Шолом-Алейхем (, у перекладі — «мир вам», справжнє прізвище, ім'я та по батькові — Рабинович Соломон Наумович (Шо́лом Но́хумович ); , Переяслав — 13 травня 1916, Нью-Йорк, США) — єврейський письменник, драматург, один з основоположників сучасної художньої літератури мовою їдиш. Також писав свої твори івритом і російською. Життя митця було тісно пов'язане з Україною.
Життєпис Народився в місті Переяславі на Полтавщині (тепер Київська область) у родині дрібного крамаря. Дитячі роки минули в невеличкому містечку Воронькові Полтавської губернії (тепер село в Бориспільському районі Київської області). Навчався в Хедері — єврейській початковій релігійній школі. Згодом під впливом єврейської просвітницької літератури займався і загальною освітою, навчався у повітовій школі.
З 1876 року працював домашнім вчителем у єврейського магната, орендаря земель Елімелеха Лоєва. Протягом 1877—1880 років у селі Софійці, що на Богуславщині, працював вихователем дочки Ольги магната Елімелеха Лоєва, з якою згодом одруживсяПобережка.24.04.2016.
У 1880—1882 роках Шолом-Алейхем працював громадським рабином у Лубнах. Після одруження з донькою Лоєва у 1883—1887 роках жив і працював у Білій Церкві.
У 1887—1890, 1893—1905 роках жив у Києві (він називав його у своїх творах Єгупцем), де займався торгівельними справами. Після єврейських погромів у Києві в жовтні 1905 року переїхав до Львова, Австро-Угорщина.
Шолом-Алейхем багато подорожував, відвідав Женеву, Лондон, Варшаву, Вільно, Берлін та інші міста світу, де виступав перед своїми читачами. У 1907—1914 роках жив у Італії та Швейцарії.
У 1915 році переїхав до Нью-Йорка, де і помер.
Творчість Літературна діяльність Шолом-Алейхема розпочалася наприкінці 1870-х років, коли у періодичних виданнях було опубліковано кілька кореспонденцій і статей мовою їдиш. Перші художні твори — повість «Два камені» та оповідання «Вибори» (обидва — 1883 року). Тоді ж уперше підписався псевдонімом Шолом-Алейхем (єврейське вітання — «Мир Вам»).
Поява Шолом-Алейхема знаменувала нову сторінку в розвитку новітньої прози мовою їдиш. Головні герої Шолом-Алейхема — бідні «маленькі люди», які, незважаючи на важке, злиденне життя, оптимістично дивляться у майбутнє, з гумором оцінюють своє становище, вірять у справедливість і мудрість Творця. У памфлеті «Суд над Шомером…» (1888) виступив проти засилля бульварної літератури. Започаткував книжкову серію «Єврейську народну бібліотеку».
Першими книжечками серії стали романи Шолом-Алейхема «Стемпеню» (1888) та «Йоселе-Соловей» (1890). Перший твір присвячений фундатору нової єврейської прози Менделе Мойхер-Сфоріму, якого Шолом-Алейхем називає «дідусем Менделе», а себе — «онуком». Творчий зв'язок «дідуся» та «онука» простежується у життєписі єврейської громади, у майстерному володінні сатирою, у захисті прав принижених. У циклі «Менахем-Мендл» (1892—1909) Шолом-Алейхем карикатурно показав інший світ — світ наживи, спекуляцій, шахрайства. У 1894 році видав першу повість із широко відомого циклу «Тев'є-молочар» (1894—1914). Цей «сільський єврей» із грубою зовнішністю та ніжною душею стає одним з улюблених типів письменника.
Герої дитячих оповідань Шолом-Алейхема, незважаючи на безрадісні умови життя, все ж усміхаються та жартують. Життя дітей відображено в повісті «Хлопчик Мотл» (1907—1916), збірках «Оповідання для дітей» (1886—1916), «Пісня пісень» (1909—1911). Останнім твором своєрідного триптиха (перші два — «Стемпеню» та «Йоселе-Соловей») з життя єврейської художньої інтелігенції став роман «Мандрівні зорі» (1909—1911). Книги Шолом-Алейхема сприймалися як твори, сповнені любові до «маленької» людини, що змальовувалася письменником в ореолі щирого співчуття та сумного гумору.
Після єврейських погромів Шолом-Алейхем виїхав до Львова, а потім у США. У 1907 році — до Женеви, де була видана перша частина повісті «Хлопчик Мотл». З 1908 року письменник жив у Росії, Німеччині, Швейцарії, Австрії, Італії, Данії, знову в США.
В останні роки життя Шолом-Алейхем завершив працю над циклами оповідань «Тев'є-молочар», «Менахем-Мендл», «Хлопчик Мотл». Він написав цикл оповідань, комедію «Крупний виграш», автобіографічний роман «З ярмарку».
Творчість письменника забарвлена українським колоритом, у творах подано описи української природи, використано українську лексику, фольклор.
Більшість подій, про які пише Шолом-Алейхем, відбувається в Україні. Втім, українські міста та їхнє населення у творах Шолом-Алейхема відіграють хіба що роль декорацій, на тлі яких розгортається драма єврейської громади. Часом він надавав містам і містечкам умовні назви: Київ — Єгупець, Боярка — Бойберик, Одеса — Чорноморськ, а Росія — тітка Рейзя. Однак навіть окремі штрихи, якими він змальовував оточення єврейської громади, є цінними для нас, бо нанесені рукою очевидця. До того ж вони, переважно, надзвичайно влучні.
Шолом-Алейхем написав десять романів, двадцять п'єс, сотні повістей та оповідань, багато статей. Твори письменника перекладені десятками мов світу. Перше зібрання творів Шолом-Алейхема у чотирьох томах вийшло у світ у 1903 році. 3 нагоди 25-річчя його літературної діяльності ювілейний комітет викупив права на видання його творів у приватних видавців і передав їх автору.
Вшанування пам'яті
У Переяславі розташований музей Шолом-Алейхема (на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини), відкритий в 1978 році на честь 120-річчя з дня народження письменника. У 1997 році у Києві було відкрито пам'ятник письменнику; встановлено пам'ятник Шолом-Алейхему у Богуславі, де він перебував неподалік у селі Софійці (1877—1880).
У 1999 році Кабінет Міністрів України затвердив рішення Київської міської державної адміністрації про створення музею-квартири Шолом-Алейхема в українській столиці. Відкрили його 2 березня 2009 року по вулиці Великій Васильківській, 5-а. Водночас сам заклад увійшов до Музею історії Києва.
В Україні ім'я Шолом-Алейхема носять вулиці у Києві, Львові, Харкові, Дніпрі, Полтаві, Житомирі, Новограді-Волинському, Чернівцях, Білій Церкві, Броварах. Також є вулиці у містах: Бердичів, Броди, Коростень, Збараж, Переяслав, Ніжин, Херсон, Умань, Новомиргород, Сміла, Старокостянтинів (Хмельницька область), Кам'янець-Подільський (Хмельницька область), Славута (Хмельницька область), Деражня (Хмельницька область), Гайсин, Дрогобич. Також у деяких містах Ізраїлю є вулиця Шолом-Алейхема.
На честь Шолом-Алейхема названо один з кратерів на МеркуріїОпис кратера Шолом-Алейхем на сайті Міжнародного Астрономічного Союзу .
У 2007 році Президент України видав указ «Про відзначення 150-річчя від дня народження Шолом-Алейхема»Указ Президента України Про відзначення 150-річчя від дня народження Шолом-Алейхема.
13 вересня 2020 року в місті Біла Церква відбулося відкриття скульптурної композиції на честь письменника, виготовленої за кошти громадського бюджету міста.
Існує державна премія імені Шолом-Алейхема, що присуджується за кращі літературно-мистецькі твори, які популяризують духовно-культурні надбання українського та єврейського народів, сприяють поширенню позитивного іміджу України у світі.
У місті Вільнюс (Литва) діє Вільнюська гімназія імені Шолом-Алейхема. Заснована в 1989 році спільними зусиллями Міністерства освіти Литви та Єврейського агентства, гімназія імені Шолом-Алейхема (ORT) у Вільнюсі є єдиною державною єврейською школою в Литві. Вона вшановує спадщину довоєнної єврейської школи в Каунасі з такою ж назвою. З моменту приєднання до мережі ORT гімназія стала провідним центром єврейської освіти та інновацій.
Похідні твори «Тев'є-Тевель» (1989—2012) — вистава Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка поставлена за українським перекладом Миколи Зарудного п'єси російського драматурга Григорія Горіна «Панахидна молитва» (), написаною за мотивами збірки оповідань Шолом-Алейхема «Тев'є-молочар». Мир вашому дому! (2017) — фільм російського режисера Володимира Лєрта. Сценарій стрічки створено за п'єсою російського драматурга Григорія Горіна «Панахидна молитва» () заснованої на збірці Шолом-Алейхема «Тев'є-молочар».
Переклади українською Перші переклади Шолом-Алейхема українською з'явилися в підавстрійській Україні, зокрема у львівському часописі ЛНВ у 1906 році вийшли друком такі оповідання Шолом-Алейхема як «Дядько Піні та тітка Рейся» (переклад Г. Кернеренка) та «Німець» (переклад Л. Буди)Мойсен Гон. Творчість Шолом-Алейхема: Українська модель рецепції (1920—1930 роки) — Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство. Вип. ХІХ.. У підрадянській Україні переклади Шолом-Алейхема стали з'являтися трохи пізніше. Так оповідання «Великий виграш. Народна п'єса на п'ять дій», опубліковано в журналі «Червоний шлях» (1926, №№ 5—6), оповідання «Агенти. Комедія на одну дію» з'явилося окремим виданням в серії «Робочий клуб» (Харків, 1926 рік), а оповідання «Ша, ми їдемо до Америки» з'явилося у журналі «Життя і революція» (1927, № 4).
У 1920—1930-х роках багато творів Шолом-Алейхема переклав Єфраїм РайцинЛада Коломієць Український художній переклад та перекладачі 1920–30-х років. Вінниця: Нова Книга. 360 стор.: сторінки 45-48 ISBN 978-966-382-574-8.
Шолом-Алейхем. «Мазель-тов!» (Алтерове сватання): комедія на одну дію (оповідання). Переклад з ївриту: Ш. Полонер. // Міститься у збірці «Комедії — У Києві» (Київ): З друк. Першої Київ. Друк. Спілки. — («Театральна бібліотека»), 1910. — 64 стор.: 12 с. Шолом-Алейхем. Етап. Німець (оповідання). Переклад з ївриту: ?. — Харків: Видавництво «Український робітник», 1928. — 48 с. Шолом-Алейхем. Мій перший роман (вибрані оповідання). Переклад з ївриту: Ефраїм Райцин. — Харків: Видавництво «Український робітник». 1928. — 171 стор. Шолом-Алейхем. Два антисеміти (також «Мій перший роман», «Рябко»). Переклад з ївриту: ?. — Харків: Видавництво «Український робітник», 1928. — 75 стор. (серія «Дешева бібліотека красного письменства, № 131—133). Шолом-Алейхем. Потоп (роман). Переклад з ївриту: Гершбін та Малоченко. — Київ, 1928. Шолом-Алейхем. Єврейські романи. Переклад з ївриту: ?. 1929. — 230 с. Шолом-Алейхем. Комедії. Переклад з ївриту: Гр. Михайлець; автор передмови: Гр. Михайлець. — Харків: ДВУ, 1929. — 264 с. Шолом-Алейхем. Казки та розповідання. Переклад з їдиша: ?. 1930. — 463 стор. Шолом-Алейхем. Вибрані твории Т. 1. Переклад з їдиша: Ефраїм Райцин. — Харків: Держлітвидав, 1930. — 237 стор. Шолом-Алейхем. Адель (з циклу «Тев'є-молочар»). Переклад з їдиша: Ефраїм Райцин. — 1930. ? стор. Шолом-Алейхем. Велика удача (оповідання). Переклад з їдиша: Ефраїм Райцин. — 1930. ? стор. Шолом-Алейхем. Виграшний квиток» (опов.). Переклад з їдиша: Ефраїм Райцин. — Харків, 1930. ? стор. Шолом-Алейхем. «Вітайте, ми вже в Америці» (опов.). Переклад з їдиша: Ефраїм Райцин. — 1930. ? стор. Шолом-Алейхем. «Гіменазія» (опов.). Переклад з їдиша: Ефраїм Райцин. — Харків, 1930. — 24 стор. Шолом-Алейхем. Мені добре — я сирота. Серія «Дешева бібліотека красного письменства». — Х., 1930. — 130 стор. Шолом-Алейхем. «Сімдесят п'ять тисяч» (опов.). Переклад з їдиша: Ефраїм Райцин. 1930. ? стор. Шолом-Алейхем. «Вибрані твори» у 2 томах (Т. 1.: повість «Тев'є та його доньки»; Т. 2: оповідання «Лихі пригоди Менахем-Менделя»). Переклад з їдиша: А. Стоянівський; Передмова І. Д. Фількевич. — Харків: Кооперативне книжкове товариство «Культура і труд», 1932. — 133 стор. (Т. 1) ? стор. (Т. 2). Шолом-Алейхем. Вибрані твори. Т. 1. 1932. — 135 с. Шолом-Алейхем. Забуті сторінки. Переклад з їдиша: ?. 1939. — 338 стор. Шолом-Алейхем. Вибрані твори у 1 томі. Переклад з їдиша: Ефраїм Райцин. — 1939. — 554 стор. Шолом-Алейхем. Вибрані твори у 1 томі. Переклад з їдиша: Ефраїм Райцин. — 1940. — 384 стор. Шолом-Алейхем. Ножик. Переклад з їдиша: ?. — Одеса, 1940. — 183 стор. Шолом-Алейхем. Ножик. Переклад з їдишу: Е. Тураш. — Київ: Дитвидав, 1958. — 36 стор. Шолом-Алейхем. Вибране. Переклад з їдиша: Ефраїм Райцин. — Київ: Держлітвидав, 1959. — 556 стор.