«Жо́втень»(ТОВ «Кіноман») — шестизальний кінотеатр в історичній частині Києва, на Подолі. Кінотеатр розташований у своєму первинному приміщенні за адресою: вул. Костянтинівська, 26, м. Київ (Україна), станція метро «Контрактова площа». У минулому комунальний кінотеатр Києва, що розпочав роботу в 1931 році під назвою «Дев'яте Держкіно».
Загальна інформація 29 січня 1931 р. — у кінотеатрі відбувся перший показ. Прем'єрним фільмом став «Гегемон» Миколи Шпиківського виробництва Київської кінофабрики.
За час свого існування «Жовтень» жодного разу не змінював свого призначення. У роки німецької окупації будівля зберегла призначення — тільки назва змінилася на «Глорію». А в 1943 році, після встановлення у Києві радянської влади, кінотеатр отримав свою нинішню назву. Російська назва — «Октябрь»— так і не прижилася.
Особливістю репертуарної політики кінотеатру — є особлива увага до вітчизняного кінематографу. На великих екранах мали змогу представляти свої роботи широкій аудиторії як режисери-початківці, так і корифеї українського кінематографу.
Важливою частиною роботи колективу кінотеатру є благодійна діяльність. Кінотеатр працює з дитячою і молодіжною аудиторією, організовує просвітницькі заходи в галузі кіно і культури.
З 2007 року кінотеатр «Жовтень» є учасником програм Міжнародної мережі кінотеатрів «Європа Сінема», чим доводить відповідність рівня своїх послуг міжнародним стандартам. Діяльність цієї організації спрямована на підтримку і сприяння арткінотеатрам Європи і світу. З 1 січня 2021 року «Жовтень» є дійсним членом мережі цієї організації. «Жовтень» — єдиний кінотеатр в Україні, що синхронізує свою роботу з європейською кінотеатральною спільнотою і, починаючи з 2017 року, бере участь в міжнародному фестивалі «День арт-кіно Європи», що проходить під егідою Міжнародної конфедерації артхаусних кінотеатрів (CICAE) в партнерстві з асоціацією «Європа Сінема».
Історія Перший кінозал з'явився в Києві ще в 1906 році, а з встановленням «влади рад» в 1920-ті роки кінотеатри тільки поміняли назву — «Перше Держкіно», «Друге Держкіно» … — і так вісім. А «Дев'яте …» стало першим кінотеатром радянської споруди і першим — в окремому будинку. До революції невеликі кінозали розміщувалися на перших поверхах житлових будинків.
Будівельні роботи велися у 1929—1930 рр. підприємством «Пайбуд» («Пайстрой»). На будівництво було витрачено 312 600 рублів. Загальна площа кінотеатру становила 408 м², він був розрахований на 680 місць, тут розташовувалося 5 фоє.
Розташовано кінотеатр на Подолі, у кварталі, обмеженому вулицями Костянтинівською, Межигірською, Щекавицькою та Ярославською. Будівля кінотеатру була зведена на розі тогочасних вулиць Шолом-Алейхема та Щекавицької, поруч (нині) з одним із корпусів КДІТМ ім. Карпенко-Карого.
Спочатку в кінотеатрі «Жовтень» планували демонструвати німе кіно, яким і був фільм-відкриття «Гегемон». Виробництво фільму належало Київській кінофабриці, і, як зазначалося у його рекламі, це було кіно про «соціалістичне ставлення до праці». Сценарист і режисер фільму — Микола Шпиківський.
Перше згадування про діючий кінотеатр «Жовтень» (тоді — «Дев'яте Держкіно») у пресі датується наступним після урочистого відкриття днем, 30 січня 1931 року. На подію відгукнулася газета «Пролетарська правда». Стаття називалася «Перемога на культурному фронті», у ній театрові пророчили долю «лабораторії пролетарської культури», і не дарма. Цікаво, що сюди люди приходили не лишень дивитися кіно. Перед кіносеансами глядачі в одному фоє могли скористатися бібліотекою, в іншому — насолодитися настільними іграми (шахами, шашками, доміно). Функціонував навіть стрілецький тир, адже кінотеатр виконував ще й важливе на той час ідеологічне завдання «бути організатором волі пролетаріату до будівництва соціалізму», а отже вміння поводитися зі зброєю було зовсім не зайвим.
Технічне обладнання кінотеатру своєчасно оновлювалось. Якщо першим фільмом у ньому було німе кіно, то зовсім скоро «Жовтень» відзначився звуковими фільмами, пізніше став широкоекранним, а згодом і широкоформатним кінотеатром.
Але вже в наступному після відкриття році кінотеатр потроху потрапляє в опалу. Виною тому — сміливий архітектурний стиль конструктивізм, єдиний, до речі, що прийшов в подальшому з СРСР в Західну Європу, а не навпаки. У 1932 році архітекторам наказали «згадати про історичні витоки архітектури» — так розпочалася епоха сталінського ампіру. Головним об'єктом нападок критиків стало те, що багатший (архітектурно) фасад будівлі звернений усередину кварталу, а оформлення з боку вулиці Костянтинівській гранично лаконічно.
«Жовтень» повоєнного періоду У книзі А. Кузнєцова «Бабин Яр» зазначається, що хоча кінотеатр і функціонував у часи німецької окупації Києва, та після встановлення у місті радянської влади, від будівлі насправді залишилися лише голі стіни: і обладнання, і меблі зникли.
В 1943 році директором кінотеатру призначили С. Гончаренка, з квітня 1944 року кінотеатр очолив С. Шкрабов. При ньому було проведено ремонт — новими кріслами обладнали залу на 763 місця, приміщення оздобили пишними ліпними карнизами та фризами, впровадили попередній продаж квитків за колективними замовленням. У 1952—1980 рр. директором «Жовтня» був С. Чичко. На його каденцію випав 25-річний ювілей кінотеатру. До річниці культурний заклад обладнали широким екраном. А в 1961 році добудували другу залу на 300 місць. Останнім директором кінотеатру в ХХ сторіччі стала Т. Пихтіна.
При реконструкції 1945—1952 років будівлю, що постраждала під час війни, дещо перебудували. З'явилися елементи сталінського ампіру: колони, розвинені карнизи. У 1955 році в «Жовтні» обладнали перший в Україні зал для широкоекранних фільмів,— у той час вони переживали такий самий бум, як ще нещодавно формат 3D.
Наступну реконструкцію кінотеатр пережив наприкінці 1980-х — на той час вже сталінський ампір був у немилості, і будівлі повернули первісний конструктивістський вигляд.
«Жовтень» у 1990-ті У 1990 році завершено капітальний ремонт, проведено заміну меблів та обладнання. Утім, в 1990-ті роки кіно в «Жовтні» не було зовсім. Зате в нічному клубі «Аль Капоне» проводив свої легендарні джазові вечори Олексій Коган. Повернулися кіномани в перший київський палац кінематографа лише в 2000-му.
У 2000—2018 роках місце директора посідала Людмила Горделадзе. Кінотеатр для пані Людмили став справою життя, що позначилося і на його місці в культурному житті сучасного Києва.
Культурна місія кінотеатру
Найвизначнішими післявоєнними подіями у «Жовтні» стали День українського кіно (1 серпня 1968 року), Фестиваль радянських фільмів (21—30 травня 1966 року), Фестиваль дружби радянської та болгарської молоді (1971 рік) тощо.
У своїй новітній історії, що веде відлік від 2000 року кінотеатр зайняв особливу нішу в кінематографічному просторі — він став «кінодомом», куди глядачі приходять за найкращими зразками світового та національного кіно, різноманітними фестивальними програмами, передпрем'єрними показами. Тут проходять творчі зустрічі та ретроспективи фільмів.
Сьогодні кінотеатр продовжує політику поєднання мейнстриму та артхаусного кіно з націленістю на європейське та українське кіно. У 2019—2020 роках продемонстровано понад 50 нових українських фільмів, практично всі, що були випущені на екрани країни. Регулярно проводяться творчі зустрічі з діячами українського кіно, лекції по кіномистецтву, майстер-класи професіоналів кіно. На афішах змінювали одна одну події — Тижні турецького і французького, японського і чеського, бразильського та ірландського кіно, фестивалі «Молодість» і «Док-майдан», «Best of WIZ-ART» і покази короткометражних фільмів.
Українське кіно у репертуарі «Жовтня» Особливістю репертуарної політики кінотеатру є націленість та особливий інтерес до вітчизняного кінематографу. Тут на великих екранах мали змогу представити свої роботи широкій аудиторії як режисери-початківці, так і корифеї українського кінематографу. Шанувальникам українського кіно запам'яталася подія кінця 2005 року, коли у «Жовтні» було організовано кіновернісаж Богдана Ступки, а гостями геніального українця стали Микита Міхалков і Сергій Лазарук, Станіслав Говорухін і Олександр Роднянський, Павло Чухрай і Михайло Єфремов, Тігран Кеосаян і Альона Хмельницька.
На початку 2011 року «Жовтень» святкував своє 80-річчя і до цієї нагоди приурочили прем'єрний показ фільму «День Переможених» за мотивами роману Володимира Яворівського «Криза». В середині того ж року відбувся показ фільмів з нагоди 70-річчя від дня народження видатного українського кіномитця Івана Миколайчука. У жовтні 2011 року в стінах кінотеатру пройшла художня виставка «УКР-КІНО-АРТ» — таким форматом вдалося зацікавити і поціновувачів кіно, і любителів живопису, графіки, скульптури. Наприкінці того ж року кінотеатр відвідав Польсько-Український Мандрівний Кінофестиваль «БО!».
2012 рік «Жовтень» стартував всеукраїнською прем'єрою фільму Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь». Під час показу глядачі могли долучитися до спілкування з учасниками творчої групи. В такому ж «живому» форматі відбувалася і прем'єра українського фільму «Чемпионы из подворотни». На початку вересня у кінотеатрі проходив День українського кіно, головною подією якого стала чорно-біла стрічка Єви Нейман «Будинок з башточкою». Наприкінці року своїм гостям «Жовтень» показав альманах українських короткометражних фільмів «Україно, ґудбай!».
2013 року відбулася прем'єра та ексклюзивний прокат анімаційного фільму Олександра Бубнова «Шерлок Холмс та чорні чоловічки». Тієї ж зими тут відбулася прем'єра фільмів Маргарити Майорової «Не бійся, я поруч» і Валентина Васяновича «Звичайна справа». Наприкінці весни — на початку літа 2013 року «Жовтень» показував альманах українських короткометражних фільмів «Українська нова хвиля», а влітку 2013 року тут відбулася гучна київська прем'єра фільму «Хайтарма». Жовтень володів правом ексклюзивного прокату фільму.
На ювілейному вечорі до 85-річчя у «Жовтні» вперше в історії українських кінотеатрів відбулася презентація для широкої аудиторії проєктів кінопрокатних стрічок, виробництво яких перебуває на стадії завершення. Тут були представлені майбутні фільми «Виграти все», «Джамала», «Жива», Let Dance, «Моя бабуся Фанні Каплан», «Рівень чорного», «Чунгул», «Правило бою», «Сторожова застава», «Червоний», «Микита Кожум'яка», та «Козаки. Футбол» виробництва «Укранімафільм».
Щотижня у кінотеатрі виходять українські стрічки. У 2016-му в кінотеатрі пройшли пітчинги — Другий етап Дев'ятого конкурсного відбору кінопроєктів, які претендують на включення до Програми виробництва та розповсюдження національних фільмів на 2016/2017 рр. Саме у «Жовтні» вперше в історії велася онлайн-трансляція презентацій проєктів.
Підпал кінотеатру у жовтні 2014 року 29 жовтня 2014 року о 21:25 за київським часом, у київському кінотеатрі «Жовтень» в рамках міжнародного кінофестивалю «Молодість» розпочався показ фільму «Літні ночі» з програми «Сонячний зайчик» («Sunny Banny»), присвяченої ЛГБТ-тематиці. За словами очевидців, за кілька хвилин від початку сеансу невідомі, що сиділи попереду, кинули на задні ряди димово-вогневу шашку й швидко залишили приміщення. У залі «Гегемон» виникло загоряння, котре призвело до масштабної пожежі. Локалізувати пожежу на площі 300 м² рятувальники змогли вже у четвер 30 жовтня о 1:40, а повністю ліквідувати — лише за добу. Вогонь ушкодив покрівлю та перекриття даху будівлі, суттєво постраждали також технічні приміщення кінотеатру і кінотехнологічне обладнання.
Після пожежі зникло створене у 1929/1930 роках конструктивістське арткафе, яке до пожежі існувало на першому поверсі, на розі Костянтинівська 26 / Щекавицька 10, було втрачено його художнє оздоблення.