 — Смуга перешкод — Михайло Сергійович, старий умілець у реставраційній майстерні 1984 — Понеділок — день звичайний — Самуїл Якович Фанштейна, директор цирку  — — Гете. Сцени з трагедії «Фауст» (фільм-спектакль) — Мефістофель  — Казкова подорож містера Більбо Беггінса, гобіта (фільм-спектакль) — Автор  — Мій ніжно коханий детектив — член клубу холостяків 1986 — На золотому ґанку сиділи — Водяний Цар  — Костюмер (фільм-спектакль) — Норман 1987 — Гніт (короткометражний)  — Злодії в законі — адвокат  — Биндюжник і Король — Ар'є-Лейб 1989 — Інтердівчинка — Борис Семенович, головний лікар 1989 — Мистецтво жити в Одесі — Ар'є-Лейб 1989 — Поїздка у Вісбаден — Панталеоне 1989 — Ти пам'ятаєш наші зустрічі… (короткометражний) — ведучий  — Дитинство Тьоми — Абрумка  — Загублений в Сибіру — Левензон  — Рукопис  — Я — Іван, ти — Абрам — Залман, батько Аарона 1993 — Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна — Мойсей Сталін 1993 — Я, Фейєрбах (фільм-спектакль) — Фейєрбах  — Анекдотіада, або Історія Одеси в анекдотах — артист з Москви 1994 — Простодушний — Франсуа-Марі Аруе, в'язень Бастилії 1994 — Увертюра  — Ревізор — Лука Лукич Хлопов, доглядач училищ 1996 — Вітер над містом — Месмер, актор і режисер  — Війна закінчена. Забудьте... — актор в ролі відставного генерала

Озвучування  — Сірий розбійник — читає текст  — Тиха пристань (анімаційний) — читає текст  — Горбань — читає текст  — Леон Гаррос шукає друга — коментатор  — Дев'ять днів одного року — читає текст 1961 — Як мотузочок не в'ється (короткометражний) — текст від автора 1961 — Увага, тигр! (документальний) — читає текст 1961 — Мішель і Мішутка (короткометражний) — текст від автора 1961 — Кар'єра Діми Горіна — закадровий текст 1961 — Прекрасна американка — Вирало 1961 — Абсолютно серйозно (кіноальманах) — авторський текст за кадром  — Банальна історія (анімаційний) — оповідач історії 1962 — Історія одного злочину (анімаційний) — від автора читає текст  — Увага! У місті чарівник! — читає текст  — Хочете — вірте, хочете — ні ... — читає текст 1964 — Повернена музика — читає текст 1964 — Зелений вогник — озвучує «Москвич-407Т»  — Повітряні пригоди — сер Персі Вей-Армитаж — роль Террі Томаса 1965 — Париж… Париж (документальний)  — Балада про Чердачника (короткометражний) — читає текст 1966 — Великі клоуни (документальний) — коментатор 1966 — Злісний розтрощувач яєць (анімаційний) 1966 — Лабіринт (фільм-спектакль) — читає текст  — Міцний горішок — читає текст  — Зигзаг удачі — читає текст 1968 — Лев узимку — II Генріх  (роль Пітера О'Тула)  — Сімейне щастя — читає текст  — Вас викликає Таймир — читає текст 1970 — Два дні чудес — від автора 1970 — Король Лір — король Лір — роль Юрі Ярвета 1970 — Пригоди Алдара Косі — оповідач 1970 — Спорт, спорт, спорт — читає текст 1970 — Чорне сонце — Джон Барт — роль Н.Грінько 1970 — Крок з даху — синя Ворона  — Їхали в трамваї Ільф і Петров — голос за кадром 1971 — Пригоди Незнайка та його друзів (анімаційний) 1971 — Не тільки цирк (документальний) — читає текст  — Любити людину — голос за кадром 1972 — Чоловіки — читає текст 1972 — Пригоди Незнайка та його друзів (анімаційний) 1972 — Вкрали зебру — від автора  — Чудовий — Шаррон / Карпов — роль Вітторіо Капріолі 1973 — Зламана підкова — доктор Петерсон — роль В.Паукште 1973 — Солоний пес — читає текст 1973 — Курчат по осені рахують — від автора  — Чарівник Смарагдового міста (анімаційний) — Гудвін 1974 — Мавпячий острів (документальний) 1974 — Пригоди в місті, якого немає — радник  — Втеча містера Мак-Кінлі — Мак-Кінлі (роль Донатаса Баніоніса) 1975 — Місце під сонцем — читає текст 1975 — Чорна курка (анімаційний) 1975 — Любовь с первого взгляда — читає текст  — Дениска-Денис (документальний) — читає текст 1976 — 12 стільців — читає текст 1976 — Час жити, час любити міністр (роль Ю.Ярвета) 1976 — Червоне і чорне — маркіз де ла Моль 1976 — Моя дружина — бабуся — читає текст  — — Пригоди капітана Врунгеля (анімаційний) — Врунгель  — О, велосипед! (документальний) — читає текст 1977 — Горіховий хліб — роль Антанаса Шурни 1977 — Оповідь про хороброго витязя Фет-Фрумоса — від автора  — Молодша сестра — оповідач 1978 — Мумі-троль і інші (анімаційний) — Мумі-тато, Морра і Домовик 1978 — Мумі-троль і комета (анімаційний) — Мумі-тато, Морра і Домовик 1978 — Сварка (анімаційний)  — Гра в чотири руки — текст за кадром 1979 — Поїздка через місто (кіноальманах) — текст від автора 1979 — Про цуценя (анімаційний) — вовк 1979 — Трубка миру (анімаційний)  — Канікули Кроша — текст про фігурки нецке 1980 — Історія одного потиличника (короткометражний) — читає текст 1980 — Рафферті — морт Кауфман, адвокат Рафферті  — Будь здоровий, дорогий! — читає текст 1981 — Що б ти вибрав? — автор 1981 — Мама для мамонтеня (анімаційний) — морж 1981 — Пригоди Тома Соєра і Гекльберрі Фінна — автор  — Олімпіоніки (анімаційний) — оповідач 1982 — Продавець птахів (фільм-спектакль) — автор