Леоні́д Петро́вич Баране́вич ( 1880, с. Радівці, Летичівський повіт Подільська губернія — н/д) — полковник Армії УНР.
Життєпис Народився в с. Радівці Летичівського повіту Подільської губернії.
Станом на 1 січня 1910 р. — штабс-капітан 9-го стрілецького полку (Жмеринка), у складі якого брав участь у Першій світовій війні. Кавалер ордену Святого Георгія IV ступеня (за бій 23 травня 1915 р.) та Георгіївської зброї (за бій 17 серпня 1914 р.). Останнє звання у російській армії — полковник.
У 1918 р. — помічник командира 10-го пішого Липовецького полку Армії Української Держави. У 1920—1921 рр. служив у 1-й Запорізькій дивізії Армії УНР. Інвалід (не мав лівої ноги). Подальша доля невідома.
Джерела
Українська революція в особах: подільський слід : довідник / Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельниц. облдержадмін. ; Хмельниц. ОУНБ ; уклад. Л. І. Марцонь. – Хмельницький : ФОП Стрихар А. М., 2020. – 128 с. УДК 94-05 (477-89Под) (03) «1917/1921» У45 (с.8)