Вуха́нь (Plecotus) — рід кажанів родини лиликових (Vespertilionidae). Етимологія:  — «скручений, звивистий» і (род. ) — «вухо», що вказує на великі звивисті вуха.

Таксономія Найближчою до вуханів групою кажанів у фауні України (і Європи загалом) є широковухи (Barbastella): разом ці два роди формують трибу Plecotini.

У світовій фауні вухані представлені майже 20 видами, при цьому кількість видів, які визнають, суттєво зросла в останні 10 років.

У фауні України відомо два морфологічно близькі види: вухань звичайний, або бурий (Plecotus auritus) вухань австрійський, або сірий (Plecotus austriacus).

Відмінності видів Найпомітнішою морфологічною особливістю цих кажанів є величезні вуха, які виступають з голови на приблизно 30-35 мм (при довжині тіла близько 50-60 мм). Відомі у складі фауни України два види вважаються двійниками (морфологічно дуже близькі види), які, попри це, при певних фахових навичках відносно легко розрізняються за деталями забарвлення черева і козелків, за розвитком окремих морфологічних утворів на голові («бородавки» над очима, здуття ніздрів тощо).

Цікаво знати Зображення вуханів часто використовують на своїх емблемах спелеоклуби. Вуханів просто утримувати в неволі, проте прагнути до цього не треба. Обидва відомі в Україні види вуханя включені до Червоної книги України.

Види й ареали

Plecotus auritus — Європа, Кавказ, Зауралля Plecotus austriacus — Європа Plecotus balensis — Ефіопія Plecotus christii — Єгипет, Лівія, Судан Plecotus gaisleri — Марокко, Алжир, Туніс, Лівія, Мальта, о. Пантеллерія (Італія) Plecotus gobiensis — Монголія Plecotus homochrous — Пакистан, Індія, Непал, Китай, В'єтнам Plecotus kolombatovici — Балканський півострів, середземноморські Африка й Азія Plecotus kozlovi — Монголія, Китай (Внутрішня Монголія) Plecotus macrobullaris — пд. ч. Європи й зх. Азія Plecotus ognevi — Азія від Алтайських гір до Далекого Сходу Plecotus sacrimontis — Японія Plecotus sardus — ендемік о. Сардинія (Італія) Plecotus strelkovi — цн. і пд.-зх. Азія Plecotus taivanus — ендемік Тайваню Plecotus teneriffae — ендемік Канарських островів Plecotus turkmenicus — ендемік Казахстану й Туркменістану Plecotus wardi — ендемік Гімалаїв (Афганістан, Індія, Непал, Пакистан)

Примітки

Джерела Рід вухань (Plecotus) в монографії «Види ссавців світу», 2005. — P. 482—483