Францу́зька футбо́льна федера́ція (, FFF) — організація, що здійснює управління та розвиток футболу у Франції. Заснована 7 квітня 1919 року в Парижі під назвою Fédération Française de Football Association (FFFA) як правонаступниця Французького міжфедерального комітету (CFI). Першим президентом федерації став Жуль Ріме. Штаб-квартира FFF розташована в Парижі.

Федерація відповідає за організацію національних футбольних змагань, діяльність чоловічої, жіночої, молодіжних і юнацьких збірних Франції, розвиток аматорського футболу, а також футзалу та інших різновидів футболу. Професійні чоловічі змагання Ліги 1 та Ліги 2 від імені FFF і під її контролем організовує Професійна футбольна ліга (, LFP). Безпосередньо FFF проводить Лігу 3, а також національні дивізіони National 1 і National 2 та Кубок Франції. Нижчі рівні французького футболу організовують регіональні ліги та місцеві футбольні округи, що діють у структурі FFF. Найвищими жіночими клубними змаганнями спільно з федерацією опікується створена 2024 року Ліга жіночого професійного футболу (, LFFP), яка є внутрішнім спеціалізованим органом FFF.

До системи FFF входять також футбольні організації низки заморських територій Франції, частина з яких має окремий статус у міжнародних футбольних конфедераціях.

Історія

Передумови та заснування На початку XX століття управління футболом у Франції було розподілене між кількома спортивними організаціями. Францію на установчих зборах ФІФА, що відбулися 21 травня 1904 року в Парижі, представляв Союз французьких товариств атлетичних видів спорту (, USFSA); таким чином Франція стала однією із семи країн-засновниць організації.

Унаслідок суперечностей щодо організації футболу й принципів аматорства USFSA 1908 року залишив ФІФА. Його місце як міжнародного представника французького футболу посів Французький міжфедеральний комітет (, CFI), створений з ініціативи Шарля Сімона. Наприкінці 1908 року ФІФА тимчасово визнала CFI своїм членом, а 1910 року його статус як представника Франції став остаточним.

Одним із головних завдань CFI було об'єднання змагань, які до того проводили різні французькі федерації. У 1917 році за ініціативою генерального секретаря комітету Анрі Делоне було засновано Кубок Шарля Сімона, названий на честь загиблого на фронті засновника CFI. Згодом турнір отримав сучасну назву — Кубок Франції.

7 квітня 1919 року CFI було перетворено на (FFFA). Першим президентом нової федерації став Жуль Ріме, а генеральним секретарем — Анрі Делоне. Федерація стала безпосередньою правонаступницею CFI, зберігши міжнародне представництво французького футболу у ФІФА.

Міжвоєнний період і професіоналізація У міжвоєнний період керівники французької федерації відіграли помітну роль у розвитку міжнародного футболу. Жуль Ріме, який 1921 року очолив ФІФА, та Анрі Делоне виступали за створення окремого міжнародного турніру для національних збірних. У травні 1928 року ФІФА ухвалила рішення про проведення першого чемпіонату світу, який відбувся через два роки в Уругваї.

4 грудня 1922 FFFA декретом отримала статус асоціації, визнаної суспільно корисною ().

Однією з найважливіших внутрішніх реформ стало запровадження професійного футболу. У липні 1930 року Національна рада федерації 128 голосами проти 20 підтримала створення професійного чемпіонату; перший його розіграш відбувся у сезоні 1932/33. Для керування професійними клубами у структурі федерації діяла спеціальна комісія чемпіонату Франції.

У 1938 році Франція вперше приймала чемпіонат світу. Турнір проходив у десяти містах і став першим великим міжнародним футбольним змаганням, організованим федерацією на території країни.

Під час Другої світової війни система французького професійного футболу зазнала значної перебудови. Після визволення країни професійні клуби 27 жовтня 1944 року об'єдналися в Лігу футболу (). У березні 1946 року її було реорганізовано в Групу клубів, уповноважених використовувати професійних гравців (), що стала попередницею сучасної Професійної футбольної ліги (LFP).

Створення УЄФА та післявоєнний розвиток У повоєнні роки Французька футбольна федерація стала одним із рушіїв створення європейської футбольної конфедерації. На початку 1950-х років Анрі Делоне разом із президентом Італійської федерації футболу Отторіно Барассі та генеральним секретарем Королівської бельгійської футбольної асоціації Жозе Крааєм працювали над створенням спільної організації європейських національних асоціацій. УЄФА було офіційно засновано 15 червня 1954 року на зустрічі в Базелі, а Делоне став її першим генеральним секретарем. Перші роки адміністративний центр УЄФА фактично містився в Парижі, а Делоне поєднував роботу в новій конфедерації з посадою генерального секретаря FFF.

Новий етап у розвитку федерації розпочався наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років. 1 серпня 1970 року з ініціативи Жоржа Булоня при FFF було створено Національне технічне управління (, DTN). Воно сформувало загальнонаціональну систему підготовки тренерів, пошуку молодих гравців і роботи регіональних технічних кадрів.

29 березня 1970 року федерація офіційно визнала жіночий футбол, після чого почалося створення постійної системи жіночих клубних змагань і національних збірних. У 1974 році стартував перший чемпіонат Франції серед жінок під егідою FFF.

У листопаді 1972 року федерація відкрила у Віші Національний інститут футболу (, INF), призначений для систематичної підготовки молодих футболістів. Надалі система технічної підготовки стала одним із центральних напрямів діяльності FFF.

Клерфонтен та сучасний період 11 червня 1988 року було відкрито Національний технічний центр у муніципалітеті Клерфонтен-ан-Івлін, створення якого було започатковано за президентства Фернана Састра. Комплекс став головним тренувальним центром національних збірних і одним із ключових осередків системи підготовки футболістів та тренерів у Франції.

У 1990 році федерація створила Національну дирекцію контролю управління (, DNCG), завданням якої став фінансовий контроль професійних і напівпрофесійних футбольних клубів.

Подальше реформування охопило й жіночий професійний футбол. 1 липня 2024 року під егідою FFF розпочала роботу Ліга жіночого професійного футболу (, LFFP), створена для управління та розвитку найвищих професійних жіночих дивізіонів Франції.

Змагання Французька футбольна федерація організовує або контролює проведення національних футбольних змагань у Франції. Проведення двох найвищих чоловічих професійних дивізіонів — Ліги 1 та Ліги 2 — делеговано Професійній футбольній лізі (LFP), яка організовує їх від імені FFF і під її контролем. Безпосередньо FFF проводить третій за рівнем професійний дивізіон — Лігу 3, а також Національний чемпіонат 1 і Національний чемпіонат 2. Лігу 3 створено з сезону 2026/27 на основі колишнього Національного чемпіонату; водночас колишні Національний чемпіонат 2 і Національний чемпіонат 3 було перейменовано відповідно на Національний чемпіонат 1 і Національний чемпіонат 2.

Головним загальнонаціональним кубковим турніром є Кубок Франції, який проводить FFF. Нижчі за National 2 рівні системи французького футболу організовують регіональні ліги та футбольні округи, що входять до структури федерації.

Жіночі змагання Найвищими дивізіонами жіночого футболу є Прем'єр-ліга та друга ліга. Їхнім розвитком і просуванням за дорученням FFF займається Ліга жіночого професійного футболу (, LFFP) — спеціалізований внутрішній орган федерації, створений 2024 року. LFFP також проводить Кубок ліги серед жінок, у якому беруть участь клуби Прем'єр-ліги та другої ліги. FFF проводить також жіночий третій дивізіон і Кубок Франції серед жінок.

Молодіжні змагання FFF проводить загальнонаціональні чемпіонати серед юнаків до 19 і до 17 років, а також жіночий національний чемпіонат до 19 років. Головним молодіжним кубковим турніром серед юнаків є Кубок Гамбарделла, а серед дівчат — Кубок Nike U18.

Футзал та інші різновиди футболу Під егідою FFF проводяться національні змагання з футзалу, зокрема чоловічі чемпіонати Дивізіону 1 і Дивізіону 2, а також національні кубкові турніри. Федерація також організовує національні змагання з футнету, зокрема чемпіонати Дивізіону 1 і Дивізіону 2 та Кубок Франції.

Збірні Французька футбольна федерація здійснює керівництво національними збірними Франції з футболу різних вікових категорій. Головними командами є чоловіча та жіноча збірні. До системи підготовки резерву входить молодіжна збірна, відома у Франції як Espoirs, а також низка юнацьких і дівочих збірних.

У чоловічій вертикалі FFF формує збірні U-20, U-19, U-18, U-17, U-16 і U-15, а в жіночій — U-23 та низку дівочих збірних, зокрема U-19, U-18, U-17, U-16 і U-15. Вікові команди беруть участь у турнірах УЄФА та ФІФА, а також у міжнародних товариських і підготовчих змаганнях.

Футзал, пляжний футбол та футнет Окрім футболу, FFF керує національними збірними Франції з футзалу. До них належать чоловіча та жіноча головні збірні, а також чоловічі команди U-23, U-21 і U-19. Жіночу збірну Франції з футзалу створено у сезоні 2023/24.

До структури національних команд FFF належать також збірна Франції з пляжного футболу, а також головна та молодіжна збірні з футнету.

Заморські території До системи FFF входять також футбольні організації низки заморських територій Франції, зокрема Гваделупи, Французької Гвіани, Мартиніки, Майотти, Реюньйону, Сен-Мартену, Сен-П'єра і Мікелона, Нової Каледонії та Французької Полінезії. Їхній міжнародний статус відрізняється: зокрема, футбольні федерації беруть участь у змаганнях КОНКАКАФ, не будучи окремими членами ФІФА. До системи FFF входять також футбольні організації низки заморських територій Франції. Їхній статус у структурі федерації та міжнародних футбольних організаціях відрізняється.

До заморських регіональних футбольних організацій FFF належать:

 .

Статус асоційованих членів FFF мають:

 .

Міжнародний статус цих організацій також відрізняється. Федерація футболу Нової Каледонії та Федерація футболу Таїті є окремими членами ФІФА та ОФК. Футбольна ліга Гваделупи, Футбольна ліга Французької Гвіани, Футбольна ліга Мартиніки та Футбольна ліга Сен-Мартену є повноправними членами КОНКАКАФ, але не мають окремого членства у ФІФА.

Штаб-квартира та інфраструктура

Штаб-квартира Французької футбольної федерації розташована за адресою бульвар Гренель 87 у XV окрузі Парижа. Нинішню будівлю штаб-квартири було урочисто відкрито 11 січня 2007 року за президентства Жана-П'єра Ескалетта.

Головним тренувальним та навчальним центром федерації є Національний технічний центр Фернана Састра, розташований у Клерфонтен-ан-Івлін. Комплекс на території маєтку Монжуа площею 56 гектарів було відкрито 11 червня 1988 року; він використовується національними збірними та для підготовки футболістів і тренерів.

Президенти Від часу заснування федерацію очолювали:

Жуль Ріме (1919–1942); Анрі Жевен (1942–1944); Жуль Ріме (1944–1949); Еммануель Гамбарделла (1949–1953); П'єр Пошонне (1953–1963); Антуан К'ярізолі (1963–1968); Жак Жорж (1968–1972); Фернан Састр (1972–1984); Жан Фурне-Фаяр (1984–1993); Жак Жорж (1993–1994); Клод Сімоне (1994–2005); Жан-П'єр Ескалетт (2005–2010); Фернан Дюшассуа (2010–2011); Ноель Ле Гре (2011–2023); Філіпп Діалло (з 2023 року).

Примітки

Посилання Офіційний сайт Французької футбольної федерації Сторінка на сайті ФІФА Сторінка на сайті УЄФА