Апарат Верховної Ради України — внутрішній допоміжний орган Верховної Ради України, який складається з посадових, службових осіб та технічного персоналу і здійснює функції організаційного, правового, інформаційного, соціально-побутового, аналітичного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності парламенту, його структурних підрозділів і народних депутатів. Співробітники парламентського апарату самі ніяких державно-владних рішень від імені парламенту чи його структурних підрозділів не приймають, а лише забезпечують розробку проєктів таких рішень, їх підготовку і виконання.
Діяльність апарату Парламентський апарат, вирішуючи допоміжні завдання, надає можливість народним депутатам зосередитись на кваліфікованому здійсненні перш за все законодавчої, а також контрольної діяльності. Через об'єктивну неможливість особи бути компетентною у всіх сферах знань, в той час, як закони, що приймаються депутатами, регулюють відносини практично у всіх сферах суспільного життя країни, парламентарям надається можливість розраховувати на допомогу професійного допоміжного апарату, який складається з кваліфікованих фахівців різного профілю. За даних умов на депутата покладається відповідальність за прийняття остаточних рішень, а допоміжний апарат покликаний створити найсприятливіші (інформаційні, матеріально-технічні, організаційні тощо) умови для того, щоб прийняті рішення були обґрунтованими і оптимальними за змістом.
Апарат Верховної Ради України не має статусу самостійного органу державної влади, а є лише необхідною допоміжною структурою, яка забезпечує функціонування парламенту як єдиного органу законодавчої влади. Саме таке призначення парламентського апарату закріплене Регламентом Верховної Ради України. За визначенням українського державознавця Олексія Ющика, допоміжна роль апарату Верховної Ради України при відсутності у нього статусу самостійного державного органу означає, що «він не може функціонувати відокремлено від Верховної Ради України, в автономному режимі, а утворює разом з останньою специфічну цілісність, а саме парламент як державну установу».Ярмиш О. Н., Серьогін В. О. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підручник. — Харків: Видавництво Національного університету внутрішніх справ, 2002 — 534 с.
Правова основа діяльності апарату
Правову основу діяльності апарату Верховної Ради України складають нормативні акти, прийняті парламентом, Головою Верховної Ради України, а також Керівником апарату. Переважна більшість з них є підзаконними, що цілком відповідає політико-правовій практиці багатьох зарубіжних держав. Зокрема, всі підрозділи апарату Верховної Ради України функціонують у статусі юридичних осіб на основі положень про них, які затверджуються Головою Верховної Ради України за поданням Керівника апарату. Крім зазначених положень, правову основу діяльності апарату Верховної Ради України складають: Регламент Верховної Ради України Постанова Верховної Ради України «Про структуру апарату Верховної Ради України» від 20 квітня 2000 № 1678-III Положення про Апарат Верховної Ради України, затверджене розпорядженням Голови Верховної Ради України від 25.08.2011 № 769 Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 № 2288 «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» Постанова Верховної Ради України «Про газету Верховної Ради України „Голос України“» від 2 червня 1999 № 708-XIV Постанова Верховної Ради України від 6 березня 1996 р. № 82/95-ВР «Про Статут редакції журналу Верховної Ради України „Віче“» (втратила чинність) Розпорядження Голови Верховної Ради України від 25 травня 2006 року № 448 «Про Положення про порядок роботи з документами у Верховній Раді України»
Постановою Верховної Ради України від 20 квітня 2000 р. № 1678-ІІІ гранична чисельність співробітників апарату була встановлена в кількості 900 штатних одиниць, зараз зі змінами 1115 штатних одиниць. Для порівняння: апарат парламенту Великої Британії становить 1609 працівників (1280 у Палаті громад і 329 у Палаті лордів), апарат Бундестагу ФРН — 2500 працівників (адміністрація — 2500, особистий апарат депутатів — 3500), апарат Національних Зборів Франції — 5054 працівники (2694 помічників депутатів і 2360 державних службовців), апарат Конгресу США — 27 000 працівників (з яких особистий персонал у Палаті представників — 7 278, у Сенаті — 4294).
Структура апарату Верховної Ради України Згідно з Постановою Верховної Ради України № 1678-ІІІ від 20 квітня 2000 «Про структуру апарату Верховної Ради України» парламентський апарат складається з наступних структурних підрозділів:
Керівництво апарату Секретаріат Голови Верховної Ради України Секретаріат Першого заступника Голови Верховної Ради України Секретаріат заступника Голови Верховної Ради України Секретаріати комітетів, депутатських фракцій, груп Головне науково-експертне управління Головне юридичне управління Головне управління документального забезпечення Головне організаційне управління Інформаційне управління Управління комп'ютеризованих систем Управління по зв'язках з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування Управління забезпечення міжпарламентських зв'язків Управління кадрів Відділ зв'язків з органами правосуддя Відділ контролю Відділ з питань звернень громадян Перший відділ Сектор мобілізаційної роботи Управління справами.
Завдання та функції Апарату Верховної Ради
У сфері правового та наукового забезпечення на апарат Верховної Ради України покладаються такі завдання:
підготовка матеріалів, пов'язаних з розробкою законопроєктів і законодавчих пропозицій; розробка або участь в розробці, за дорученням керівництва Верховної Ради України, проєктів законодавчих актів, актів комітетів і комісій Верховної Ради України; експертиза законопроєктів, що вносяться до Верховної Ради України суб'єктами права законодавчої ініціативи, організація наукової експертизи в наукових установах; експертиза актів законодавства щодо їх відповідності Конституції і законам України; участь у доопрацюванні проєктів законодавчих актів після першого, другого і наступних читань; візування законопроєктів, що подаються на розгляд Верховної Ради України у другому та наступних читаннях; здійснення контролю за підготовкою проєктів законів та інших актів Верховної Ради України щодо їх юридичного і редакційного оформлення; подання наукової та правової допомоги комітетам і комісіям Верховної Ради України в підготовці законопроєктів, консультування народних депутатів України з цих питань; організація систематизованого обліку законодавства; підготовка відповідних довідкових та науково-аналітичних матеріалів з питань, що розглядаються Верховною Радою України; здійснення аналізу практики застосування чинного законодавства з метою його вдосконалення та сприяння реалізації функції парламентського контролю Верховною Радою України та її органами; оцінка макроекономічної політики та бюджету, податкового законодавства, визначення наслідків внесення змін і доповнень до чинного законодавства з цих питань; розробка на основі аналізу практики застосування законодавства України прогнозів розвитку його відповідних галузей; здійснення взаємовідносин з органами правосуддя щодо відповідності актів Верховної Ради України Конституції України та законам України; забезпечення представництва Верховної Ради України в Конституційному Суді України та інших судових органах при розгляді справ; підготовка наукових висновків з питань європейської інтеграції та міжнародних відносин; встановлення та розвиток зв'язків з відповідними службами парламентів зарубіжних країн з питань парламентського права, розвитку і вдосконалення законодавства, законопроєктної роботи, обміну досвідом; підготовка узагальнюючих матеріалів і пропозицій для Верховної Ради України; здійснення експертизи пропозицій Президента України щодо прийнятих Верховною Радою законів; роз'яснення положень законодавства за зверненнями народних депутатів України, органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, окремих громадян; підготовка за дорученням керівництва Верховної Ради України висновків з окремих правових питань.
На апарат Верховної Ради України також покладаються істотні завдання у сфері організаційного забезпечення роботи парламенту:
організаційне забезпечення реалізації Верховною Радою України своїх конституційних повноважень; реєстрація законопроєктів, внесених на розгляд Верховної Ради України суб'єктами права законодавчої ініціативи, ведення бази даних та контроль за їх проходженням у комітетах і комісіях Верховної Ради України; підготовка за пропозиціями суб'єктів права законодавчої ініціативи та комітетів і комісій Верховної Ради України проєктів зведених перспективних і поточних планів законотворчої роботи Верховної Ради України, проєктів порядку денного сесії та розкладів пленарних засідань Верховної Ради України, аналітичних матеріалів про стан їх реалізації; забезпечення діяльності комітетів і комісій Верховної Ради України та подання їм організаційно-інформаційної і консультативно-методичної допомоги в процесі розробки та опрацювання внесених на розгляд законопроєктів, оформленні прийнятих законів, постанов, а також забезпечення взаємодії комітетів Верховної Ради України в процесі законотворення; організаційно-методичне забезпечення роботи зареєстрованих у Верховній Раді України депутатських фракцій і груп; сприяння налагодженню взаємодії з питань законотворчої роботи комітетів Верховної Ради України, депутатських фракцій і груп з Адміністрацією Президента України, Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, науковими і громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування; подання консультативної та організаційної допомоги народним депутатам України, комітетам і комісіям Верховної Ради України у виконанні планів законотворчої та контрольної роботи, доопрацюванні законопроєктів; методичне і організаційне забезпечення підготовки та проведення пленарних засідань Верховної Ради України, засідань комітетів і комісій Верховної Ради України; забезпечення народних депутатів України законопроєктами та інформаційними матеріалами з питань, що вносяться на розгляд Верховної Ради України; облік та узагальнення пропозицій і зауважень, висловлених при обговоренні законопроєктів та інших питань на сесіях Верховної Ради України, а також пропозицій і зауважень, що надходять до проєктів актів, опублікованих для всенародного обговорення; забезпечення разом з відповідними комітетами, депутатськими фракціями і групами підготовки «Днів Уряду України» та парламентських слухань у Верховній Раді України; організація системи навчання і стажування народних депутатів України, забезпечення взаємодії депутатських фракцій і груп з комітетами у цих питаннях; здійснення взаємодії з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у підготовці питань, що вносяться на розгляд Верховної Ради України, її комітетів і комісій; подання організаційно-методичної допомоги місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у здійсненні заходів щодо підготовки та проведення виборів народних депутатів України і виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, референдумів; підготовка та узагальнення інформацій про хід виборчих кампаній, підсумки виборів та місцевих референдумів; підготовка матеріалів, пов'язаних з вирішенням питань адміністративно-територіального устрою України, ведення автоматизованої системи «Адміністративно-територіальний устрій України»; організація обліку даних про кількість і склад територіальних громад та органів місцевого самоврядування, подання їм методичної допомоги; участь в організації контролю за реалізацією законів та інших актів Верховної Ради України та її органів;