Населення Швейцарії. Чисельність населення країни 2019 року становила 8,545 млн осіб (97-ме місце у світі). Чисельність швейцарців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 10,5 ‰ (186-те місце у світі), смертність — 8,13 ‰ (94-те місце у світі), природний приріст — 0,71 % (147-ме місце у світі) .
Природний рух До 1975 року населення Швейцарії зростало як завдяки природному приросту, так і завдяки імміграції. Потім приплив іноземних робітників знизився.
Відтворення Народжуваність у Швейцарії, станом на 2015 рік, дорівнює 10,5 ‰ (186-те місце у світі). Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,55 дитини на одну жінку (188-ме місце у світі), за цим показником країна посідає одне з найвищих місць у Європі. Головна причина малої кількості дітей — фінансові труднощі, пов'язані із забезпеченням догляду за дитиною, вартістю житла. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 30,4 року (оцінка на 2012 рік).
Смертність у Швейцарії 2015 року становила 8,13 ‰ (94-те місце у світі).
Природний приріст населення у країні 2015 року становив 0,71 % (147-ме місце у світі).
Вікова структура
Середній вік населення Швейцарії становить 42,2 року (27-ме місце у світі): для чоловіків — 41,3, для жінок — 43,2 року. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 82,5 року (9-те місце у світі), для чоловіків — 80,22 року, для жінок — 84,92 року.
Вікова структура населення Швейцарії, станом на 2015 рік, має такий вигляд: діти віком до 14 років — 15,09 % (630 944 чоловіки, 594 465 жінок); молодь віком 15—24 роки — 11,29 % (468 036 чоловіків, 449 309 жінок); дорослі віком 25—54 роки — 43,67 % (1 780 039 чоловіків, 1 766 820 жінок); особи передпохилого віку (55—64 роки) — 12,18 % (494 285 чоловіків, 495 107 жінок); особи похилого віку (65 років і старіші) — 17,76 % (631 204 чоловіки, 811 621 жінка).
Шлюбність — розлучуваність Коефіцієнт шлюбності, себто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,5; коефіцієнт розлучуваності — 2,8; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — (дані за 2010 рік). Швейцарці вступають до шлюбу відносно пізно, середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 32,5 року, жінки — 30,1 року, загалом — 31,3 року (дані за 2014 рік). Швейцарці, перш ніж створити сім'ю, концентруються на освіті та кар'єрі.
Розселення Густота населення країни 2015 року становила 210,0 особи/км² (63-тє місце у світі). Розміщення населення країни перебуває у прямій залежності від висоти над рівнем моря. У горизонтальному вимірі північні й західні райони країни більш населені, ніж південні. Густота населення на Швейцарському плато і в північно-східній частині країни, де зосереджено майже ¾ всіх жителів країни, досягає 250 осіб/км². У гірських, центральних і південних частинах Швейцарії (за винятком кантону Тічино), а також на сході населення дуже рідкісне — від 25 до 50 осіб/км². На Швейцарському плоскогір'ї розташовані найбільші міста.
Урбанізація
Швейцарія — високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 73,9 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,08 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки).
Головні міста держави: Цюрих, всесвітній фінансовий центр — 423,2 тис осіб; Берн (столиця), центр машинобудування і годинникового виробництва — 134,3 тис. осіб (дані за 2021 рік); Женева, порт, центр туризму і місце міжнародних форумів; Базель, річковий порт і промисловий центр; Лозанна, центр франкомовного регіону Романдія.
Міграції Річний рівень імміграції 2015 року становив 4,74 ‰ (27-ме місце у світі). Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Еміграція Громадяни Швейцарії воліють виїжджати за кордон здебільшого тільки на короткий час. Найбільша кількість швейцарських емігрантів перебуває у Франції, потім ідуть США й Німеччина. Наприкінці 2006 року за кордоном проживало 645 000 осіб. Швейцарські емігранти становлять так звану «п'яту Швейцарію» (чотири вже існують: німецька, французька, італійська, ретороманська Швейцарія). Громадяни Швейцарії, які проживають за кордоном мають політичні права, можуть брати участь у виборах різного рівня. Швейцарський уряд активно фінансує різні культурні проекти та швейцарські школи.
Імміграція Правила набуття швейцарського громадянства — одні з найважчих в Західній Європі, адже іноземцю, щоб стати повноправним громадянином Швейцарії, потрібно набути громадянство на трьох рівнях: общинному, кантональному, федеральному. Тому число іноземців, які набувають громадянство Швейцарії, відносно менше, ніж в інших країнах. Тим не менш, частка іноземців у загальній чисельності Швейцарії висока. У 2006 році іноземців у країні було 20,7 % населення.
Розселення іммігрантів країною нерівномірне. Особливо високий відсоток іммігрантів серед дітей. Кожен четвертий працівник у Швейцарії — іноземець. Іноземна робоча сила грає найважливішу роль у розвиткові і стабільному функціонуванні швейцарської економіки. Іммігранти виконують основний обсяг некваліфікованої роботи: гастрономія, готельний бізнес, будівельні роботи тощо). Також, активно залучаються і кваліфіковані працівники з-за кордону, перш за все це інженери, програмісти, науковці.
Біженці й вимушені переселенці Станом на 2015 рік у країні постійно перебуває 21,0 тис. біженців з Еритреї, 8,8 тис. з Сирії.
У країні мешкає 69 осіб без громадянства.
Швейцарія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM).
Расово-етнічний склад
Головні етноси країни: німці — 65 %, французи — 18 %, італійці — 10 %, романші — 1 %, інші — 6 % населення.
Українська діаспора
Мови
Офіційні мови: німецька — володіє 63,5 % населення держави, французька — 22,5 %, італійська — 8,1 %, романшська — 0,5 %. Інші поширені мови: англійська — 4,4 %, португальська — 3,4 %, албанська — 3,1 %, сербохорватська — 2,5 %, іспанська — 2,2 %, інші мови — 6,6 % (оцінка 2013 року). Швейцарія, як член Ради Європи, підписала 8 жовтня 1993 року і ратифікувала 23 грудня 1997 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 квітня 1998 року). Регіональними мовами визнані: італійська і романшська.
Кантон Населення (тис. осіб), 1976 рік Населення (тис. осіб), 2002 рік Основна мова % Друга мова %Цюрих 1120 1242,49 німецька 83,4 % італійська 4,0 %Берн991,1 950,21 німецька 84,0 % французька 4,0 %Люцерн 292,8 352,31 німецька 88,9 % сербохорватська 2,1 %Урі 34,2 35,25 німецька 93,5 % сербохорватська 1,9 %Швіц92,8 133,36 німецька 89,9 % сербохорватська 2,1 %Гларус 36 38,38 німецька 85,8 % італійська 4,4 %Цуг73,6 102,25 німецька 85,1 % сербохорватська 2,7 %Фрібур 181,9 242,68 французька 63,2 % німецька 29,2 %Золотурн 224,1 246,5 німецька 88,3 % італійська 3,1 %Шаффгаузен70,2 73,92 німецька 87,6 % італійська 2,6 %Санкт-Галлен385,4 455,19 німецька 88,0 % сербохорватська 2,3 %Граубюнден164,8 186,11 німецька 68,3 % романшська 14,5 %Ааргау 443,6 556,23 німецька 87,1 % італійська 3,3 %Тургау 184,5 229,88 німецька 88,5 % італійська 2,8 %Тічино 264,7 314,56 італійська 83,1 % німецька 8,3 %Во 523,9 632 французька 81,8 % німецька 4,7 %Вале 213,7 281,02 французька 62,8 % німецька 28,4 %Невшатель 164,6 166,95 французька 85,3 % німецька 4,1 %Женева 337,9 419,25 французька 75,8 % англійська 3,9 %Юра Берн 69,2 французька 90,0 % німецька 4,4 %БазельБазель-Штадт 213,7 186,87 німецька 79,3 % італійська 5,0 %Базель-Ланд 220,4 263,19 німецька 87,2 % італійська 3,5 %УнтервальденОбвальден 25,3 33 німецька 92,3 % албанська 1,4 %Нідвальден 26,5 38,9 німецька 92,5 % італійська 1,4 %АппенцелльАппенцелль-Ауссерроден 47,2 53,19 німецька 91,2 % сербохорватська 2,3 %Аппенцелль-Іннерроден 13,4 15 німецька 92,9 % сербохорватська 2,5 %
Релігії
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 38,2 %, протестантизм — 26,9 %, інші течії християнства — 5,6 %, іслам — 5 %, інші — 1,6 %, не сповідують жодної — 21,4 %, не визначились — 1,3 % (станом на 2013 рік).
Освіта
Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 5,1 % ВВП країни, станом на 2012 рік (66-те місце у світі). Середня тривалість освіти становить 16 років, для хлопців — до 16 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2014 рік).
Середня і професійна
Вища
Охорона здоров'я
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 4,05 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік). Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік). Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 11,7 % ВВП країни (12-те місце у світі).
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 3,67 ‰ (199-те місце у світі); хлопчиків — 4,03 ‰, дівчаток — 3,29 ‰. Рівень материнської смертності 2015 року становив 5 випадків на 100 тис. народжень (159-те місце у світі).
Швейцарія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання 2012 року було зареєстровано 20,2 тис. хворих на СНІД (79-те місце у світі), це 0,35 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (78-ме місце у світі). Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 300 осіб (99-те місце у світі).
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 21 % (111-те місце у світі).
Санітарія Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % у сільській місцевості; загалом 100 % населення країни. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 99,9 %, в сільській місцевості — 99,8 %, загалом по країні — 99,9 % (станом на 2015 рік). Споживання прісної води, станом на 2010 рік, дорівнює 2,61 км³ на рік, або 360,3 тонни на одного мешканця на рік: з яких 39 % припадає на побутові, 58 % — на промислові, 3 % — на сільськогосподарські потреби.
Соціально-економічне становище Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 48,8 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 22 %; частка осіб похилого віку — 26,9 %, або 3,7 потенційно працездатного на 1 пенсіонера. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Пенсійний вік: чоловіки — 65 років, жінки 64 роки. За межею бідності 2011 року перебувало 7,6 % населення країни. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 7,5 %, верхній дециль — 19 % (станом на 2007 рік).
Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 7,145 млн унікальних інтернет-користувачів (54-те місце у світі), що становило 88 % загальної кількості населення країни.
Трудові ресурси Загальні трудові ресурси 2015 року становили 5,097 млн осіб (82-ге місце у світі). Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 3,4 %; промисловість і будівництво — 23,4 %; сфера послуг — 73,2 % (2010). Безробіття 2015 року дорівнювало 3,3 % працездатного населення, 2014 року — 3,2 % (28-ме місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 8,6 %, серед юнаків — 8,6 %, серед дівчат — 8,5 % (111-те місце у світі).
Кримінал
Наркотики