Іван Федорович Крузенштерн (19 листопада 1770, Гаґуді — 24 серпня 1846, Ґільзенгоф) — російський мореплавець та дослідник німецького походження, адмірал (1842) на російській службі. Керівник першої російської навколосвітньої подорожі, почесний член Петербурзької АН (1806).
Життєпис Народився у родині судді. Нащадок шляхетного естляндського роду Крузенштернів. Початкову освіту здобув у ревельській церковній школі.
У 1785—1788 роках навчався у Морському кадетському корпусі. У 1789—1790 роках — учасник російсько-шведської війни та Гогландської битви (1789).
У 1790 році отримав звання лейтенанта, а у 1793—1799 роках служив волонтером на британських суднах в Атлантичному, Індійському океанах та Південнокитайському морі. Брав участь у боях із французьким флотом, вивчав морську справу та відвідав Барбадос та Бермуди, вивчав можливості відкриття нового морського торгового шляху.
Після повернення на російську службу отримав звання капітан-лейтенанта. У 1799 році звернувся до російської влади з проєктом торгівлі між Росією та Китаєм. У 1802 році імператор Олександр I підтримав його ідею навколосвітньої подорожі з метою дослідження сполучення між російськими портами на Балтиці та на Алясці. Івана Федоровича призначено керівником цієї експедиції.
Навколосвітня експедиція У серпні 1803 року два вітрильні човни «Надежда» (капітан — І. Ф. Крузенштерн) та «Нева» (капітан — Юрій Лисянський) вийшли з Кронштадта у навколосвітню подорож. Метою експедиції було вивчення гирла річки Амур та прокладення маршрутів постачання для російського тихоокеанського флоту. На борту керівника експедицією знаходилась російська дипломатична місія на чолі із Миколою Резановим, що мала на меті встановлення контакту із Японією.
Після стоянки біля острова Санта-Катарина на «Неві» замінено дві щогли, і експедиція перетнула екватор.
3 березня 1804 року було пройдено мис Горн та через три тижні в Тихому океані судна розійшлись, проте від острова Нуку-Хіва знову з'єднались і дійшли до Гавайських островів, звідки «Нева» пішла до берегів Аляски, а «Надія» — у Петропавловськ-Камчатський, куди прибула у липні 1804 року.
Резанова було доставлено у Нагасакі та назад (встановлення дипломатичних відносин закінчилось невдачею), до російського берега, разом з тим описавши північні та східні береги затоки Терпіння, побут і звичаї аборигенів. Улітку 1805 року Крузенштерн намагався пройти між островом Сахалін і материком, проте невдало, через що дійшов до помилкового висновку, що Сахалін є півостровом.
Восени 1805 року з Петропавловська дійшов до Гуанчжоу, а в 1806 році прибув до Кронштадта.
Примітки
Посилання Біографія І. Ф. Крузенштерна на сайті krugosvet.ru Біографія І. Ф. Крузенштерна на сайті rulex.ru Короткий життєпис І. Ф. Крузенштерна на rezanov.krasu.ru