Фіннмарк (, , ) — один із норвезьких фюльке (районів). Розташований у найпівнічнішій частині регіону Нур-Норге (Північна Норвегія). Адміністративний центр — місто Вадсе. Межує з фюльке Трумс на заході, з Фінляндією на півдні та з Мурманською областю Росії на сході.

Фіннмарк повністю розташований за Північним полярним колом, омивається водами Баренцевого моря. Берегова лінія порізана фіордами, серед яких вирізняється Варязька затока. Площа регіону — 48.618 км² (більше Данії). Близько 36 % Фіннмарка зайняте плоскогір'ям Фіннмаркен (Finnmarksvidda).

2017 року уряд вирішив скасувати деякі фюльке та об'єднати їх з іншими, щоб утворити більші, зменшивши їхню кількість з 19 до 11, що було реалізовано 1 січня 2020 року. Отже, фюльке Фіннмарк було включено до складу нового — Трумс-ог-Фіннмарк.

Проте з 1 січня 2024 року після рішення Стортингу від 14 червня 2022 року стало 15 фюльке. Зокрема, три з нещодавно об'єднаних — Вестфолл-ог-Телемарк, Вікен і Трумс-ог-Фіннмарк — розпалися та замінені своїми раніше об'єднаними, тож фюльке Фіннмарк відновлено.

Адміністративно-територіальний поділ Фіннмарк поділяється на 19 комун:

Комуни Фіннмарку Номер Алта (Alta) Берлевоґ (Berlevåg) Ботсф'юр (Båtsfjord) Ґамвік (Gamvik) Гаммерфест (Hammerfest) Гасвік (Hasvik) Карасйок (Карашок) (Kárášjohka — Karasjok) Каутокейно (Guovdageaidnu — Kautokeino) Квалсунн (Kvalsund) Лебесбю (Lebesby) Лоппа (Loppa) Мосей (Måsøy) Нессебю (Unjárga — Nesseby) Нордкапп (Nordkapp) Порсангер (Porsanger) Сер-Варанґер (Sør-Varanger) Тана (Deatnu — Tana) Вадсе (Vadsø) Варде (Vardø)

Історія

Територія Фіннмарка здавна була місцем проживання племен саамів. Сусідній народ фінів називав цю землю Руійя, таку назву вона має і зараз у фінській мові (фін. Ruija). Згідно творів середньовічних хроністів, на межі I - II тисячоліть нашої ери Фіннмарк або Руійя був племінним герцогством та королівством, де правили династії саамських князів, герцогів та королів.

Одним із них був легендарний правитель Фіннмарка, згаданий у датській хроніці Саксона Граматика "Діяння данів" князь або герцог Матулл, який виступив на боці біармців, естів та куршів коли на них напав легендарний король Данії Рагнар Лодброк. Лучники Матулла обстрілювали данців, що розквартирувалися на зимівлю в Біармії, Естонії та Курляндії. Навесні Рагнар зійшовся в бою з саами та біармцями і переміг їх у бою, поставивши на знак перемоги камені із описом своїх подвигів.

Також в тій самій хроніці згадується інший правитель Фіннмарка король Кузон, що в ході династичної війни завоював королівство Біармія. За даними Саксона Граматика Кузон правив обома країнами в епоху легендарного датського короля Гольтера (частина дослідників вважає що це була справжня історична особа яку звали Горм Старий. Відтак орієнтовним часом правління короля Кузона вважаються 948 — 958 роки).

Новгородсько-норвезький договір 1326 року трохи розмежував оподаткування цих земель між Новгородською республікою і Норвегією. На початку XVIII століття регіон став повністю норвезьким.

Після початку колонізації регіону, в якому проживали саамі, суміжними європейськими державами — Данією, Норвегією, Швецією та Росією — цей народ сильно постраждав від надмірного оподаткування, а на території Норвегії — від насильницької асиміляційної політики норвезької влади. Ситуація з дотриманням прав людини помітно покращилась тільки в 1990-х роках, коли мова і культура саамі нарешті отримали визнання.

Клімат

Клімат Фіннмарка субарктичний, загалом суворий, але значною мірою пом'якшений впливом теплої течії Гольфстрим.

Населення

Густота населення в регіоні — найнижча в Норвегії — всього 2,0 чол/км2. Населення — всього 73 тис. жителів (1,6 % населення Норвегії). Для порівняння, — в Мурманській області проживає 865 тис. жителів. Основне населення — норвежці (близько 70 %) — нащадки переселенців XIV—XIX століть, однак значну частку в населенні регіону (близько 24 %) складають саамі, мова яких визнана офіційною в ряді регіонів їх компактного проживання. В регіоні також проживають фіни — нащадки іммігрантів початку XX століття і значна кількість росіян, в значних кількостях прибулих в регіон (особливо в прикордонне місто Кіркенес) в 90-і роки XX століття в основному для економічної співпраці.

Державною є норвезька мова, офіційною — також і саамська мова.

Економіка і перспективи

Економіка регіону в основному базується на діяльностях так чи інакше зв'язаних з морем і видобутком корисних копалин. Намічалося розширення співпраці у сфері економіки з РФ, планують із прикордонними регіонами Фінляндії (так звана, особлива економічна зона «Баренц-регіон»).

Примітки