Дідушицькі (Дзєдушицькі, ) герба Сас — давній боярський, потім руський шляхетський рід Королівства Польського, одна з ліній якого в 1776 році отримала титул графів Священної Римської імперії. Івашко згаданий у грамоті князя Федора Любартовича від 6 січня 1411 року, виданій у Жидачеві стосовно села ОблазницяAkta grodzkie i ziemskie… — Т. III. — S. 165, 271. , . У документах 1479 р. Яцько — дідич села Дідушичі.
Родинні корені Дідушицьких походять від руських бояр Дідушичів, які оселилися на Стрийщині у XV ст. Сьогодні біля Стрия є два села — Великі Дідушичі та Малі Дідушичі, які несуть пам'ять про своїх засновників.
Багато представників роду були хрещені, вінчані, поховані в костелах у Соколові, ЖуковіDzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 17..
Після Другої світової війни Дідушицькі втратили всі свої маєтки в Україні та Польщі. 1907 р. Дідушицькі організували родовий союз, який існує в Польщі донині. Нащадки роду Дідушицьких живуть тепер переважно у Польщі, а також у Франції, Іспанії, Англії, Україні, Бразилії, США, Канаді.
У сучасній Польщі не існує популярнішого прізвища, ніж Дідушицький. Це ім'я символізує аристократичний маєстат нації, а перший наклад генеалогічної монографії професора Краківської педагогічної академії Казімежа Карольчака «Dzieduszyccy. Dzieje rodu. Linia poturzycko-zarzecka» («Дідушицькі. Історія роду. Лінія потурицько-заріцька») — розійшовся впродовж року й отримав нагороду Міністерства освіти Польщі як найкраща праця в галузі генеалогії 2001 рокуЛьвівська газета. — 2005. — 17 червня..
Відомі представники
Граф (1946—2014) — почесний академік, Лісівнича академія наук України
Родовід Івашко (ДзядошицькийBoniecki, s. 167 .), згаданий 1411 року Мись (Мик, Міко), перша дружина невідома, друга — Олександра Балицька Дмитро (з першого шлюбу) Яцько (з І-го); у серпні 1448 в таборі біля Бучача король Казимир IV Ягеллончик надав привілей братам Дмитру та Яцькові з Дідушичів на нову осаду Сатова над річкою КрехівDzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich … — S. 37., 1458 року викупив своє село Лекчин (Lekczyn) (нині Ліщини) від Юхна Нагваздана Михайло, дружина Катерина Желиборська гербу Сас, дочка Михайла Теодор Анна-Анастасія, дружина Яна Гербурта, а пізніше — Павла Тарла Марія - вийшла заміж 1479 р. за Івана з Рейтаровичів (Rytarowice) Гелена Івашко (з ІІ-го, 1462—1533) — підстароста 1500, підсудок 1512 львівський, 1504 у Сенявського взяв у заставу королівщини Добряни і Луб'яна, 1511 отримав привілей на заснування міста Дідушичі з того села; 1524 отримав Горожану (Horożana), 1533 його сини Микола, Іван, Яків тримали Горожану, Горожанку, РичагівBoniecki, s. 168 . Яків (†1542/1543), дружина Анна Фредро, донька Францішека з ПлешевичівDzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 54. Катерина Микола (†1549) — войський теребовлянський, дружини Анна Вільчинська, Анна Рей Вацлав (†1584), згаданий як «Venceslai Dziedosiczki» серед свідків заповіту молдавського господаря Штефана VII Томші 1564 року;Akta grodzkie i ziemskie… — Lwów, 1868. — Т. 1. — S. 39. дідич, зокрема, Пустомитів,Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 63—64. він та син Юрій (?—1641) були поховані в домініканському костелі Божого Тіла у Львові, їм виготовили надгробки.Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 114. Станіслав (†1588) Рафаїл, у 1608 році передаву тексті власну «реальність» Забава у Львові Станіслав Жолкевському, надав кошти для шпиталю святого Лазаря, для «мансіонару» в каплиці Матері Божої у Львівській латинській катедрі, для костелу Божого тіла, заповіт написав 28 травня 1625 у кам'яниці Яришовській;Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 69—71. дружина — Дорота Калиновська Софія, чоловік — Станіслав Журавінський Гелена (1594—1663); черниця Юрій (1575—1641) — шляхтич, урядник та військовик Королівства Польського. Микола-Самійло (†1632) — канонік львівський, пробощ у Куликові Олександр (1600—1653) — любачівський каштелян, дружина — Анна Чурило Микола (†1682), тричі одружувавсяDzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 91—97. Станіслав (бл.1662—1724) — жуківський староста, львівський, теребовлянський хорунжий (1689—1737) львівський хорунжий у 1724—1736 роках. Жанна (*1719) Юстина (*2.VII.1691—1743) — галицький підчаший (1724—1777)Boniecki, s. 169 . — жуківський староста, галицький підкоморій (1760—1765), чашник великий коронний 1765, граф з 22 жовтня 1776 (або 1775), заставив Серебринці (Serebryńce) Чацькому 1748 року; дружина Саломея Трембінська (1754—1832), дружини: Юзефа Понінська, Анна Ґловацька Станіслав-Костка-Антоній-Тадей (1776, Жуків — 1841, Карлсбад) — цісарсько-королівський галицький підкоморій, член Галицького станового сейму 1817, дідич Гвіздця; дружина Маріанна Петруська Едмунд (1811—1853, Львів) — дідич Гвіздця Станіслав (*20.VII.1837 †7.IX.1905, Львів)Boniecki, s. 170 .-Олександр — дідич Гвіздця Кароліна (1813—1879, Сидорівка) — дідич Сидорівки (Izydorówka) та Дідушичів; дружина Доміцеля Петруська Жозефа (*Сидорівка 18.XI.1839) Ольга (*Сидорівка 8.VI.1844) Ванда (*Сидорівка 3.III.1846) Северина (*Сидорівка 17.VIII.1852 †1925) Едмунд (*Сидорівка 8.VIII.1854 †10.III.1914) — дідич Сидорівки
(1842—1888, Кульпарків), 12 листопада 1863 року під час наради у готелі «Жорж» поліцією були заарештовані кілька учасників антиросійського повстання 1863—1864 років, зокрема він; дружина Анастасія ЄловицькаTyrowicz M. Dzieduszycki Izydor (1842—1888) // Polski Słownik Biograficzny. — T. VI. — S. 108—109..
Марія Олександра Анеля Юлія Людвік-БенедиктS. 426 . (1778—1851, Медова) — власник маєтку в Загайполі, дружина Доміцеля Бельська, шлюб взяли в Рихтичах Маврицій Ігнатій Олександр (1813—1877) — письменник, ц.-к. шамбелян 1855, посол Галицького сейму, власник маєтку Плотича (з першого шлюбу; *Львів 11.VII.1844 †11.III.1922) — ц.-к. шамбелян 1875, городоцький повітовий староста. Дружина: Марія Амелія Осташевська.
(з першого шлюбу; *Львів 7.IX.1847 †Стрий 14.IX.1902) — власник маєтку Сихів (Siechów), дружина Анна Дідушицька
Маврикій Антоній Бенедикт (з першого; *Львів 30.V.1850 †1913)
Домічелла (з першого; *Львів 21.IV.1849); черниця під ім'ям Сланіслава. Андрій (з першого; *Львів 8.XII.1853 †Аксманичі 6.X.1906)
Томас (з першого; *Львів 21.XII.1854 †Львів 17.IX.1907)
Клеменс Міхаїл Кристіян (з другого; *Львів 26.VII.1856 †25.V.1925)
Анна (*Львів 26.VII.1860 †1944) Анієла Франциск Ксавері (*Medów 17.II.1818 †Львів 6.VIII.1880) Михайло (*Плотича 22.IX.1851 †Краків 29.V.1902) Йозеф (*Львів 1857) Леон Маріан (*Будилів 11.VI.1858 †Краків 14.V.1896) Домічелла (*Будилів 9.XI.1861) Антоні (*Львів 1873); психічно хворий Зигмунт Марія (*Львів 12.IV.1854 †Львів 23.I.1904) Зигмунт Вацлав Єлизавета Зофія; Жозефа Констанція Емілія (*14.XI.1802 †2.II.1832) (*Псари 16.I.1757 †Миропіль 11.XII.1817) — дідич Мирополя, помер у містечку та був похований у крипті місцевого костелуDzwonkowski W. Dzieduszycki Antoni Bazyli (1757—1817) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI. — S. 106—107. Генрик Северин Ігнацій (1795—1845) — поміщик, промисловець, засновник цукроварні в Тлумачі — S. 348. дружина Теодозія Амелія Генріка Маріанна (*Львів 24.II.1837) Михайло (*Тлумач 11.VIII.1839 †Tüchern, Штирія 6.XI.1895) Маврицій (*Флоренція 9.XI.1872 †12.II.1947); Генріка Марія Ігнатій (†1828), підтверджено титул графа 25.III.1821 Анна Людвіка Урсула (*1759 †1829, Краків) Гелена (*1759 †XI.1848) Юстина Модеста (*1761 †30.VI.1844, Дрезден) Магдалена Катажина (*1762 †11.V.1847); × [1783; rozwiedzeni 1817] Ignacy hr. Morski (†1819) (1772—1836); австрійський камергер, підтвердження титулу графа у Королівстві Польському 25 березня 1821 року. Тит (*29.XI.1796 †Яблунів 5.IV.1870) Флорентина Марія (*Львів 28.V.1844 †1922) Євген (*15.II.1801 †Краків 6.III.1857) Ванда Ірена Марія Констанція (з першого шлюбу; *15.XII.1829); × [20.IX.1855] Рафал Коритовський (†Відень 22.X.1866) Мечислав Антоній (з першого шлюбу; *Корнів 18.I.1832 †Корнів VI.1872); × [Краків 9.VI.1860] (†Краків 29.IX.1892) [батько: Валенті Ратайський; мати: Йоанна Гурська] Гелена (*1837) Євгенія Евеліна Хенрика Паула Клотільда (1775—1799) Юзеф Каласантій (1776—1846) — засновник Поторицької бібліотеки Володимир (1825—1899) — польський граф, меценат, колекціонер, природознавець, політичний діяч Клементина (*Львів 12.VII.1855 †1929) Анна (*Пеняки 8.V.1859 †1917) Марія (*Львів 8.VII.1863 †1941) Адам (*1725) Йозеф (*1726) Домінік-Гераклій (*24.IX.1727 †1804, Дідушичі) Андрій-Северин (1812—1885) Станіслав Костка (*Львів 2.I.1837 †Львів 13.VIII.1881) Зофія Ружа (*Львів 11.III.1873) Анна Казимира (*Львів 2.XII.1880 †Краків 1970) Адам (*1866); австрійський камергер Тадеуш Петро (1841—1918) — депутат Галицького сейму, зять Дідушицького Володимира Роза Марія Романа Клементина (*Відень 29.II.1880 †Jarosław 19.XI.1964) Павло Петро (*Neuwaldegg 19.V.1881 †1951) Клементина (*Неслухів 5.X.1883 †Краків 29.II.1968); черниця (*Львів 10.V.1885 †Варшава 9.IX.1971) Станіслав (*Львів 15.XI.1888 †17.XI.1960) Марія Ружа (*Неслухів 11.II.1893 †Walewice k. Łowicza 24.X.1918) × [Львів 9.I.1918] Станіслав Грабінський Казимир (*Неслухів 3.I.1899 †3.XI.1924) Полікарп Іван (з першого шлюбу; *1757 †p. 1773) Стефан Сильвестер (з першого шлюбу; *1759 †p. 1800) Антоні Юзеф (з другого шлюбу; *1768 †1792); × Констанція Броневська Юлія (з другого шлюбу; *1769 †Sokołów 2.VIII.1795) — публіцист Юзеф (з другого шлюбу; *1771) Каєтан-Іван (з другого шлюбу; *12.VII.1772 †2.XII.1842, Єзупіль) Ізабела Ельжбета (*4.II.1819 †Jabłonów 25.XII.1893); × [10.IX.1837] Tytus hr. Dzieduszycki (*29.XI.1796 †Jabłonów 5.IV.1870) Юліуш (*1817 †1885)* — дідич Ярчівців, любитель конярства — S. 448. , балаґур; дружина: Зофія Бобрувна (*11.VII.1821 †Відень 10.X.1866) Марія Войцех (*Єзупіль 1848 †в радянському ув'язненні 13.IV.1940) — археолог, драматург, історик, літератор, міністр Галичини (1906—1907), парламентарій, професор Львівського університету, публіцист, філософ Антоніна Марія (*Єзупіль 23.IV.1874); × [Відень 25.I.1902] Конрад Лущевський (1875—1940), помер в радянському ув'язненні Ян Кароль (з другого шлюбу; *27.I.1774 †Hołorusawa 12.II.1856) Олександр; священик Іван (*9.VII.1815 †Львів 26.XII.1889) Мартин Ігнасій (*Сихів 11.XI.1840) Фелікс Юзеф (*Сихів 13.I.1844 †Lwów 21.VI.1897) Гелена (*Hołorusawa 22.III.1872) Анна Елеутерія (*Сихів 18.IV.1847) Адам (*1848) Маріан Юзеф Мікола Олександр (*Сихів 12.IX.1853) Ядвіга (*Сихів 1.XI.1855) Гелена; × Теодор гр. Потоцький Текла Юлія (з другого шлюбу; *1775); × Юзеф Вісоцький Ігнасій Томаш (з другого; *1777 †1841); × Анна гр. Ланкоронська Альфонс (*1812); × Агнешка Кунашовська Ідалія Феліція (*17.IV.1816 †Львів 27.XI.1899) Маріанна (z drugiego; *1778 †1863) Франциска (z drugiego; (1783 †852) Урсула (*1729 †1783) Магдалена (*1739 †1800); черниця Барбара Людвіка; × Ян Чаба Юстина Ізабела Гелена (з другого шлюбу) Ефросина, дружина брацлавського каштеляна Миколая Стемпковського Франциск Ян (1640—1704) — київський каштелян — S. 32. Юрій Станіслав (1670—1730) — конюший великий коронний Розалія Саломея (*1679) — друга дружина Войцеха М'ясковськогоPrzyboś A. i Przyboś K. Miaskowski (Miastkowski) Wojciech z Miaskowa herbu Leliwa (zm. ok. 1654) // Polski słownik biograficzny. — T. XX. — S. 548. Маріанна (†1711) Ефросина, дружина Владислава Скарбека Людвіка, дружина бірецького старости Яна Даниловича Петронелла; черниця Єлизавета Анна Зофія Констанція, черниця Анна (†1616) — дружина Костянтина Корнякта Катерина, дружина Миколая Нарайовського Зофія Варвара Христина