Послання до Євреїв — одна з книг Нового Заповіту, котра традиційно приписується апостолу Павлу.
Авторство На відміну від інших апостольських послань, Послання до Євреїв не називає у перших віршах автора та його адресата, що породило численні версії його походження. Традиційна версія передбачає авторство апостола Павла і датує послання 63 — 64 роком. На користь цієї версії говорять слова про звільнення, а також згадка учня апостола Павла Тимофія та італійських братів (). У 63-му році н. е. апостол Павло був звільнений з так званих перших римських уз і відпущений на свободу. Версії про авторство Павла дотримувався засновник александрійської богословської школи ПантенЄвсевій Кесарійський. Церковна історія. VI. 14, 4.. У всякому разі, воно безумовно написане до 66 року, оскільки саме тоді в Юдеї спалахнула Юдейська війна, а Послання до Євреїв не містить про неї жодних згадок.
Багато дослідників ставлять під сумнів авторство Павла, вказуючи на стиль послання і прийоми викладу, що досить різко відрізняються від інших послань Павла. Послання до Євреїв нагадує скоріше богословський трактат, ніж лист. Мова послання більш гладка і видає знайомство автора з прийомами риторики. Ці особливості церковна традиція пояснює тим, що послання до Євреїв спочатку було написано єврейською мовою, а переклад його на грецьку належить перу Луки або КлиментаАпостол. — М.: Печатный двор, 1655. — Л. 271..
Деяким богословам видається можливим, що послання вийшло з ближнього оточення апостола і написане кимось з його учнів, обізнаним у богослов'ї, а власне Павлом додані лише заключні побажання і привітання. Тертуліан припускав, що це міг бути супутник Павла — Варнава, а Мартін Лютер вважав, що це міг бути олександрійський богослов Аполлос. Серед інших можливих авторів вказувалися супутник Павла — Сила та євангеліст Лука.
Зміст листа, та його розділи Євреї, які прийняли Христову віру, згодом, під натиском переслідувань і зовнішньої привабливості старозавітного культу, переживали моральну кризу. Нестійким у вірі загрожувало відступництво. Павло, щоб підтримати їх у вірі, написав це суто наукове послання, яке сам називає «слово попередження» ().Він застерігає від небезпеки віровідступництва і заохочує витривало зберігати віру Нового Завіту, що її встановив на місці старої — сам Ісус Христос
Велич Христа () Заклик стояти у вірі () Втілення Христа і спокутування гріхів Його смертю () Христос вище Мойсея () Вірність і Витривалість, нове застереження проти відступництва () Небо — обіцяна земля () Христос — первосвященник за чином Мелхиседека () Закиди, що їх знову треба учити () Зрадники віри спасаються з трудом. Наслідки відступництва () Приклад Авраама () Христос — вічний священник. Перевага священства за чином Мелхиседековим над левитами () Новий Завіт () Про старозавітні жертвоприношення () Досконалість жертви Ісуса Христа () Жертва Христа скасовує необхідність старозавітних жертв () Заклик до віри і терпіння () Приклади істинної віри зі Старого Завіту () Витривалість у напастях () Заохота до чеснот. Ще одне застереження проти відступництва () Християнські чесноти. Настанови про доброчесне життя () Побажання та привітання ()
Див. також Послання апостола Павла
Примітки
Джерела Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.