Королівства східних саксів (, , ) — одне з семи королівств так званої англосаксонської гептархії.
Історія З кінця IV ст. на землях сучасних графств Ессекс, Гартфордшир та Міддлсекс, почали селитися сакси, які отримали від Риму статус федератів. Після відходу римлян з Британії тут утворилося недовговічне кельтське держава Кайра-Колун. Проте сакси все прибували з материка, і на початку VI ст. Кайра-Колун припинило своє існування.
Королівство Ессекс було засноване Есквіном близько 500 року в південно-східній Англії на території сучасних графств Ессекс, Гартфордшир та Мідлсекс.
Близько 653 року східні сакси були вперше хрещені, проте християнство у них утверджувалося важче, ніж у сусідів.
З другої половини VII ст. Мерсія та Вессекс боролися за верховенство серед інших англосаксонських держав. Близько 730 року під владу Мерсі перейшли землі середніх саксів, а у 812 році Сіґеред визнав себе васалом короля Мерсії Кенвульфа, зрікся королівського титулу й надалі правив як граф. Незабаром сама Мерсія не витримала натиску західних саксів, та увійшла, зі своїми васалами, до складу Вессексу.
Список королів Володарі королівства Ессекса були представниками саксонської знаті. Першим вождем саксів, що розмістився в районі сучасного Лондона був Есквін. Він та його нащадки заснували династію ессекських королів. Володарювали до 812 року.
Есквін I, 527 — 587 Следда I, 587–604 Себерт I, 604 — 616 Сексред I, 616 — 617 Севард I, 616 — 617 Сексбальд I, 616 Сігеберт I, 617–653 Сігеберт II, 653–660 Світґельм I, 660–664 Сігер I, 664–683 Себбі I, 664—695 Свефред I 694–715 Сігеґерд I, 694–715 Оффа, 709, Свефберт I, 715–738 Селред I , 738–746 Світред I, 746–758 Сігерік I, 758–798 Сігеред I, 798–812 Від 812 року приєднано до королівства Мерсія.
Див. також Список королів Ессекса
Джерела Yorke, Barbara, Kings and Kingdoms of Early Anglo-Saxon England (1990) Campbell, James. The Anglo-Saxons. Penguin (1991).