Зімбабве — південноафриканська країна, що знаходиться у центрі південного вигину континенту . Загальна площа країни 390 757 км² (61-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 386 847 км², а на поверхню внутрішніх вод — 3 910 км².

Етимологія Офіційна назва — Республіка Зімбабве, Зімбабве (). Назва країни походить від назви середньовічної (XIII-XV століття) держави Зімбабве, руїни столиці якої, Велике Зімбабве, є найбільшою архітектурною спорудою доколоніальної Африки на південь від Сахари. З мови шона «дзімба-дзе-мабве» (Dzimba-dze-mabwe) перекладається як будинки з каменю, де «дзе» означення множини, «імба» — будинок; «бве» — камінь, «ма» — означення множини. У 1901–1963 роках країна називалась Південною Родезією, або просто Родезією, на відміну від Північної (сучасна Замбія), на честь британського південноафриканського колоніального діяча Сесіла Джона Родса (1853—1902), що зіграв вирішальну роль у творенні цієї держави.

Історія дослідження території

Географічне положення Зімбабве — південноафриканська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на півночі — із Замбією (спільний кордон — 763 км), на сході — з Мозамбіком (1402 км), на півдні — з ПАР (230 км), на заході — з Ботсваною (834 км). Загальна довжина державного кордону — 3229 км. Країна не має виходу до вод Світового океану.

Крайні пункти

Час

Час у Зімбабве: UTC+2 (той самий час, що й у Києві).

Геологія

Сейсмічність

Вулканізм

Рельєф

Середні висоти — 961 м; найнижча точка — уріз води у місці злиття річок Рунде і Саве (162 м); найвища точка — гора Ньянгані (2592 м). Майже всю територію країни займає плато Матабеле та Машона (висота 800—1500, макс. 2592 м). На півночі плато знижується до долини річки Замбезі, на півдні — до долини річки Лімпопо.

Клімат

Північ території Зімбабве лежить у субекваторіальному, південь — у тропічному кліматичному поясі. На півночі влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Взимку простежується сухий сезон. На півдні увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри.

Зімбабве є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Річки

Річки країни належать басейну Індійського океану; на крайньому заході — безстічній області Макарікарі. Великі річки: Замбезі та Лімпопо. На північному сході країни на річці Замбезі знаходиться знаменитий водоспад Вікторія висотою 107 м і шириною близько 1500 м.

Озера

Найбільшою водоймою країни є водосховище Кариба на річці Замбезі — найбільша штучна водойма світу. Площа водного дзеркала — 7770 км², довжина 1300 км.

Болота

Ґрунтові води

Ґрунти

Рослинний світ

Флора За флористичним районуванням світу Зімбабве належить до Судано-Замбезійської області Африканського підцарства Палеотропічного флористичного царства. У межах країни налічується близько 8500 видів судинних рослин, з яких приблизно 4600 є ендеміками або мають обмежений ареал. Характерними видами регіональної флори є національна квітка Зімбабве Gloriosa superba, сукулент Aloe inyangensis, гірська олива Olea chimanimani, невелике дерево Protea wentzeliana, що росте в умовах моімбо й на вологих берегах, фінікова пальма Phoenix reclinata, дерева родів Mimusops, Ficus та Syzygium (Syzygium guineense, Syzygium cordatum).

Рослинність Значні площі центральної й західної частин країні займають міомбо-ліси. Це саванна формація з переважанням дерев родини бобових (Brachystegia, Julbernardia), з трав'янистим покривом у вологу пору року. Низовинні райони мають типову саванну рослинність із травами, акаціями й низькими деревами. У гірських районах з більшими опадами зберігаються більш густі, іноді вічнозелені або напіввічнозелені ліси, що слугують притулком для ендемічних видів рослин і тварин. У долинах рік та навколо озер формуються прибережні й водно-болотні угруповання, важливі для і міграції птахів та рибальства.

Тваринний світ

Зоогеографічно територія країни належить до Східноафриканської підобласті Ефіопської області. Ліси та заливні полонини річок надають притулку багатьом крупним ссавцям. Особливе різноманіття тварин спостерігається тут в сухий сезон, коли до річки у пошуках водопою сходяться тварини з довколишньої савани. Слони живуть удовж всієї долини Замбезі, особливо численні вони на полонині Сешеке і біля злиття Замбезі з Луангвою. Також тут є буйволи, антилопи канна, куду, імпала, дукер і бушбок, зебри, жирафи, водяні і болотні козли, бородавочники. Леви живуть в національному парку Вікторія-Фолз в Зімбабве і в деяких інших місцях удовж річки; зустрічаються, хоча і рідко, гепарди; леопардів можна зустріти переважно вночі як у саванах, так і в ущелинах водоспаду Вікторія. Дрібні мавпи і бабуїни живуть по всьому регіону.

У річці Замбезі живе декілька сотень видів прісноводних риб, деякі з них ендемічні. Річкову екосистему поділяє навпіл водоспад Вікторія; лише декілька видів риб зустрічається як вище, так і нижче водоспаду, серед них — терапон і лящ. Для верхньої Замбезі характерні щучки та соми, в нижній частині промислове значення мають цихліди, яких ловлять для їжі.

Стихійні природні явища На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: повторювані посухи; зрідка повіді й шторми.

Природні ресурси

Мінеральні ресурси

Надра Зімбабве багаті на ряд корисних копалин: кам'яне вугілля, хромові руди, азбест, золото, нікель, мідь, залізну руду, ванадій, літій, олово, платинові метали.

Водні ресурси Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 20 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 1740 км² зрошуваних земель.

Земельні ресурси Земельні ресурси Зімбабве (оцінка 2011 року): придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 42,5 %, орні землі — 10,9 %, багаторічні насадження — 0,3 %, землі, що постійно використовуються під пасовища — 31,3 %; землі, зайняті лісами і чагарниками — 39,5 %; інше — 18 %.

Охорона природи

Серед екологічних проблем варто відзначити: знеліснення; ерозію ґрунтів; деградацію земель; забруднення повітря і вод; браконьєрство слонів і чорних носорогів; токсичне зараження важкими металами внаслідок нелегальних гірничих розробок.

Зімбабве є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища: Конвенції про біологічне різноманіття (CBD), Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC), Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD), Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни іфлори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), Конвенції з міжнародного морського права, Монреальського протоколу з охорони озонового шару.

Природоохоронні території

Екорегіони

Фізико-географічне районування За фізико-географічним районуванням світу Зімбабве належить до Південноафриканської фізико-географічної країни. З огляду на природні умови та ландшафтну структуру, територію Зімбабве можна поділити на 5 фізико-географічних областей.

Див. також Південна Африка

Примітки

Література

Українською

Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0 Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — ISBN 978-966-8804-23-6 Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 5-те вид., перероб. і доп. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8 Економічна і соціальна географія країн світу: Навч. посібник / За ред. С. П. Кузика. — Львів : Світ, 2002. — 672. с.— ISBN 966-603-178-7

Ковальчук І. П. Ландшафтознавство : Підручник. — К. : Либідь, 2008. — 392 с. — ISBN 978-966-06-0504-4

Кукурудза С. І. Біогеографія : Підручник. — Львів : Вид-во ЛГУ ім. Івана Франка, 2006. — 504 с. — ISBN 966-613-502-7 Палієнко В. І., Шищенко П. Г., Бойко В. М. Фізична географія світу : Навч. посібник. — К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2016. — 246 с. — ISBN 978-966-439-918-1

Пащенко В. І. Географія світового господарства : Навч. посібник. — К. : Видавничий центр КНУ, 2014. — 312 с. — ISBN 978-966-439-744-6 Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8

Англійською

Російською

Дроздов Н. Н., Мяло Е. Г. Биогеография мира : Учебник. — М. : Высшая школа, 1985. — 272 с.

Посилання

Білоус Л. Ф. Біогеографія: Навч. посібник. К., 2021 Зімбабве, Республіка Зімбабве / О. В. Гладкий // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-16170