Тихін Іванович Осадчий ( 30 червня 1866, с. Будище, Звенигородський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 24 грудня 1945, Гирявка, Конотопський район, Сумська область, УРСР) — український громадський діяч, економіст, теоретик кооперативного руху, діяч земства. Член Української Центральної Ради. Засновник новаторської Тиницької сільськогосподарської школи для козацької молоді. Організовував акціонерні, кооперативні та виробничі товариства у селах Конотопщини, готував висококваліфіковані культурні кадри для індивідуального та кооперативного виробництва.

Біографія

Походив з родини колишніх кріпаків, звільнених правобережними шляхтичами Енгельгардтами.

Народився 30 червня 1866 в селі Будище Звенигородського повіту Київської губернії, нині це Звенигородський район Черкаської області.

1890—1897 рр. — статистик спочатку Херсонського, а потім Симбірського земства в Росії. 1897—1904 рр. — секретар Київського товариства сільського господарства. 1904—1917 рр. вчителював у Чернігівській губернії.

Був одружений з молдаванкою Марією Міхайлуце, а другим шлюбом — з дочкою видатного історика Олександра Лазаревського — Ганною Олександрівною, від якої мав сина Андрія (1905—1996). З 1906 проживав у Гирявці (нині Шевченкове) Конотопського повіту — родинному гнізді Лазаревських.

Голова правління місцевого кредитного товариства. Член Київської «Просвіти», активно листувався з поетом Борисом Грінченком. За книгу «Борці за землю і правду» кілька місяців перебував у в'язниці (1908—1909).

З 1915 р. — голова правління Союзу кредитних і ощадно-позичкових товариств.

У часи УНР та комуністичної окупації

1917 р. — член Української Центральної Ради. З червня 1917 р. — член Тимчасового комітету Української селянської спілки. У травні-червні 1917 р. на першому Всеукраїнському селянському з'їзді обраний до складу Центрального комітету і товаришем (заступником) голови Української селянської спілки.

1918 р. — один з організаторів Центрального Українського Сільськогосподарського Кооперативного Союзу у Києві.

Після другої окупації УНР військами більшовицької Росії (літо 1919) пасивно живе у Конотопському повіті, остерігаючись червоного терору. 1921 клопочеться про збереження маєтку Кочубеїв у селі Тиниця (поблизу Бахмача), якому загрожували мародери. Добивається у Конотопському повітовому відділі народної освіти дозволу на відкриття Тиницької сільськогосподарської школи, у якій стає першим директором. Організовує гуртожиток, їдальню, бібліотеку та дослідне господарство. Залучив сотні дітей з 30-кілометрової околиці на навчання у трьох відділеннях школи (зокрема пасічництва) — з Рубанки, Григорівки, Курені, Дмитрівки, Гайворона та Голінки. Пізніше Тиницька професійна школа була перетворена на ПТУ, яке проіснувало до часів відновлення державності України.

Після 1926-го року протеже відомого більшовика Петровського вже не діяло — Осадчого усувають від керівництва школою в Тиниці. До і після Голодомору 1932—1933 вчителював у школах Конотопа і Гирявці. 1941 ще застав відкриття церкви у Гирявці після втечі сталіністів. Помер після їх повернення до України — комуністи довели старого вченого до крайньої бідності, він одним із перших у селі став жертвою Голодомору 1946—1947 років.

Похований у Гирявці (Шевченковому), могила не доглянута.

Економічна теорія Осадчого

У вирішенні основного питання — про напрям розвитку господарства країни — Осадчий займав своєрідну позицію. Розвитку капіталізму протиставляє ідею ефективного дрібного виробництва селян і ремісників. Для цього пропонує систему державної підтримки дрібного господарству, Аби поліпшити стан селянства, пропагував «малі діла», «культурну працю». Сподівався підвищенням культури рільництва, наданням дешевих кредитів, довгостроковою орендою зробити українського селянина конкурентноздатним.

Вимагав зміцнення середнього господарства — самодостатнього, натурального. Особисто здійснює кілька спроб організації такого господарства, але більшовицький волюнтаризм заперечував такі форми господарювання, а самі спроби нової організації сільського господарства оголосив утопічними.

Науковий доробок

Автор близько 120 наукових праць, присвячених питанням землеволодіння і землекористування, розшарування селянських господарств.

Друкував статті в газеті «Рада», журналах «Кооперативная жизнь», «Вестник мелкого кредита». Автор низки белетристичних творів про діяльність народницької інтелігенції в Російській імперії.

Праці

Осадчий Т. И. Козацкий батько Палий: Очерк из истории старой козацкой Украины / [Соч.] Т. И. Осадчего. — 2-е изд., печ. без перемен с 1-го… — Киев: тип. П. Барского, 1900. — 48 с. Осадчий Т. И. Земля и земледельцы в Югозападном крае (на Украине, Подолии и Волыни): Опыт стат.-экон. исслед.: С прил. моногр. очерка А. А. Савостьянова по двум поселениям Подол. губ. / [Соч.] Т. И. Осадчего, секр. Киев. о-ва сел. хоз-ва. — Киев: тип. П. Барского, 1899. Осадчий Т. И. Травосеяние в Юго-западном крае в зависимости от естественных и экономических условий / Т. Осадчий. — Киев: Киев. о-во сел. хоз-ва, 1898. — 57 с. Осадчий Т. И. Крестьянское землепользование в Херсонской губернии / [Соч.] Т. И. Осадчего. — Одесса: «Слав.» тип. Е. Хрисогелос, 1898. Осадчий Т. И. Крестьянское надельное землевладение в Херсонской губернии в связи с платежами крестьян / Т. И. Осадчий. — Херсон: тип. О. Д. Ходушиной, 1894. — 198 с. Осадчий Т. И. Борцы за землю и правду: Роман-былое из социал. жизни на Украине: Эпоха 1881—1905 гг. / Т. Осадчий. — Киев: кн. маг. С. И. Иванова и К°, 1908. — 236 с. Осадчий Т. И. На службе обществу: Повесть: (1882—1902 гг.) / Т. Осадчий. — 2-е перераб. изд. «Силы деревни», доп. третьею ч. — Москва: типо-лит. А. В. Васильева и К°, 1902. — 302 с. Осадчий Т. И. Силы деревни: Хроника (1870—1900 г.г.). — Москва: типо-лит. т-ва И. Н. Кушнерев и К°, 1900. — 217 с. Осадчий Т. И. Съезды сельских хозяев во время Киевской сельскохозяйственной и промышленной выставки. — Киев: тип. П. Барского, 1897. — 19 с. Осадчий Т. И. Советы к улучшению крестьянского хозяйства / [Соч.] Т. Осадчего; Киев. о-во грамотности. — 2-е изд., печ. без перемен с первого. — Киев: тип. «Киев. слова», 1900. — 48 с. Осадчий Т. И. Виноградники Херсонской губернии: (Стат.-экон. описание) / [Соч.] Т. И. Осадчего. — Херсон: Херсон. губ. зем. управа, 1892. — 97 с. Осадчий Т. И. Щербановская волость Елисаветградского уезда Херсонской губернии: Ист.-этногр. и хоз.-стат. описание / [Соч.] Т. И. Осадчего. — Херсон: Херсон. губ. зем. управа, 1891. — 112 с. Осадчий Т. И. Общественный быт и проекты его улучшения в XIX столетии: (Очерки по обществоведению) / Т. И. Осадчий. — Москва: типо-лит. А. В. Васильева и К°, 1901. — 171 с. Осадчий Т. И. Киевское общество сельского хозяйства и сельскохозяйственной промышленности за двадцатипятилетие с 1876 по 1901 год: (Крат. очерк) / Сост. секр. О-ва Т. Осадчий. — Киев: тип. П. Барского, 1901. — 63 с.

Примітки

Посилання Наукова бібліотека «Буковина» Іван Лисий. Могила Т.Осадчого завжди заростає кропивою… Бурій В. Тихін Осадчий / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. — 2001. — 25 лип. — С. 3. — (Постаті). Матвієнко А. Деякі маловідомі сторінки біографії Т. І. Осадчого. // «Конотопські читання». Вип. ІІ. — Конотоп. — 2011. — С. 51.