Михайло Лесів () (3 травня 1928, с. Стара Гута, тепер у складі села Гончарівка Монастириського району Тернопільської області — 15 липня 2016Наталія Костяк. Відійшов у вічність п. проф. Михайло Лесів // Перемисько-Варшавська архієпархія УГКЦ. — 2016. — Липень., Ольштин, Польща) — український мовознавець у Польщі, україніст і славіст, історик культури і церкви, доктор філологічних наук з 1973, професор (1984). Автор праць з українського та слов'янського мовознавства, діалектології, ономастики, історії і культури мови, фольклористики.
Життєпис
Під час німецько-нацистської окупації — на примусових роботах у Німеччині. Від 1945 — в с. Вичулки (нині село Гончарівка Монастириського району Тернопільської області), згодом виїхав до Польщі.
Закінчив у 1955 році Люблінський католицький університет. У 1960 році стажувався у Київському університеті (з історії української мови), відвідав рідне село (також у 1963).
У 1973—1974 читав курси лекцій з українського мовознавства у Гарвардському університеті (Кембридж, США).
Від 1981 — декан гуманітарного факультету Університету ім. М. Кюрі-Склодовської. З 1983 — професор університетів у Любліні (Католицького та ім. М. Кюрі-Склодовської). Від 1992 — завідувач закладу філології Інституту слов'янської філології цього університету та завідувач кафедри слов'янських мов Католицького університету.
Помер і похований в Ольштині. Могила знаходиться на цвинтарі на вул. Poprzeczna: сектор 36, ряд 7, поховання 8 .
Відзнаки Офіцерський Хрест Ордена Відродження Польщі Лицарський Хрест Ордена Відродження Польщі Золотий Хрест Заслуг Хрест «За заслуги перед Церквою і Папою» Медаль Комісії Народної освіти Медаль «Memoriał iustorum» орден «За заслуги» III ступеня (Україна, 2008)
Праці з української діалектології: стаття «Діалектні фонетичні елементи в галицьких віршованих драмах 17—18 ст.» (1961), монографія «Українські говірки у Польщі» (1997); з ономастики: монографії «Місцеві власні назви Люблінщини» (1972), «Репрезентативна та комунікативна вагомість власних назв» (1976), «Антропоніми в українському фольклорі» (1978), «Власні імена людей в українських загадках» (1979—1980), «Антропонімія в українських повістях М. Гоголя» (1984) та ін.; культури української мови та стилістики: «Мовні поради» (цикл статей у газеті «Наше слово», 1965— 79); історії української мови та українсько-польських мовних взаємин: «Роль церковнослов'янізмів і полонізмів в українській писемній мові 17 ст.» (1963), «Польсько-українські взаємовпливи в світлі мовних фактів у середньовіччі» (1989).
Автор «Шкільної граматики української мови» для шкіл Польщі (1995), низки праць із фольклору українсько-польського прикордоння тощо.
Примітки
Джерела Бурячок А. А., Гриценко П. Ю. Лесів Михайло // Заброварний С. Лесів Михайло // Мельничук Б., Ониськів М. Лесів Михайло //
Посилання 75-lecie urodzin Profesora Michala Lesiówa. Dorobek naukowo-dydaktyczny i dzialalnosó spoleczna. Lublin, 2003. Марко Мельник. Професор Михайло Лесів. — Громада. № 18. — 2013. — 5 травня. Nazewnictwo terenowe Lubelszczyzny z ukraińskimi cechami fonetycznymi (2024)