Колова́ систе́ма — система розіграшу у спортивних змаганнях, згідно з якою кожен учасник турніру грає з усіма іншими учасниками (кожен грає з кожним).
Найбільшу популярність здобула у футболі, хокеї, волейболі, баскетболі та інших ігрових видах спорту.
Ця система вважається найбільш справедливою (порівняно з іншими системами вирізняється найменшим впливом випадковостей і жеребу на результати змагань), але при цьому потребує великої кількості ігор, відповідно, й часу затраченого на весь турнір.
Порядок розіграшу
Послідовність в якій суперники будуть зустрічатись один з одним, як правило визначається чи за домовленістю сторін, чи то за допомогою жеребкування.
Кількість всіх зустрічей турніру (раунду) визначається за формулою: , де N кількість команд (гравців).
Кількість турів дорівнює для парної кількості учасників, та для непарної. В разі непарної кількості учасників кожен гравець (команда) пропускає по одному туру, в якому для нього (неї) не вистачає суперника.
Переваги
Максимальна справедливість розіграшу, адже всі зіграють з усіма.
Справедливо визначаються місця зайняті всіма учасниками турніру.
Навіть найслабший суперник має шанс зіграти проти найсильнішого.
Немає додаткових умов щодо кількості учасників (у швейцарській системі кількість учасників завжди має бути парною).
Система є стійкою до ситуації, коли один чи декілька учасників знімаються з розіграшу. Достатньо лише викреслити тих, що вибули, з турнірної таблиці та анулювати результати тих ігор, які вони уже зіграли. У результаті вийде, ніби вони взагалі не брали участі у змаганнях. В інших системах доводиться присуджувати технічні поразки, але це створює нерівні умови для учасників у подальших стадіях (коли зустрічається учасник, що відіграв важкий поєдинок у попередньому раунді, проти учасника, що відпочивав через неявку суперника).
Недоліки Необхідна велика кількість зустрічей, відповідно і часу на їх проведення. Це найтриваліша система розіграшів серед усіх інших. Кількість зустрічей росте квадратично до кількості учасників. На практиці максимально можливою кількістю учасників для колової системи є 20-30 учасників (для 30 потрібно 29 турів, тобто майже місяць ігрового часу, якщо проводити по одній зустрічі щодня). Через цей недолік, у змаганнях з великою кількістю учасників колова система майже не використовується. Якщо протягом турніру один з учасників набирає найбільшу кількість очок і відривається від решти суперників, результат турніру стає передбачуваним через, що втрачається зацікавленість до змагань. Щодо видовищності, якщо різниця в силі суперників занадто велика, турніри за коловою системою програють іншим турнірам з динамічнішими системами розіграшу. Багато зустрічей закінчуються з передбачуваним результатом. Виникає проблема договірних зустрічей. Суперникам які досягли бажаного результату вигідніше домовитись про нічию в іграх між собою, ніж боротись за перемогу ризикуючи втратити важливі очки. Одним з варіантів вирішення цього недоліку — заборона нічиїх. Велика ймовірність виникнення однакових результатів у рівних за силою учасників (див. Чемпіонат світу з футболу 1994 (група E), коли всі 4 команди мали абсолютно ідентичну кількість очок і різницю голів). Для визначення переможця доводиться використовувати додаткові показники: кількість перемог, кількість перемог в особистих зустрічах, різницю м'ячів, у шахах — додаткові коефіцієнти (Бухгольца, Бергера) тощо.
Приклад Шість команд провели турнір за коловою системою. Загальна кількість зустрічей усіх суперників становила: = = 15.
Кожна команда зіграла по: = = 5 турів. Усі суперники зіграли один з одним. За перемогу (КПер) нараховувалось 3 очки. За поразку (КПор) — 0. За нічию (КНіч) — 1.
Перше місце посіла команда А яка здобула найбільшу кількість очок. Друге та третє місця поділили команди Б та В які отримали однакову кількість очок та мають однакові додаткові показники. Останнє місце посіла команда Е, яка здобула найменше очок.
МісцеКомандаАБВГДЕОчкиКПерКНічКПор1Команда А×01333103112-3Команда Б3×110382212-3Команда В11×33082214Команда Г010×1351225Команда Д0301×161226Команда Е00301×4113
Див. також Олімпійська система Система Макмагона Швейцарська система
Джерела Способы проведения соревнований // Энциклопедический словарь по физической культуре и спорту: В 3 т. / Глав. ред. Г. И. Кукушкин. — Т. 3 : Сабля — яхт-клуб. — Москва: Физкультура и спорт, 1963. — С. 96-100 Система соревнований // Шахматы: Энциклопедический словарь/ Гл. ред. А. Е. Карпов. Москва: Советская энциклопедия, 1990. С. 358