Летиція () — давньоримська персоніфікація радощів і веселощів; другорядна богиня.
Уособлення радості Ім'я Летиції походить від слова , що означає радість.
Богиня зустрічається на монетах римських імператорів у вигляді жіночої фігури з різними атрибутами — вінком, якорем, рогом достатку, кермом, скіпетром, короною. Під час загальних святкувань римляни зазвичай носили корони, а також прикрашали зеленими гілками будинки і вулиці міста.
Монетні легенди на реверсі називають епіклеси богині Летиції (Laetitia): «Laetitia Fundata» (Непохитна Радість), «Laetitia Publica» (Загальна, Народна Радість), «Laetitia Temporum» (Щаслива Доба) або «Laetitia Augusti» (Радість імператора). А на антонініані Гордіана III викарбувано: LAETITIA AVG N () – Радість нашого імператора (Августа).
Летиція на монетах
Летиція вперше викарбувана на золотій монеті імператора Антоніна Пія. На ній зображено жінку, яка тримає колоски в правій руці та яблуко в лівій.
Летиція з якорем (символом побажання тривалих веселощів) з'являється на монетах Гордіана III, Філіпа Араба, Валеріана I, Галлієна, Вікторина, Квінтілла, Авреліана і Северини, Тетрика, Флоріана, Проба, Каравзія, Аллекта, Галерія. З гірляндою і кермом її уявили на монетах Криспіни, Септимія Севера, Юлії Домни, Каракалли, Геліогабала, Аквілії Севери, Александра Севера, Юлії Мези, Філіпа Араба, Тацита і Карина.
Примітки
Джерела