Ілля Олександрович Гонімов (справжнє прізвище Горош; , с. Кайнес Режіцького повіту Вітебської губернії — , Донецьк) — український радянський російськомовний письменник єврейського походження.
Біографія Ілля Олександрович Горош народився 18 грудня 1875 року в сім'ї бідного єврейського вчителя в крихітному сільці Кайнес Режіцького повіту Вітебської губернії (сьогодні — Латвія, неподалік від Даугавпілсу).
У дитинстві почав працювати у Вільні (Вільнюс) у майстерні мідника. Коли в 1895 році робота в мідника набридла хлопцю, він наважився спробувати заробляти як приватний вчитель. Одночасно займався самоосвітою, і за три роки Іллі Горошу вдалося здати екстерном іспити за курс реального училища. У його житті починається доволі довгий етап сільського вчителювання.
У 1908 році він потрапив на Донбас: спочатку в Юзівку, потім — в Алчевськ, де й осів на 12 років. З 1908 року працював на шахті, давав уроки. У місцевій друкарні отримав професію складача, пережив революцію і громадянську війну.
Творчість Член СП СРСР з 1934 року. Писав російською мовою. Першу повість «Разбитое стекло» надрукували в 1908 році.
На початку 1920-х років подався до Харкова. Працював у видавництві «Український робочий», де опублікував своє перше оповідання «Степан Легионов». Потім були романи, оповідання і повісті.
Коли Максим Горький у статті в «Правді» висунув ідею створення серії «Історія фабрик і заводів», це підштовхнуло Іллю Гонімова до ідеї написати історію столиці Донбасу — Юзівки (тоді — Сталіно). Був уже й початок — спільна робота з Миколою Ледянком: «Пробные главы истории Сталинского металургического завода им. Сталина. 1934».
Перший варіант «Старої Юзівки» вийшов друком у 1937 році. Після війни, повернувшись в 1946 році з евакуації, уже не до Харкова, а до Сталіна, до кінця життя удосконалював книгу.
Твори
Роман «Стеклодувы» (1929) Збірки оповідань «Соль земли» (1933) «Рассказы» (1935) Повісті «Склодувы» (1928) «Шахтарчук» (1930) «Дранг нах остен» (1932) «Старая Юзовка» (1937) «Афонькина любовь» (1938) «На берегу Кальмиуса» (1940, 1962) «Повести и рассказы» (1956) «Рубец на серце» (1943–1957) Оповідання «Соль земли» (1933) «Циганчук» (1940) «Мой герой» (1943) «Эола» (1945) «Банкет у Юза» (1947) П'єси «Шутки Мефистофеля» (1941) «Не верю» (1947) Вірші, статті, замітки: «На призыв Родины» (1942) «Матросы боролись за мир» (1951) «Основное задание — творчество» (1954)
Література Письменники Радянської України. 1917—1987: Біобібліографічний довідник / Упор. В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К. : Рад. письменник, 1988. — 719 с. Літописець шахтарського краю: до 125-річчя від дня народження Іллі Олександровича Гонімова (1875—1966) // Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2000 рік. — Донецьк, 1999. — С. 31–34.
Посилання https://archive.today/20121222042354/www.donoda.gov.ua/main/ua/188.htm https://archive.today/20121206013802/tattarrin.livejournal.com/119322.html