Гу́та (через від — «хата», «халупа», «скляний чи металургійний завод») — підприємство мануфактурного типу, де вироблялося скло та скляні виробиГута//Грінченко Б. Словарь української мови. — К.: Вид-во «Довіра», 1997. — С. 344.. В українській і білоруській мовахТлум. слоўнік бел. мовы, 2005 (чи то у загальній руській мові) гутами здавна називали місця, де виробляли скло й різні вироби з нього, а згодом — склоробні заводиТимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2.
Працівник гути називався гу́тником.
Історія
На території України гути будували ще за часів Київської Русі.
Виробництво скла потребувало поташу. Місця перепалення деревини для добування поташу називались будами. Часто гути і буди в інтересах виробництва розташовували поряд. Печі для виплавлення металу комбінувалися з кузнями. Пізніше на їх місці виникали населені пункти з тими ж назвами.
На території України є близько 90 населених пунктів, що називаються Гута або мають назви, похідні від слова «гута» Стара Гута, Нова Гута. Збереглось і багато відповідних назв урочищ: Гутище, Гутисько — давні місця виробництва скла.
Інші тлумачення У польській мові термін huta означає промислове підприємство, що займається виплавкою металу із руди, а також його обробкою. Зокрема, у Польщі є підприємства «Гута Ченстохова», «Гута Стальова Воля» та інші.
Див. також Сиродутне горно Гутне скло Скляна промисловість Скляний завод
Примітки
Джерела Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
Посилання