Ю́рій Па́влович Бажа́нов (, Козятин Київської губернії, тепер Вінницької області — 8 січня 1975, Харків) — радянський воєначальник, маршал артилерії (18.06.1965). Депутат Верховної Ради УРСР 5—8-го скликань. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1956—1966 роках. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1966—1975 роках.
Біографія до війни Народився в місті Козятині в родині залізничника.
У 1920 році вступив до Червоної армії. У 1926 році закінчив Київську артилерійську школу, а в 1936 році — Артилерійську академію Червоної Армії імені Ф. Е. Дзержинського у Ленінграді.
З 1926 року служив у артилерії: командир артилерійського взводу, помічник командира батареї, командир артилерійського дивізіону.
Член ВКП(б) з 1929 року.
Німецько-радянська війна З 1938 по 1942 роки був начальником 1-го Московського артилерійського училища.
З початком німецько-радянської війни в червні 1941 року сформував першу батарею реактивних мінометів «Катюша».
З 1942 по 1944 роки був начальником оперативної групи гвардійських мінометних частин (офіційна назва частин, озброєних «Катюшами» на Північно-Західному і на 1-му Прибалтійському фронтах).
З серпня 1944 року по березень 1945 року служив заступником командувача артилерії 1-го Прибалтійського фронту по гвардійським мінометним частинам.
У березні—серпні 1945 року — командувач артилерії 39-й армії, бере участь в розгромі Квантунської армії в Манчжурії під час Радянсько-японської війни.
Після війни
Продовжував командувати артилерією армії. З 1949 року командував артилерією Приморського військового округу.
Закінчив Військову академію Генерального штабу в 1953 році, призначений командувачем артилерії Далекосхідного військового округу.
Від 1955 по 1973 роки був начальником Військово-інженерної радіотехнічної академії ППО імені маршала Радянського Союзу Говорова у Харкові. Захистив кандидатську дисертацію з військових наук 1963 року. У 1968 році отримав звання професора. Досліджував проблеми артилерійської тактики, підготовки командних кадрів та розвитку радіотехнічних засобів ППО.
18 червня 1965 року йому було присвоєно військове звання «маршал артилерії».
З серпня 1973 року — військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.
Похований на центральній алеї 2‑го міського кладовища у Харкові біля пам'ятника Героям-визволителям.
На колишній будівлі академії в Харкові було встановлено меморіальну дошку на честь Бажанова, яку демонтували під час декомунізації.
Також меморіальну дошку встановлено на будівлі школи, в якій навчався майбутній маршал (зараз — школа № 2 м. Козятин).
Ім'я Ю. П. Бажанова присвоєне колишній вул. Чорноглазівській у Харкові, на якій він жив.
Нагороди Два ордени Леніна (5.11.1946, 15.09.1961) Три ордени Червоного Прапора (14.02.1943, 3.11.1944, 20.04.1953) Два ордени Кутузова І-го ст. (19.04.1945, 8.09.1945), Орден Суворова ІІ-го ст. (28.08.1944) Орден Кутузова ІІ-го ст. (29.09.1943) Два ордени Червоної Зірки(29.04.1965, 22.02.1968) Орден Червоного Прапора (Монголія) (6.07.1971) Орден «Юнь-Гуй» (КНР) Медаль «20 років Болгарської народної армії» (Болгарія) Медаль «Братство по зброї» (Польща); Медаль «30 років Халхін-Гольської Перемоги» (Монголія), (15.08.1969) Медаль «50 років Монгольської Народної Революції» (Монголія), (16.12.1971) Медаль «Китайсько-радянська дружба» (КНР). Медалі
Джерела Статья к юбилею Ю. П. Бажанова (рос.) Советская военная энциклопедия, 2-е изд. М.:1990. — Т.1.