Мадридський метрополітен () — система ліній метрополітену і легкого метро в столиці Іспанії Мадриді та деяких містах-супутниках (Арганда-дель-Рей, Хетафе, Алькоркон, Леганес, Мостолес). Відкритий 17 жовтня 1919 року. Має один з найшвидших темпів розвитку у світі, зараз займає 6-е місце за довжиною ліній у світі та 2-е в Європі (після лондонського). У 2025 році метрополітен перевіз 736,8 млн пасажирів.
Станом на 2026 рік, система має 296,78 км колій, 13 підземних ліній і 3 лінії легкого метро, 328 станцій (290 підземні станції та 38 станцій легкого метро) і 2341 одиниць рухомого складу . 237 станцій обслуговують лише одну лінію, 27 є пересадковими станціями на дві, 11 — на три лінії та станція «Авеніда-де-Амеріка» є перетином чотирьох ліній. З трьох ліній легкого метро лише напряму обслуговується компанією Мадридського метрополітену, на двох інших працює окрема компанія Metro Ligero Oeste, S.A.
Мадридський метрополітен став першим у світі, в якому було побудовано дві кільцеві лінії (лінія 6 та лінія 12).
Інфраструктура
Система електрифікації Усі лінії мадридського метрополітену електрифіковані за допомогою повітряних ліній електропередач. До 1999 року подача електропостачання здійснювалася виключно за допомогою стандартного контактного дроту. Згодом мадридський метрополітен почав замінювати дроти жорсткою контактною рейкою на всіх підземних ділянках мережі. Ця рейка підвішується безпосередньо до стелі тунелів, а не до порталів; стверджується, що її жорсткість робить її менш схильною до зносу та пошкоджень і потребує менше технічного обслуговування. Станом на лютий 2026 року електрична рейка використовується на всіх тунельних ділянках системи метрополітену, за винятком більшої частини лінії 9, де контактна мережа ще не замінена.
Важкорейкова частина мережі живиться постійним струмом напругою 600 В (лінії 1, 4, 5 та 9) або 1500 В (усі інші лінії). В довгострокових планах фігурує переведення решти чотирьох ліній на більш ефективну систему 1500 В, і всі вони, крім лінії 9, вже підготовлені до майбутнього перетворення. Мережа легкого метро () використовує напругу 750 В.
Схема колій Звичайна мережа має ширину колії 1445 мм і – на відміну від більшості залізничних ліній в Іспанії, де поїзди курсують праворуч – вона працює так, що поїзди завжди курсують лівою колією. З іншого боку, мережа Metro Ligero використовує колії стандартної ширини 1435 мм та використовує правосторонній рух; це пояснюється тим, що багато частин системи працюють на рівні вулиць, що вимагає узгодження з правостороннім рухом на іспанських дорогах.
Легке метро
Весною 2007 року почали діяти три лінії так званого легкого метро (). Однак фактично ці лінії мають характер сучасного швидкісного, частково підземного трамваюНаприклад асоціація легкорельсового транспорту в своєму списку класифікує мадридське легке метро як трамвай., оскільки вони матимуть однорівневі перетини. До того ж на них використовується трамвайний рухомий склад (трамвай Citadis). Таким чином після відкриття легкого метро трамвай знову повернувся до Мадрида через 35 років після закриття старої трамвайної системи.
Система швидкісного трамваю складається з трьох ліній:
Лінія A: Pinar de Chamartín-Las Tablas (5,4 км, 9 зупинок) Лінія B: Colonia Jardín-Aravaca (8,7 км, 13 зупинок) Лінія C: Colonia Jardín-Boadilla del Monte (13,7 км, 14 зупинок)
Також організаційно мадридському метрополітену буде підпорядкована система швидкісного трамваю («легкого метро»), що будується в місті Парла, хоча технологічно ця мережа не буде поєднана з мадридською.
Посилання Офіційний сайт Фотографії Мадридського метрополітену Andén 1 Association of friends of Madrid Metro Metro de Madrid Unofficial website
Примітки