Австра́лія, або Співдру́жність Австра́лії, () — незалежна федеративна держава, розташована у Південній півкулі на однойменному материку, до якої також належать прилеглий великий острів Тасманія на півдні й численні дрібні навколо, серед яких Норфолк і Лорд-Гав у Тихому океані, Кокосові острови в Індійському та інші. Площа країни становить 7 688 287 км², це 6-те місце серед країн світу і перше серед країн Океанії. Австралія на півночі відділена від Папуа Нової Гвінеї водами Торресової протоки, водами Тиморського і Арафурського морів — від Індонезії та Східного Тимору; на сході — водами Коралового моря від Соломонових Островів, Вануату і Нової Каледонії (Франція); на південному сході — Тасмановим морем від Нової Зеландії.
Населення країни становить 25,25 млн осіб. В Австралії багато іммігрантів, які становлять 26 % населення, за цим показником країна посідає 9-те місце у світі. Столиця Австралії — місто Канберра — розташоване у спеціально створеній Австралійській столичній території. Найбільше місто — Сідней. Країна високо урбанізована. Населення розподілене по території країни дуже нерівномірно: більшість мешканців проживає на південному сході, у штатах Вікторія та Новий Південний Уельс. Близько 60 % населення проживає в найбільших містах та їхніх агломераціях: Сідней, Мельбурн, Брисбен, Перт та Аделаїда. Середня густота населення — 3,3 особи на км², це один із найнижчих показників у світі.
За сотню років країна зберегла та стабільно підтримує ліберально-демократичну політичну систему. Австралія — конституційна монархія, яку очолює британський монарх (Карл III), представлений генерал-губернатором (). Виконавча влада в країні представлена кабінетом міністрів на чолі з прем'єр-міністром (Скотт Моррісон), що призначається двопалатним парламентом. Федерація складається з 6 штатів, які мають власні уряди і парламенти, і 10 окремих територій. Австралія — головна військово-політична сила в регіоні, 13-те місце у світі за військовими витратами. Австралія є членом Організації Об'єднаних Націй (UN), Великої двадцятки (G20), Співдружності Націй, Тихоокеанського пакту безпеки (ANZUS), Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), Форуму тихоокеанських островів (PIF), Світової організації торгівлі (WTO), Азійсько-тихоокеанського економічного співробітництва (APEC), механізму АСЕАН +6.
Австралія була заселена корінними австралійцями близько 60 тис. років тому. Австралійські аборигени розмовляли мовами, що становлять 250 окремих груп. Образотворче мистецтво аборигенів, з яким можна ознайомитись на скелях у різних куточках країни, є найстарішим у світі. Уперше європейці з'явились на континенті 1606 року під час голландської експедиції Віллема Янсзона. Східна частина Австралії була досліджена британською експедицією Джеймса Кука наприкінці XVIII століття. 26 січня 1788 року була заснована перша австралійська колонія — Новий Південний Уельс, цього дня відзначається національний день Австралії. 1829 року з утворенням Західної Австралії вся територія Австралії була включена до складу британської корони. До колонії на постійне проживання засилали засуджених, так британці поступово заселили південно-східне узбережжя континенту. На початку 1850-х років у країні розпочалась «золота лихоманка», що збільшила чисельність населення та значно пожвавила економіку. Населення континенту постійно зростало, до 1850-х років більша частина територій була досліджена. Загалом створили 6 самоврядних колоній. 1 січня 1901 року ці колонії об'єдналися, утворивши Австралійський Союз.
Австралія — найстаріший, найпласкіший і найсухіший континент з найменш родючими ґрунтами на планеті. Величезні розміри країни забезпечують різноманіття ландшафтів із пустелями в центрі, тропічними лісами на північному сході й гірськими хребтами на сході. Австралія має багаті, хоча ще не повністю досліджені природні ресурси.
Австралія — країна з високорозвиненою економікою, за цим показником вона посідає 13-те місце серед країн світу. Її економіка забезпечує 13-ту сходинку в рейтингу країн за доходом на особу. Австралія отримує доходи від видобутку й експорту корисних копалин, сільськогосподарської сировини, телекомунікації, банківської діяльності та виробництва. Австралія посідає перші позиції у різноманітних рейтингах країн, як-от якість життя, охорона здоров'я, освіта, тривалість життя, економічна свобода та захист громадських і політичних прав, 3-тє місце серед країн світу за показником людського розвитку та 8-ме за загальним розвитком демократії.
Назва
Офіційна назва — Австралія (; ). Згідно з рішенням уряду від січня 1976 року, за межами країни її називають просто Австралія, а уряд — австралійським, усередині країни — Австралійський Союз і уряд Союзу.
Назва країни походить від латинського терміна Terra Australis, що означає «південна земля». Територія була названа так ранніми європейськими дослідниками, що вважали гіпотетичний австралійський материк набагато більшим, таким, що спроможний врівноважити суходіл північних материків. Ще на карті давньогрецького ученого Птолемея на південь від південного тропіка значиться Невідома Південна земля (). Уперше топонім «Австралія» англійською мовою використано 1625 року в праці «Нотатка про Південну Землю Святого Духа» () Річарда Гаклюйта, яку вперше видав Семюель Поур в антології «Hakluytus Posthumus». Це помилкове спотворення оригінального іспанського топоніма островів Вануату.Нідерландською топонім уперше був використаний 1638 року в прислівниковій формі для позначення нововідкритих земель на південь від Батавії. Голландські вчені, на відміну від інших європейських, що продовжували користуватись латинською назвою, стали вживати терміни як australisch, так і Нова Голландія (), який запропонував Абель Тасман 1644 року. Британський мандрівник Метью Фліндерс, який першим обплив навколо Австралії і склав карту австралійських берегів, вжив термін «Австралія» у своїй роботі «Подорож до Південної Землі» () як такий, що «більш приємний для вуха й подібний до інших назв континентів». Перше офіційне затвердження топоніма відбулося у квітні 1817 року, коли губернатор Нового Південного Уельсу Лохлен Маккуорі отримав карти Фліндерса від лорда Генрі Батерста. Уже у грудні він рекомендував Колоніальному міністерству офіційно дотримуватись цієї назви в документообігу. 1824 року Британське адміралтейство погодилось на використання топоніму на всіх своїх картах. 1830 року Гідрографічне бюро видало перший офіційний «Довідник Австралії» ().
З початку XX століття вживають також скорочений розмовний варіант назви країни — Оз, Оззі (). Часто щодо мешканців Австралії вживають термін «антиподи», а стосовно країни — «Земля під низом» () або просто «Під низом» (). Інші поширені епітети Австралії: «Велика Південна земля» (), «Щаслива земля» () — через однойменну книгу Дональда Горна 1964 року, «Засмагла країна»() — через типове палюче сонце в ясному небі, «Темно-коричнева країна» () — через колір її ґрунтів. Останні два вперше введені в обіг австралійською поетесою Доротеєю Макеллар 1908 року в знаковому патріотичному вірші «Моя країна».
Природа
Австралійський Союз повністю займає однойменний материк із низкою прилеглих островів, найбільший із яких — Тасманія. Австралію часто називають островом-континентом через її розташування на однойменному найменшому з усіх континенті, або найбільшим островом на планеті. Площа країни дорівнює 7 688 287 км², 6-те місце серед країн світу, перше в Океанії. Це трохи більше ніж площа США без Аляски і Гаваїв. Це найбільша держава Південної півкулі та найбільша держава без сухопутних кордонів. Площа власне континенту становить 7 617 930 км² (2 941 300 кв. миль) + 0,1 млн км² прилеглих островів. Переважно рівнинний сухий материк (одну третину материка займають тропічні пустелі). На півночі країна омивається водами Арафурського і Тиморського морів, затоки Карпентарія, на півдні —водами Великої Австралійської затоки, на заході — відкритими водами Індійського океану, на сході — водами Коралового і Тасманового морів, Тихого океану. Довжина берегової лінії Австралії становить 34,2 тис. км (не враховуючи узбережжя островів). Берегова лінія розчленована мало, найбільші півострови — Кейп-Йорк і Арнемленд.
Географічне положення Територія Австралійського Союзу розташована між 9° і 55° паралелями південної широти та 72° і 167° меридіанами східної довготи. Країна простягається з півночі на південь на 3200 км, із заходу на схід — на 4100 км.
Крайні пункти Австралійського Союзу: Крайня північна точка — острів Брамбл-Кей () у Торресовій протоці Крайня південна точка — острови Бішоп і Клерк () на південний захід від острова Маккуорі Крайня західна точка — острови Макдональд () Крайня східна точка — острів Норфолк ()
Крайні пункти континенту: Крайня північна точка — мис Йорк () Крайня південна точка — мис Південно-Східний () Крайня західна точка — мис Стіп-Пойнт () Крайня східна точка — мис Байрон () Географічний центр — центр Ламберта ()
Час в Австралії: UTC+10 (+8 годин різниці часу з Києвом). Літній час вводиться першої неділі жовтня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в першу неділю квітня переводом годинникової стрілки на 1 годину назад. Континентальна Австралія лежить у трьох годинних поясах: UTC+8, UTC+9,5, UTC+10; разом із островами зовнішніх територій: від UTC+5 на острові Герд до UTC+11 на острові Норфолк.
Геологія
Австралія — дуже старий континент, що лежить на Індо-Австралійській літосферній плиті. У його основі на заході й у центрі (приблизно 70 % континенту) лежить докембрійський кратон, перекритий масивним осадовим чохлом. Найстаріші гірські породи досягають віком 2,7 млрд років. Центральна частина континенту зазнавала тривалого занурення у минулі геологічні епохи. Пізніші підняття та денудації зробили з Австралії найпласкіший континент із вирівняним та відносно одноманітним рельєфом. Зі східного краю до древнього кратону наприкінці палеозою приєдналась гірська країна (каледонського й герцинського гороутворення), що була зруйнована екзогенними процесами. В пізньому палеозої та в першій половині мезозою платформа була складовою частиною давнього материка — Гондвани. 25—30 млн років тому, під час альпійського орогенезу (неоген — антропоген), ці гори знов піднялися на висоти 800—900 м і утворили середньовисотний Великий Вододільний хребет.
Старість кристалічної платформи зумовлює відносний сейсмічний спокій у країні. На території Австралії немає діючих вулканів, проте у південній частині Індійського океану в основі острова Герд лежить активний базальтовий стратовулкан — Біг-Бен (найвища вершина — Моусон-Пік), що є верхівкою підводного хребта Кергелен. Скелясті острівці Макдональд поруч також мають вулканіче походження.
Надра Австралії багаті на різноманітні корисні копалини: залізна руда, боксити, марганцеві, нікелеві, мідні, уранові, олов'яно-вольфрамові та поліметалеві руди — у гірських масивах західної Австралії та Великого Вододільного хребта; фосфати, гіпс, кам'яна сіль — у піщаних відкладеннях центральної Австралії, східного та південно-західного узбереж; кам'яне та буре вугілля — у різних регіонах країни; нафтоносні товщі шельфу північного заходу та південного сходу.
Рельєф
Австралія повністю займає найменший плаский сухий материк (40 % в тропіках, ⅓ — пустеля, ⅔ — напівпустелі). Країна не має сухопутних кордонів. Австралія — найбільш рівнинний континент і найнижчий серед материків (майже на половині його поверхні середня висота не перевищує 300 м) з найстарішими родючими ґрунтами. Середні висоти — 330 м над рівнем моря; найнижча точка — уріз води озера Ейр (−15 м); найвища точка — гора Косцюшко (2229 м). Найвища вершина на території Австралії — Моусон-Пік (2745 м), що на острів Херд.