Польська академія наук (, ПАН) — державна академія наук Польщі, що є з одного боку, за зразком французької академії наук, установою, що поєднує польських учених, а з іншого — мережею керованих із центру державних наукових інститутів, головним завданням яких є проведення наукових досліджень на високому рівні.
Історія Заснувати ПАН було вирішено на I-у конгресі польської науки (29.06-2.07.1951). Це рішення було пов'язане з ліквідацією Польської академії знань () і Варшавського наукового товариства ()P. Hübner, Nauka polska po II wojnie światowej — idee i instytucja, Warszawa 1987, с.143-144. Була утворена згідно зі статутом про Польську академію наук від 30 жовтня 1951 р., і її політичним завданням був контроль ученого середовища. Спочатку була тільки об'єднанням учених, однак, у 1960 р. була перетворена в центральну урядову організацію, що відає наукою в Польщі й керує мережею інститутів. У 1990 р. ПАН втратила статус урядової організації. Функції контролю науки на урядовому рівні прийняв на себе Комітет наукових досліджень.
Президенти Ян Богдан Дембовський 1952–1956 Тадеуш Котарбинський 1957–1962 Януш Грошковський 1962–1971 Влодзимеж Тшебятовський 1971–1977 Вітольд Новацький 1977–1980 Олександр Гейштор 1980–1983 Ян Кароль Костшевський 1984–1990 Олександр Гейштор 1990-31 грудня 1992 Лешек Кузьницький 1 січня 1993-31 грудня 1998 Мирослав Моссаковський 1 січня 1999-26 грудня 2001 Єжи Колодзейчак 16 січня 2002-31 березня 2003 (в. о. президента) Анджей Легоцький 1 квітня 2003-31 грудня 2006 Міхал Клябер з 1 січня 2007
ПАН як об'єднання вчених ПАН зібрала у своєму середовищі найвидатніших польських учених, які носять титули дійсних членів. Їхня кількість обмежена 3505 місцями. Крім того, існують також член-кореспонденти.
Членство в академії є довічним. Правом висувати кандидатів у член-кореспонденти мають дійсні члени, а також вчені ради Вузів і інститутів ПАН. Дійсні члени обираються в міру звільнення місць з член-кореспондентів шляхом голосування дійсних членів.
Членами ПАН є не тільки польські вчені, але іноземці (близько 30 % загальної кількості).
Дійсні члени й вітчизняні член-кореспонденти утворюють загальні збори ПАН, на якім обирається президент, президія, керівники тематичних відділень, комітетів нормалізації ономастики, а також схвалює кандидатури керівників місцевих відділень.
ПАН як мережа інститутів ПАН також є мережею кількох десятків НДІ. Формально вони підлягають керівникам тематичних відділень ПАН і фінансуються безпосередньо Комітетом наукових досліджень. Ці НДІ створюють бл. 2000 місць для науковців, а витрати на їхнє утримання становлять бл. 1/3 витрат державного бюджету Польщі на наукові дослідження (0,5 % ВВП). У них не навчаються студенти, зате існує аспірантура, закінчивши яку аспірант має право здобути ступінь доктора наук і пройти процедуру габілітації.
Головним завданням інститутів є проведення наукових досліджень на світовому рівні. Дослідження, проведені ПАН, приносять відчутну фінансову вигоду.
Співробітництво із закордоном ПАН має філії в Брюсселі, Москві, Парижі, Римі й Відні, а також Центр наукових досліджень в Берліні.
Див. також Академіки Польської АН Польська академія знань Teberia.pl
Примітки