Єрмоленко Світлана Яківна

Світла́на Я́ківна Єрмо́ленко ( 30 жовтня 1937, м. Уссурійськ, Приморський край, РРСФР) — українська мовознавиця, докторка філологічних наук з 1984, професорка з 1990, академкиня НАН України з 2021До складу Національної академії наук України обрано нових членів, 27.05.2021/. Працює в галузі лінгвостилістики, стилістики слов'янських мов, синтаксису, теорії літературної мови, лінгвофольклористики, культури мови, правопису, українознавства, славістики.

Одна з керівників робочої групи Української національної комісії з питань правопису, заснованої 1994 року. Керівник робочої групи Української національної комісії з питань правопису, затвердженої КМУ 2015 р.

Відзначилась тим, що надсилала до видавництв списки заборонених українських слів, які були не схожі на російські .

Життєпис Світлана Єрмоленко (Скляр) народилася 30 жовтня 1937 року в м. Уссурійськ Приморського краю, Росія.

Світлана Скляр, випускниця 1954 року, стала першою медалісткою Козинської школи (нині Козинський колегіум) Радивилівського району.Тарас Грушівський. Перша медалістка з Козина пішла у велику науку // radyvyliv.info 14 лютого 2016

Закінчила 1959 року Київський державний університет імені Тараса Шевченка.

З 1959 року працювала в Інституті мовознавства імені О. О. Потебні НАН УРСР (з 1987 року — завідувачкою відділу культури мови), з 1991 року — в Інституті української мови НАН України (завідувачкою відділу стилістики та культури мови).

У радянські часи відзначилась тим, що надсилала до видавництв списки заборонених українських слів, які були не схожі на російськіОлександр Пономарів. Український правопис: ілюзії і дійсність «Слово Просвіти». Всіляко виступала та виступає за збереження запозичень та кальок з російської мовиСвітлана Єрмоленко, Віталій Русанівський. Літературна мова і художній переклад // Мовознавство. — 1970. — № 3. — С. 66—77.Україні — мовна ситуація і дискусія навколо українського правопису. Інститут Кеннана. Київський проектАвторська година. «Логос». Гість — Олександр Попомарів, мовознавець, перекладач, доктор філолологічних наук «Українське радіо».

Почесний краєзнавець України (2017).

Наукова діяльність Праці з лінгвостилістики, синтаксису, мови фольклору, правопису, культури мови:

індивідуальні монографії — «Синтаксис віршової мови» (1969), «Синтаксис і стилістична семантика» (1982), «Фольклор і літературна мова» (1987), «Нариси з української словесності (стилістика і культура мови)» (1998), «Мова і українознавчий світогляд» (2007), «Мовно-естетичні знаки української культури» (2009). колективні монографії та монографії у співавторстві — «Українська літературна вимова і наголос. Словник-довідник» (1973), «Мова і час» (1977), «Життя слова» (1978), «Складні випадки українського правопису» (1980), «Жанри і стилі в історії української літературної мови» (1989), «Культура української мови. Довідник» (1990), «Новий російсько-український словник-довідник» (1996), «Новий російсько-український словник-довідник юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери» (1998), «Словник епітетів української мови» (1998), «Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів» (2001), «Літературна норма і мовна практика» (2013) , «Територія мови Тараса Шевченка» (2016) та ін.

Керівниця української групи проєкт Najnowsze dzieje języków slowiańskich (координатор С. Ґайда; Ополе, Польща), що відбувався під егідою Міжнародного комітету славістів. Результатом стало колективне дослідження «Українська мова 1945—1995 pp.» (1999 р.). С. Я. Єрмоленко — керівниця проєкт відділу стилістики та культури мови Інституту української мови НАН України «Українська лінгвостилістика XX — початку XXI ст.: система понять і бібліографічні джерела» (2007) (виконавці — С. Я. Єрмоленко (керівник), С. П. Бибик, Т. А. Коць, Г. М. Сюта, С. Г. Чемеркін та ін.)

Разом з Олександром Тараненком керувала робочою групою Української національної комісії з питань правопису, заснованої 1994 рокуВинничук Ю. Гірка доля українського правопису // Zbruč. — 2018. — 31 липня.. Входила також до складу наступних комісій з правопису.

Авторка підручників з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів (співавтори — В. Т. Сичова, М. Г. Жук).

Редакторка збірника «Культура слова». Член редколегії та один з авторів енциклопедії «Українська мова».

Наукова редакторка третього тому академічного тлумачного «Словника української мови» у 20 томах.

Примітки

Література

Озерова Н. Єрмоленко Світлана Яківна // Рябець Л. В. Єрмоленко Світлана Яківна //

«Не міряйте безмірного безкраїм…» (Життєвий вибір Світлани Єрмоленко) Сюта Г. Мені потрібне слово, а не слава… // Культура слова. — 2012. — Вип. 77. — С. 49—54.

Посилання Єрмоленко Світлана Яківна // Інститут української мови НАН України Єрмоленко Світлана Яківна // Енциклопедія Сучасної України Єрмоленко Світлана Яківна «НАН України» Єрмоленко Світлана Яківна профіль у «Гугл-академії» Єрмоленко Світлана Яківна // Видатні особистості з українського мовознавства. Хрестоматія / за заг. ред. Марини Навальної; укл.: Тетяна Левченко, Тетяна Чубань. — Переяслав-Хмельницький: КСВ, 2016. — С. 50—51. — ISBN 978-966-8906-57-2.