Середньодніпро́вська культу́ра — археологічна культура бронзової доби.
Датується радіовуглецевим методом 2750—1950 рр. до н. е. Була поширена на території сточища середньої і верхньої течії Дніпра і Десни. Вважається, що її носіями були прибулі з заходу ранні племена культури шнурової кераміки. Виділена В. Городцовим на початку 20 сторіччя спершу як придніпровська археологічна культура, а пізніше ним же перейменована на середньодніпровську в 1927 р.
Головними знахідками середньодніпровської культури є просвердлені кам'яні сокири різноманітна кераміка, виготовлена з глини з домішкою дрібнозернистого піску, здебільшого з відбитками шнура. на місцях поселень та в могильниках знайдено кам'яні зернотертки та долота, вістря до стріл та прикраси, виконані з кременю і бронзи. Останні свідчать про зв'язки племен шнурової кераміки з племенами Північного Кавказу, Карпато-Дунайського басейну та Балтійського регіону.
Житла племен Середньодніпровської культури — наземні хати.
Племена середньодніпровської культури займалися хліборобством, скотарством (між знахідками — кістки рогатої худоби, свиней і коней) і мисливством.
Розподіл Як вказує назва, вона була зосереджена в середній течії Дніпра. Нижня хронологічна межа синхронна з пізньою ямною культурою, а також блоку пізньокатакомбних культур степової та передстепової зон.
Географічно середньодніпровська культура зайняла територію східної групи культури кулястих амфор та північної периферії ямної культурно-історичної спільності.
Фатьяново-баланівська культура, у свою чергу, що вважалася певний час східним продовженням середньодніпровської культури, розглядається як окреме явище експансії носіїв культур шнурової кераміки.
Пам'ятки середньодніпровської культури Найкраще досліджені в Україні місця поселень Середньодніпровської культури на території Канівських дислокацій - у Каневі (урочища Ланок, Ісковщина, Пилипенкова Гора), Селище (урочище Бугаєве) неподалік с. Бучак, а також Пекарі (поблизу урочища Безнесів Яр).
Пам'ятки раннього етапу Долинка (колишні Яцьковиці), Новоселки, Мокіївка, Гамарня, Яблунівка, Деренковець, Іванівка, Беркозівка, Зеленки, Липовець, Бурти, Кагарлик, Забара, Грищенці, Шандра, Городище.
Пам'ятки середнього етапу у Черкаській області: Трахтемирів, Канів-1, Канів-2, Канів-3, Канів-4, Канів-5, Гамарня. у Київській області: Кийлів, Новоукраїнка, Вишенки, Софіївка (частина села Проців), Підвисоке, Красне, Черняхів, Стрітівка, Стасева, Гороховатка, Софіївка, Червоний Хутір, Євминка. у Чернігівській області: Борзна, Золотинки. у Сумській області: Волинцеве, Річки, Мис Очкинський.
Пам'ятки пізнього етапу Домантове, Пекарі, Канів, Трахтемирів, Зарубинці, Козинці, Бортничи, Селище-5, Старосілля, Завалівка, Євминка, Погорелівка, Мар'янівка, Новоселки, Коритне, Шуляки, Дубрівка, Мокіївка, Медвин, Хирівка, Деренковець, Будківка, Нетеребки, Іванівка, Ємчиха, Зеленки, Гамарня, Гамарня-Яблунівка, Потік, Моства, Василівка.
Джерела та література І. Т. Черняков, С. Д. Лисенко. Середньодніпровська культура //
Артеменко И. И. Племена Верхнего и Среднего Поднепровья в эпоху бронзы. — Москва: Наука, 1967. Бондарь Н. Н. Поселения среднего Поднепровья эпохи ранней бронзы. — Киев: Вища школа, 1974.