Йолотен () — місто в Туркменістані, адміністративний центр та єдиний населений пункт Йолотенської міської адміністрації, адміністративний центр Йолотенського етрапу Марийського велаяту.
Географія Місто лежить на півдні Марийського аозису у долині річки Мургаб за 55 км від центру велаяту — Мари.
Історія В радянські часи місто називалось Іолотань. 2022 року до складу міста включено житловий масив Йолотенського науково-виробничого експериментального центру Міністерстав сільського господарства та охорони навколишнього середовища Туркменістануhttps://www.ussatnews.com/ru/posts/news/4593/turkmenistanyn-dolandyrys-cak-bolunisiginin-meseleleri-hakynda-turkmenistanyn-milli-genesinin-mejlisinin-karary.
Населення Населення — 30709 осіб (2022).
Господарство Бавовноочисний завод. Науково-дослідний інститут селекції та насінництва тонковолокнистого бавовнику.
На південь від міста знаходиться газове родовище Південний Йолотен-Яшлар, що має статус «супергігантського».
Залізнична станція на гілці Мари — Серхетабат.
Персоналії У 1937—1941 роках в Іолотані працював Борис Вальх, відомий український зоолог та епідеміолог, який в ті роки переховувався тут від сталінських репресій і очолював Іолотанську тропічну станцію, в задачі якої входила боротьба з малярією. Активація боротьби була пов'язана з будівництвом величезного комплексу казарм для військових, проте через активне вогнище малярії цей комплекс так і не було освоєно військовими, що неодноразово описано в літературі, починаючи з царських часівДетальні описи ситуації є у книзі А. Андреєва «На руїнах давнього Мерва» (1896), коли місцеві жителі вимирали цілими сім'ями (по 60 кибиток) і коли побудовані для батальйону казарми так і не було заселено.. Це один з яскравих прикладів того, що природа і маленькі одноклітинні тварини можуть «керувати» добре озброєними військовими, безсилими перед найпростішими. Вальх повернувся в Україну перед початком радянсько-німецької війни, навесні 1941 р., виснажений хворобами, зокрема й легеневими сухотами (не малярією). Звідси ним привезено й зоологічні колекції.
Примітки
Посилання Форум міста