Візанті́йська імпе́рія (395–1453) — держава, утворена при розпаді Римської імперії в її східній частині.

IV століття

395.01.17 — Смерть Феодосія I, імператора Римської імперії. 395.01 — Римська імперія поділена на дві частини. Аркадій Флавій став імператором Східної частини Римської імперії. Ця дата вважається початком Візантії. 395.01 — Готи, що не одержали після смерті Феодосія звичайних дарів, вибрали вождем Аларіха з роду Балтів. 395 осінь — Готи підступили до Константинополя, але узяти його не змогли. Префект Візантії Флавій Руфін умовив готів йти на захід до Риму. 395.10 — Повернення до Константинополя легіонів, що брали участь у поході Феодосія проти Євгенія. Командир легіонів гот Гайна вбиває Руфіна. 396 — Готи міняють напрям походу і руйнують Афіни і Коринф. 398 — Аркадій Флавій, щоб пом'якшити Аларіха, подарував йому титул магістра армії Ілліріка. Готи знову стали частиною армії Аркадія. 399 — Падіння Евтронія, що керував Візантією після Руфіна 399 — Заколот Гайна в Азії. Аркадій пішов йому на поступки. Готи, фактично, стали господарями в Константинополі.

V століття

400.06 — Повстання в Константинополі проти Гайна. 400 — Втеча Гайна, поразка його при Геллеспонті від варвара Фравітта, в подальшому загибель його від гунів. 402 — Проголошення сина Аркадія Феодосія співправителем. Феодосію 8 місяців. 407 — Помер Іван Золотоустий. 408.05.01 — Смерть Аркадія Флавія. Новим імператором Візантії став Феодосій II. Оскільки йому тільки сім років, опікуном став перський цар Іздигерд. 408–414 — Управління державою префектом Флавієм Анфемієм. 414 — Управління Візантією перейшло в руки до старшої сестри Феодосія Пульхерії. Їй всього 15 років. 415.03 — Вбивство в Александрії вченої Гіпатії. 420.09.20 — Смерть у Вифлиємі святого Єроніма, автора Вульгати (латинського перекладу Біблії). 421 — Весілля Феодосія з Євдокією, дочкою філософа Леонтія. 425 — Відкриття в Константинополі першого в Європі університету. 428 — Несторій став патріархом Константинополя. 431.06.10 — III Вселенський собор в Ефесі засудив єресь, зокрема й учення Константинопольського патріарха Несторія (основне положення «Марія — мати Христа, але не Богородиця»). Несторій знятий з поста патріарха. 434–453 — Правління гунів Аттіли. 434 — Мирний договір між Візантією і гунами. 439 — Євдокія усунула Пульхерію від управління державою. 441 — Опала Євдокії за зв'язки її з Павліаном. Страта Павліана. Повернення Пульхерії до управління країною. 442 — Ультиматум Аттіли Феодосію, який його не прийняв. 442–447 — Нашестя гунів на Візантію. Руйнування міст в Іллірії і Фракії, захоплення гунами великої території Візантії і приєднання їх до своєї території. 447 — Мир Візантії з гунами. Велика дань гунам. 448 — Візантійське посольство до Аттіли, описане Приском. 450.07.28 — Смерть Феодосія II Флавія на полюванні. Імператором став Маркіан, син простого воїна. Формально він став чоловіком Пульхерії. 450 — Відмова платити дань гунам. 451 — У Халкідоні Вселенський собор засудив єресь монофізитів, які стверджували, що відбувається поглинання людського початку божественним при втіленні їх до Христа. На основі общин, що не прийняли Халкідону, виникнуть з часом Вірменська, Коптська, Ефіопська національні Церкви. 451 — Смерть колишнього патріарха Несторія у вигнанні у Верхньому Єгипті. 451 — Аттіла вторгається в Галлію. «Битва народів». 453 — Смерть Аттіли. 454 — Розпад Гунської імперії. 457.01.25 — Смерть Маркіана Флавія. 457 — Зведення на престол Лева I Макелла. За ним стояли полководці Аспар і Ардавурій (батько і син). Низьке походження Лева стало причиною того, що його, першим з візантійських царів, вінчає на царство патріарх, глава Православної Церкви. 460.10.20 — У Єрусалимі померла опальна імператриця Євдокія. 461.11.10 — У Римі помер папа Лев Великий. Саме його послання лягло в основу визначення Халкідонського собору про дві природи в Христі. Його твори, імовірно, відкривають шлях і до Великої схизми, і до догмату про папську непогрішність. 461 — Теодоріх, син Тіудеміра, десятирічним хлопчиком приїжджає заручником до Константинополя. Це майбутній король остготів. 462 — Лев I наблизив ісаврійського полководця Тарасикодіссу Русумвладеста, якому дав ім'я Зенон. За нього він видав свою дочку. Невдала змова проти цього Аспара і Ардавурія. Страта Аспара і всіх його синів. 468–469 — Війна на Дунаї між візантійцями і гунами. 471 — Імператор Лев безжально розправляється в Константинополі з своїми колишніми друзями з германської військової еліти. За це він був названий Макеллою. 473 — Внук Лева I, син Зенона Лев II проголошений співправителем. 473.01.20 — У Палестині, у віддаленому монастирі помер Евфімій Великий — один із стовпів східного православного чернецтва. 474.01.18 — Смерть Льва I Макелли 474 — Лев II переуступив право на престол батькові Зенону 474 — Смерть Лева II від хвороби. Зенон проголошений імператором 474 — Частина остготів осіла на нижньому Дунаї і отримала від Зенона статус федератів. 475.01 — Повстання в Гераклії фракійського правителя, брата тещі Зенона Веріни 475.01.09 — Втеча Зенона із Константинополя 475.01 — Василіск проголошений імператором. Його відміна рішення Халкідонського собору, зразу зробила його непопулярним. 475 — Василіск свариться з Веріною. Веріна вирішує допомогти Зенону повернутися на престол. 476.08 —Зенон повертається в Константинополь. Ув'язнення, а надалі вбивство Василіска з сем'єю. Також був вбитий і Армат, що допоміг Зенону вернутися на престол. 476 — Кінець Західної Імперії. Король Одоакр, поваливши і відправивши у вигнання останнього римського імператора — малолітнього Ромула Августула, не вважав навіть потрібним залишити собі знаки імператорської гідності. Він посилає їх до Константинополя, сам задовольнившись лише титулом патриція. 476 — Смерть у Палестині, в Йорданській пустелі преподобного Герасима Йорданського — знаменитого подвижника Православного Сходу 479 — Повстання Маркіана, далекого родича Зенона через інтриги Веріни. Арешт і вислання Маркіана 480 — Полководець порадив Зенону видалити Веріну з палацу. Веріна була вислана, але дружина Зенона одержала згоду на вбивство Ілла. Ілл уникнув смерті, одержав призначення на схід, де звільнив Веріну. Організація на Сході заколоту Іллом і його другом Леонтієм. Смерть Веріни. 484 — Леонтій вступив в Антіохію. На боротьбу з ним виступив Іоанн Скіф 484 — Перший церковний розкол (схизма) на Східне і Західне християнство. Тривав до 519 року. Відбувся через бажання Константинополя одержати релігійну незалежність від Риму. Приводом став пошук Константинополем нового символу віри — «Енотикона» Зенона 484.07.22 — Римський папа Фелікс III(II) відлучив патріарха Константинопольського Акакія від Церкви 484–488 Облога в Панурії Леонтія і Ілла 488 — Захоплення Панурії, арешт і вбивство Леонтія і Ілла 488 — Повстання готів на чолі з Теодоріхом. Зенон переконав їх вирушити до Італії на війну з Одоакром, котрий там правив 491.04.09 — Смерть Зенона 491 — Проголошення імператором Анастасія I Дікора, який став чоловіком Аріадни, вдови Зенона 493 — Вигнання ісаврів з Константинополя 493 — Повстання ісаврів. Іоанн Скіф корить ісаврів 493 — Набіг скіфів (можливо слов'ян) на Фракію 498 — Візантійський імператор Анастасій I визнав Теодоріха королем Італії і повернув йому імператорські інсигнії (знаки царської влади), відіслані до Константинополя в 478 році Одоакром

VI століття

511 — Початок релігійних воєн у Візантії. Пов'язані вони були з тим, що Анастасій був близький до монофізитів. Сварка Анастасія з патріархом Македонієм 512 — Усунення Македонія від патріархії. Народні виступи. Анастасій заявив, що він готовий зняти з себе корону, але народ відмовився це прийняти 513 — Нові релігійні війни. Граф федератів Віталіан оголосив себе захисником православних, обложив Константинополь 514 — Анастасій прийняв вимоги повсталих. Віталіан відступив від Константинополя. Анастасій відрікся від своїх обіцянок і висунув армію проти Віталіана. Віталіан розбив армію і знову обложив Константинополь 515 — Нові обіцянки Анастасія і нові їх порушення. Анастасій розбив флот Віталіана 517 — Набіг слов'ян на Македонію і Іллірію 518.07.09 — Смерть Анастасія 518 — Імператором став Юстин I 519.03.28 — У Великий Четвер в Константинополі представниками Східної Православної Церкви і легатами Папи Римського Гормізди (він був чистий римлянин, хоч і носив перське ім'я) підписано угоду з відміною і засудженням «Енотикона» і відновленням христології Халкідону (так звана «формула Гормізди»). Тим самим було покінчено з триваючою декілька десятиліть акакіаською схизмою. Примирення церков Константинополя і Риму після першого розколу 527.04.01 — Співправителем Юстина I став Юстиніан І (У Чистий Четвер) 527.08 — Смерть Юстина I. Початок правління Юстиніана I 529 — Початок гонінь на язичників і єретиків, окрім монофізитів, яким протегувала імператриця Феодора. Закриття Платонівської академії в Афінах 528–529 — Кодифікування указів, починаючи з Андріана 529–532 — Війна з самаритянами, які відмовлялися хреститися 531 — Після чергового набігу кочівників-болгар Юстиніан призначає анта (слов'янина) Хвалібуда командувачем на Дунаї 532.01.14 — Початок повстання «Ніка». Розгром в'язниць 532.01.14 — 17 — Пожежі і погроми в Константинополі 532.01.17 — Висилка з палацу Юстиніаном Іпатія і Помпея, племінників Анастасія 532.01.18 — Вихід Юстиніана на іподром, його мова перед народом. Народ вигнав його і зажадав передачі влади Іпатію. Проголошення імператором Іпатія. Рада Юстиніана з наближеними. Придушення повстання «Нікі» военачальниками Велісарієм і Мундом. Убито близько 30 000 чоловік 532.01.19 — Страта Іпатія і Помпея і їх наближених 532 — Початок відновлення собору Святої Софії 532 — Мир з Персією 533.06 — Похід Велізарія до Африки проти Вандальського королівства. 533–534 — Перемоги над вандалами в битвах під Деціумом і Трікамаром 534.03 — Король вандалів Гелімер здався Велісарію 534 — Закінчення роботи над Кодексом Юстиніана. Заборона на законотворчу роботу. Заборона на критику діяльності юристів. Все це оголошувалося пререгативою імператора 534 — Хілбудій, візантійський военначальник, убитий в битві із слов'янами на Дунаї 536.06 — Початок італійської війни з готами, Захоплення Мундом Далмації, Велісарієм Сицилії 536 — Загибель Мунда в одній з битв 536 — Початок солдатських заколотів в Африці під керівництвом Стоца. Велісарій вирушив на їх придушення. Король готів Теодат перериває переговори про мир. 536–548 — Війни по придушенню повстання Стоца в Африці 536.10 — Повернення Велісарія до Сицилії, продовження італійської війни 536.11 — Захоплення Неаполя. Смерть короля Теодота від рук змовників. Захоплення престолу готів Вітігасом 536.12.09 — 10 — Захоплення Риму Велісарієм 537.12.27 — Освячення собору Святої Софії 539 — Облога Велісарієм Равени 540 — Напад Персії на провінцію Візантії — Сирію. Захоплення Антиохії 540 — Захоплення Равенни. Полонення короля готів Вітігаса. Пропозиція готів Велісарію стать їх королем. Відмова, але Юстиніан злякався і відкликав Велісарія в столицю і відправив воювати з персами 540 — Напад на Візантію гунів. Візантія веде одночасно три війни 541–545 — Готи у війні з візантійцями відвойовують значну частину Італії 543 — Епідемія «Юстиніанової» чуми в Європі, що пройшла середземномор'ям 18 разів за двісті років (541-749). 545 — Повернення до Італії опального Велісарія, але ініціатива в руках готів 545 — Мир з Персією 546.12.17 — Король готів Тотіла зайняв Рим 547 — Рим знову відвойований Візантією 548 — У Константинополі померла імператриця Феодора 548 — Видані перші 17 книг «Всесвітньої Хроніки» відомого візантійського історика, антиохійця, Іоанна Малали (тобто Ритора) 550 — Нове захоплення готами Риму. Завоювання Сицилії. У складі Візантії залишилися тільки Равенна, Анкона, Кротон і Отранто 552 — Новий похід до Італії візантійців під керівництвом Нарсеса